Домашні улюбленці. Взяти чи залишити

Війна ставить перед нами нові виклики і часто перевіряє на людяність. Пригадуєте, як у перші тижні після російського вторгнення ми щиро раділи історіям, коли люди виїжджали із зони бойових дій разом зі своїми песиками, котами та іншими домашніми тваринами? І переживали, що не всім це вдається. Хтось не міг знайти інше житло, в яке пустять із твариною. Хтось не міг везти з собою усе домашнє господарство, яке просто фізично не вміщалося в машину. А хтось саме з цієї причини і лишався під окупацією чи обстрілами.

Так чи інакше тварини стали жертвами війни. Чи є шанси їм допомогти?

ВОЛОНТЕРСЬКА МІСІЯ

Екологиня МБО «Екологія-право-людина» Катерина Полянська під час міжнародної конференції, присвяченої впливу війни на довкілля, зазначила, що зараз порятунком тварин займаються здебільшого волонтери й зоозахисні організації. Часто вони потребують нашої підтримки.

До прикладу, про поміч просить Сумське товариство захисту тварин. Під їхньою опікою знаходиться близько 300 собак, яких щодня треба чимось годувати, а запаси кормів тануть на очах. Товариство просить допомогти із коштами на закупівлю круп.

Так само потребують допомоги притулки для безхатніх тварин, які до російського вторгнення існували у кожному великому населеному пункті. Деякі продовжують роботу навіть в окупації. Про один з них розповіла знайома журналістка, яка дивом виїхала з Херсонщини. З її слів, біля пошкодженого Антонівського мосту досі працює притулок для чотирилапих. Ті, хто виїхав з Херсонської області, намагаються підтримувати цей прихисток, пересилаючи гроші. Ті, хто ще там, шукають продукти для тварин.

Підтримати волонтерів можна й іншим способом – взяти додому тварину, врятовану від війни. Так, кілька волонтерських організацій у Києві створили на території Національного комплексу «Експоцентр Україна» тимчасовий притулок для тварин «Виставковий центр». Тут мешкають чотирилапі з Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Бородянки та інших містечок Київщини, які потерпали від окупантів. Зараз у притулку кілька десятків тварин. Фахівці лікують їх, вигулюють. Із чим, до речі, можуть допомогти кияни. Та найбільше волонтери просять киян зважитись і взяти додому когось із чотирилапих. Звісно, якщо власники досі не знайшлися.

ЕВАКУАЦІЯ МОЖЛИВА

Ще одна проблема, на якій наголосила під час свого виступу Катерина Полянська, стосується нашої з вами відповідальності: «Війна показала, що слід підвищувати відповідальність жителів за тварин, яких вони приручили. Також треба попереджувати жорстоке ставлення та випадки, коли громадяни залишають своїх домашніх тварин напризволяще».

Таких історій, на жаль, вистачає. Зоозахисниця з Ужгорода Марія Трунова розповідала у соцмережах, як організовує евакуацію корів із Харківщини. Село, де знаходяться тварини, вже звільнене, але поля заміновані. Ферма знищена через ворожі обстріли. Де власник, невідомо. Тому волонтери домовляються з військово-цивільною адміністрацією, щоб дозволили вивезти корів на вільну територію.

Щоб таких прикрих історій було менше, ініціатива UAnimals пропонує допомогу з евакуацією тварин мешканцям Донеччини та прифронтових регіонів. «Не залишайте своїх улюбленців напризволяще! Домашнім котам та собакам складно адаптуватися до вуличного життя, особливо в холодну пору року. Дістати воду, їжу чи знайти укриття чотирилапим в умовах бойових дій — нереалістична задача. Більшість з них загине жахливою смертю. Будьте відповідальними! Евакуюйтеся разом зі своїми тваринами. Якщо вам потрібна допомога з транспортуванням чотирилапого, ви завжди можете звернутися до нашої команди», - пишуть активісти у своєму зверненні.

До війни зоозахисники активно працювали над тим, щоб наше суспільство ставало більш гуманним. Після перемоги продовжимо цю роботу разом. В усякому разі не будьте байдужі до чужої біди. Досвід наших майданів та війни показав, що волонтери готові підставити плече державі. Але їхні ресурси не безмежні. Тож коли бачите прохання про підтримку волонтерських ініціатив, зробіть хоч мінімальні пожертви. Наша сила якраз в єдності та взаємопідтримці.