Як побороти нафтовий контрафакт?
Зволікати з модернізацією НПЗ більше не можна
2012 року різкого підвищення цін на бензин не буде, вважає директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн. «Тому споживач в даному разі може не переживати за ціни», — говорить експерт. Його впевненість ґрунтується на тому, що після довгих роздумів міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі припинила спеціальне розслідування і не пішла на введення мита на імпорт нафтопродуктів. Та й як інакше? Адже за 11 місяців минулого року держбюджет України поповнився майже на 16 мільярдів гривень коштом надходжень від ввезення нафтопродуктів (на 4,8 мільярда дол.). Причому значно зріс імпорт дизельного палива, 90% якого надходить з країн Митного союзу.
Чи варто цьому радіти? Україна має більш ніж достатні власні потужності для переробки нафти. Не випадково Міненерговугілля неодноразово висловлювало стурбованість зростанням імпорту готових нафтопродуктів і падінням нафтопереробки всередині країни через скорочення поставок сировини на НПЗ. За оперативними даними, в січні-листопаді вони скоротилися на 23,8% проти аналогічного періоду 2010 року (до 7,8 млн тонн). Усього за 11 місяців цього року українські НПЗ переробили 8,3 мільйона тонн нафтової сировини, що на 18,1% менше, ніж за аналогічний період 2010 року. Схоже, і цього року ситуація не зміниться. Так, російсько-британський холдинг ТНК-ВР планує і 2012 року будувати роботу Лисичанського нафтопереробного заводу за так званою толінговою схемою, що передбачає ввезення давальницької сировини і вивезення майже всієї готової продукції за межі України. У «ТНК-ВР Комерс» не задоволені згаданим рішенням міжвідомчої комісії і навіть вважають, що воно «суперечить інтересам країни і очікуванням українських споживачів».
І як тут не пригадати про весняний меморандум між Кабміном і вітчизняними нафтопереробниками, згідно з яким вони гарантували, що 2011 року збільшиться обсяг переробки нафтової сировини і виробництво нафтопродуктів. Зокрема надходження вітчизняних світлих нафтопродуктів на ринок планувалося наростити на 30%. Заводи дещо зробили. Віце-президент «ТНК-ВР Комерс» Олена Алексєєва зазначає: «Виконуючи меморандум з урядом, Лисичанський НПЗ повністю перейшов на виробництво бензину Євро-4 з 1 липня. Більше того, у вересні ми виробили пробну партію дизельного палива Євро-5. Компанія готова і надалі інвестувати в українську нафтопереробку. Проте нам потрібно розуміти позицію держави щодо того, чи потрібні їй модернізовані українські НПЗ, які забезпечать ринок якісними нафтопродуктами».
Виходить, уряд свої зобов’язання перед нафтовиками виконав далеко не повністю. Меморандуми у нас, які б високі підписи під ними не стояли, цінуються, мабуть, не більше, ніж папір, на якому вони написані. На думку експертів, сьогоднішню ситуацію в нафтовому секторі української промисловості можна дуже достовірно описати терміном «стагнація» і навіть «рецесія».
Виступаючи на грудневому семінарі, присвяченому ринку нафтопродуктів, народний депутат Ксенія Ляпіна запитала: «Чи варто звинувачувати в такій тенденції ринкових гравців?». Народний депутат вважає, що на ринку не створено стимулів для модернізації і змінювати треба не нормальну ринкову поведінку виробників, а відповідні мотивації. У той же час, на її думку, сигнали ринку подаються абсолютно протилежні.
Про відсутність у держави послідовного і збалансованого підходу до функціонування ринку нафтопродуктів говорять і в «Консалтинговій групі А-95». «Державі потрібно розставити пріоритети», — зазначає Куюн і нагадує, що «через підвищення акцизів на початку року і високих нафтових цін вартість палива 2011 року зросла в середньому на 1,95 гривні за літр, що призвело до десятивідсоткового зниження споживання бензину А-95 — основної марки, яку використовує приватний автотранспорт».
На думку експерта, оптимальним рішенням у ситуації, що склалася, разом з відмовою від запровадження обмежень на імпорт було б помірне підвищення акцизів (збереження нинішньої ставки на бензин і підвищення акцизу на дизельне паливо щонайбільше до 90 євро за тонну) і посилення державного контролю, спрямованого на захист внутрішнього ринку від контрабанди нафтопродуктів і фальсифікату. Як вважає Куюн, це дозволило б не лише захистити українські НПЗ, але й збільшити податкові надходження до бюджету без посилення тиску на споживачів.
Міненерговугілля начебто прислуховується до побажань ринку — працює над законопроектом про ліцензування виробництва моторного палива. Метою цього документа є скорочення поставок продукції низької якості, що виробляють міні-НПЗ. Але чи не чекає і на цей документ доля згаданого меморандуму? Ляпіна впевнена, що «підхід з ліцензуванням не буде дієвим і ефективним у боротьбі з контрафактом... Ліцензувати добре легальний бізнес, а той міні-НПЗ, який десь у сараї, він не прийде за ліцензією».