«Рубимо сук на якому сидимо» або проблема знищення українських лісів

Україна не одинока в проблемах, пов’язаних зі зменшенням площі лісів. Найбільш гостро це питання стоїть у країнах Західної Європи, Південної Америки та Азії. Для усвідомлення масштабів та динаміки обезліснення Землі достатньо подивитись на геологічну мапу планети в ретроспективі. Земля буквально «лисіє» темпами, які невпинно пришвидшуються. Зрештою, території, які позбуваються дерев, перетворюються на збіднілий ландшафт. Лише за останні півстоліття людство спромоглося знищити більше половини усіх лісів земної кулі. Це очевидна катастрофа до якої ми прямуємо.

Вивченням динаміки обезліснення планети займається Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, FAO. Вона переважно спирається на офіційні дані відповідних міністерств окремих країн. За оцінками цієї організації сумарні втрати у світі за перші 5 років XXI століття склали 6 млн га лісу щорічно. Найбільших масштабів обезліснення досягло у XX столітті. До 2000 р., як вже зазначалось, 50% колишньої площі лісів на планеті вже повністю знищені людиною. Лише 22% лісів, що залишилися, знаходяться у відносно незайманому стані. Основна частина (75%) лісових масивів, що залишилися, розташована в 3-х країнах - Росія, Канада і Бразилія.

Звернемо увагу на деякі факти для розуміння тенденцій, які пов’язані з вмиранням та знищенням лісів.

• Для відновлення вже знищених тропічних лісів (головних «легенів» планети) потрібні сотні років;
• Зараз тільки 30% суші зайнято лісами;
• регулярна вирубка дерев призводить до підвищення в атмосфері окису вуглецю, який і без того масово виробляється внаслідок діяльності людини, промисловості та використання транспорту;
• щохвилини зникає територія лісу, яка за розмірами дорівнює кільком футбольним полям;
• щороку в Україні незаконно вирубують майже 120 тис. кубометрів лісів.

Серед причин вирубки та інших способів винищення лісів найбільш поширеними є:

• використання деревини як будівельного матеріалу,  сировини для паперу, картону, виготовлення побутових предметів, тощо;
• ліси також знищують заради розширення нових сільськогосподарських угідь;
• ліси вирубують для прокладки доріг;
• безвідповідальне добування природних ресурсів, які впливають на стан лісу та його відновлення (наприклад, добування бурштину);
• стан екології в цілому;
• велика кількість дерев страждає в результаті природних умов та лісових пожеж особливо під час сезону посухи.

Важливо також виділити ще один фактор, який впливає на хаотичне нищення лісів. Це корупція, яка «покриває» незаконну і неконтрольовану вирубку лісів браконьєрами та подальшу реалізацію деревини. Внаслідок цього дуже складно відрегулювати законний, ефективний і екологічно безпечний процес вирубки та використання лісу.

Екоцид – термін з яким українці впритул познайомились і який на жаль здобув особливу популярність в нашій країні після початку окупації Росією територій України. Росія цілеспрямовано обирає своєю ціллю в тому числі екологічну безпеку нашої країни. Війна Росії проти України окрім того, що примусила владу тимчасово заплющити очі на багато екологічних питань, які вже існували, в окремих аспектах спричинила до появи нових катастрофічних для екології явищ. До лише деяких проблем екології з якими зіштовхнулась Україна зокрема в XXI столітті належать зокрема неякісна вода, забруднення повітря, деградація земельних ресурсів (що також впливає на знеліснення), небезпечні геологічні процеси, побутові відходи, об'єкти військової діяльності, Чорнобильська катастрофа (окрема тема – ядерна безпека внаслідок окупації та атак на АЕС), знищення лісів. Тема екологічної безпеки в умовах війни і тимчасової втрати окремих територій нині розглядається здебільшого в плані атомної загрози та назрілої екологічної катастрофи внаслідок незаконної та неконтрольованої діяльності окупантів (наприклад, затоплення шахт). В цьому плані, як-то кажуть, справа не доходить до рятування лісів. Тим більше, вирубка лісів є частиною великого і часто незаконного бізнесу. Але дерева страждають не лише від безпосередньої вирубки.

Ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну екологи і журналісти регулярно піднімали тему незаконного видобутку бурштину, що спричиняє вимирання дерев. Розповсюдженим став термін «бурштинова мафія», який прямо натякає на розгладжену систему відповідних стосунків в державі, спрямованих на порушення законодавства і нанесення масштабної непоправної шкоди заради вигоди на різних рівнях. Таку діяльність можна порівняти хіба що з неконтрольованими процесами видобутку вугілля та затопленням шахт на окупованій території вугільного Донецького басейну на сході України – біда, наслідки якої українцям ще доведеться відчути в повній мірі.  

При видобуванні бурштину на території близько 6 тисяч гектарів настають незворотні мікрокліматичні зміни. А саме - зникають ліси, забруднюються річки і втрачається родючий шар ґрунту. Змінюється кислотність ґрунту внаслідок того, що бурштин при контакті з водою виділяє кислоту. Cпеціальним наказом №138 від 21.04.2017 Державне агентство лісових ресурсів України затвердило перелік земельних ділянок, які пошкоджені внаслідок незаконного видобування бурштину і потребують рекультивації.

