Україну гріють надра Землі

Важливість синоптичного прогнозу нині важко переоцінити, адже якщо в 1970 — 1980 рр. погода по всій Землі характеризувалася відносною стійкістю, то сьогодні взимку ми можемо спостерігати в один день +2°С, а через день-два — -15°С. Аномалії — це нинішня норма, яку потрібно враховувати всім — і конкретним громадянам, і МНС, і Мінприроди, й тим, хто працює в сільському господарстві.

Приклад — цьогорічна тепла зима, половина якої пройшла без снігу й майже без морозу — як затяжна осінь, а друга половина ознаменувалася рясними снігопадами (вони будуть й надалі). Говорячи про причини погодних аномалій, заввідділу довгострокових прогнозів Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, професор Вазіра Мартазинова акцентує увагу на недослідженому природному явищі, яке, на її думку та думку її колег, зумовлює тепло, а Україна — геофізична теплова смуга, яка простягається від Чорного моря (там їх декілька) вздовж Дніпра й іде через Білорусь на північ до Мурманська. Простіше кажучи, атмосферу гріють надра Землі. При цьому ця смуга то зникає, то з’являється, то активізується, то її вплив зменшується.

— Ми звикли, що погодні умови створює атмосферна циркуляція. Це — циклони й антициклони, які визначають погоду, — тепло, холод, опади, силу вітру. Але сьогодні ми заговорили про інше явище — теплі геофізичні смуги, природа яких є мало дослідженою. Вони прогрівають нашу атмосферу й тропосферу і їх добре видно на знімках із супутників. З’явилися вони приблизно з 1982 року і, по суті, це — наше відкриття. Гадаю, ці теплові смуги — предмет для великих досліджень і гідрометеорологів, і геофізиків. Це — тема для створення наукових проектів, адже нам невідомо що відбувається внизу — в надрах Землі, що нас так гріє... Треба сказати, що ця смуга досить стійка: вона здебільшого буває, ніж не буває. При цьому не кожна країна має такі смуги. А вона відіграє дуже велику роль: завдяки їй у нас теплі зими. Вона, до речі, не пускає до нас сибірського холодного повітря, яке іноді все ж таки проривається до нас. Щоправда, також через неї в нас буває нестерпна спека влітку, як це спостерігалося 2010 року та раніше, — пояснила Вазіра Мартазинова.

За словами дослідників, на території Європи та Азії багато й інших смуг. Дія деяких з них може провокувати опади. Наприклад, сніг, який нині нас так тішить, на думку українських гідрометеорологів, спричинила активність геофізичної смуги в Росії, яка там проходить вздовж Волги.

Учені зауважують, що нові погодні явища в Україні є дуже важливими для вивчення змін регіонального клімату. Приміром, якщо раніше Україна по кліматичних особливостях ділилася на чотири частини (північ, південь, захід, схід), то тепер — на дві: зі Сходу йде засуха, а Захід «плаче». Хоча й при цьому клімат Харкова та Бердянська матиме свої особливості, як і клімат Буковини та Львова. Оскільки смуги, які дають тепло, активізуються й узимку, й улітку, то й влітку ми маємо бути готовими до них. При цьому в Києві може бути спекотніше, ніж в Одесі чи Херсоні.

— За період від початку глобального потепління — з 1911 року — температура в Україні підвищилася на два градуси. При цьому, нагадаю, із 40-х до 70-х ми мали стабілізацію температури, а потім — знову стрибок: почали діяти геофізичні смуги. Зараз ми з колегами припускаємо, що ми переходимо до фази стабілізації температури на Північній півкулі. Тобто до 40 — 50-х років цього століття ми перебуватимемо в режимах тих погодних умов, які зараз спостерігаємо, — зауважила Вазіра Мартазинова. — Температура має бути в межах норми або дещо вищою за норму, а в окремі дні — різкі стрибки. Наприклад, сьогодні вдень у січні — 0, а завтра — -10°С; або в липні ввечері — +29°С, а через два дні — +13°С. При цьому стихійних явищ менше не буде — їхня кількість може навіть зростати.

Понад усе нас цікавить день сьогоднішній та завтрашній. За словами директора Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Володимира Осадчого, створювати такі прогнози — справа невдячна, бо можна як вгадати, так і не вгадати. Він переконаний, що точно передбачити погоду можна максимум на три-п’ять днів. Утім, відділ довгострокових прогнозів у інституті є, а отже, працюють і методики (прогнози погоди в наших фахівців не перший рік замовляє Європа). Можливо, через не абсолютно точні, а скоріше приблизні розрахунки самі гідрометеорологи називають свої прогнози «передбаченнями». Зауважимо, що газета «День» не вперше звертається за погодними «передбаченнями» до цього інституту та мала нагоду переконатися, що «передбачення» збуваються.

Тож, за прогнозами фахівців, усі аномалії цієї зими вже залишилися позаду: до кінця лютого на нас чекає досить м’яка, сніжна зима із короткотривалими зниженнями температури; аномального ж зниження температури не буде. У січні числа з 25-го на нас на кілька днів чекає похолодання (вночі до -10°С, на Сході — до -15°С). «Мінус» триматиметься і вдень. У останніх числах січня — знову температурні показники від -1°С до +1°С. Опади, за інформацією синоптиків, не припинятимуться, буде змінюватися тільки їхня інтенсивність. Сніг не випадатиме тільки при пониженні температури. За даними Вазіри Мартазинової, лютий буде в межах норми. Це стосується й середньодобової температури — -5°С, і опадів. Науковець лише застерігає, що в лютому на початку місяця вони очікують різке зниження температури (але не нижче, ніж у січні): в Києві температура може знизитися до -5°С — -10°С, на Сході — до -10°С — -15°С. Також у лютому прогнозують кілька днів — у другій декаді, — коли спостерігатиметься потепління. При цьому температура вище норми буде на півночі та сході України, а в межах норми — на заході та півдні. Наприкінці лютого знову очікується похолодання.

— Березень буде «швидким» і раннім. Це стосується першої половини місяця, коли температура в деякі дні може піднятися до +6°С — +8°С, а то й до +10°С. Потім — похолодання. При цьому можуть бути і «мінуси», але, гадаю, температурний режим не опуститься нижче за -2°С. Загалом весна буде затяжною й нагадуватиме 2011 рік. Наприкінці березня середньодобова температура буде не вищою за +4°С, — сказала Вазіра Мартазинова.

Щодо чи не найбільш метеозалежних — аграріїв, — то, за словами експертів, вже треба «разом сідати й вирішувати питання». Адже нікого так не засмучує відсутність снігу, наприклад, у грудні, а дощу — в травні, як людей, які працюють на землі. За словами експертів, з’являються нові складні погодні явища, й потрібно розробляти методи, як у нових, не завжди сприятливих умовах вирощувати сільськогосподарську продукцію.