Але неконтрольований видобуток бурштину є лише однією з причин ліквідації та неможливості відновлення лісів. Зауважимо, що Україна належить до малолісистих країн. Ліс покриває лише шосту частину її території. При цьому експорт деревини з України по факту в 2,5 рази перевищує імпорт. Окреме питання виникає при дослідженні структури експорту, адже мова йдеться про продаж за кордон не виробів з деревини, а безпосередньо лісу, тобто фактично Україна стає сировинним придатком в даному аспекті. Споживче ведення лісового господарства призводить до того, що ліси не відновлюються, втрачають біологічну стійкість до шкідників і хвороб. Цінні деревні породи такі як дуб, бук і сосна заміщуються малоцінними  - грабом, березою, осикою.

Найскладнішу ситуацію маємо в Карпатах та нині окупованому Криму - тут через деградацію лісових масивів в гірській місцевості розвивається ерозія ґрунтів і небезпечні зсувні процеси. Таким чином збільшується частота та інтенсивність повеней у західних областях України, особливо - Закарпаття. Нагадаємо, що на відміну від сьогодення на початку ХХ сторіччя карпатські ліси займали до 95 % поверхні гір. «Після суцільних або непродуманих рубок схили втрачають здатність затримувати вологу та створюють небезпеку сходження снігових лавин. Опади безперешкодно стікають до річок, викликаючи їхнє переповнення і розливання», - заявила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко в коментарі ІА «УНІАН». Окрім того, втрачання лісів зумовлює «зменшення біорізноманіття, знищення ареалів рідкісних видів флори і фауни, загибель цінних природних екосистем та негативний вплив на клімат всієї України».

Україна є одним із найбільших експортерів деревини в Європі і при цьому в нашій країні регулярно вирубують та незаконно збувають ліс кругляк. Згідно з даними Держмитслужби, щороку з України вивозять деревини на суму близько 272 мільйонів доларів не враховуючи незаконний «експорт», який значно перевищує легальний.

Нині загальна площа лісового фонду України становить – 10,4 млн. га, із яких вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн. га. Екологи стверджують, що за останні роки лісистість в Україні скоротилася щонайменше до 11% від площі лісового фонду, тоді як офіційні джерела повідомляють, що вона становить 15,9%.

Співзасновник Громадської організації «Асоціація зелених України» Ярослав Задесенець в коментарі ІА «УНІАН» стверджує: «Щороку об’єми незаконних рубок в Україні збільшуються. Цьому немало сприяє тіньовий бізнес. За різними даними, браконьєри вирубують щонайменше 3 млн. кубометрів деревини за рік, а це близько 20% від загального об’єму всієї деревини».

Найбільше незаконних рубок вже традиційно проводяться в Карпатах, пише журналіст Вікторія Доскіч, яка займалась дослідженням проблеми винищення лісів в Україні, адже там є найбільші лісові масиви в країні. Крім того, в регіоні найбільша кількість рідкісних дерев, які, відповідно, коштують дорожче. Відомі букові праліси Карпат входять до переліку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО на відновлення яких піде десятки років за умов, якщо їх винищення припиниться.

У 2015 році Верховна Рада ввела заборону на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів в необробленому вигляді на 10 років, сподіваючись таким чином зменшити нелегальну вирубку лісу. Із 1 листопада 2015 року це правило почало поширюватися на деревні породи, крім сосни, а з 1 січня 2017 року не можна вивозити й цю хвойну породу. Мораторій на експорт ділової деревини не поширювався лише на дрова внаслідок чого ліс за кордон почали вивозити під виглядом дров. Зрештою довелося запровадити кримінальну відповідальність за вирубку лісів. Зауважимо, що водночас Європейський союз вимагав скасування цього мораторію. Свого часу через це Єврокомісія відмовилася надавати Україні транш на суму 600 мільйонів євро. Де-факто ж згаданий мораторій майже не діяв. Вирубки лісів продовжувались, а ліс-кругляк вивозився за кордон контрабандою, що влаштовувало як і місцевих контрабандистів разом з чиновниками так і західних покупців.

У квітні 2019 року Верховна Рада ухвалила закон про зменшення порогу для кримінальної відповідальності за контрабанду лісу. Раніше ув’язнення загрожувало тим, хто вирубував ліс на суму, що дорівнює 1-5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто за такий суспільно небезпечний вид злочину, як незаконна рубка лісів, кримінальна відповідальність наступає лише в тому разі, коли лісоруби нарубають ліс на 2 мільйони гривень - майже 1 гектар лісу. До цього порогу кримінальна відповідальність не діє.

Тому на думку екологів спочатку потрібно припинити діяльність тіньового бізнесу, який процвітає в Україні. «Країна намагається або, в крайньому випадку, декларує бажання реально боротися з браконьєрськими рубками законним чином. Взяти до уваги хоча б мораторій на вивіз деревини. Але цього недостатньо, корупції ніхто не скасовував. Найперше - потрібно прикрити цей «бізнес», - вважає Ярослав Задесенець. Окрім того більшість підприємств, які працюють у цій сфері, не пристосовані для переробки лісоматеріалів. Як наслідок, браконьєри не прагнуть пройти всю офіційну процедуру оформлення.

Ще один важливий момент – це сприйняття суспільством діяльності по вирубці лісів. Безвідповідальність і не усвідомлення масштабів наслідків подібних дій обумовлені ставленням до вирубки лісів як до нормальної і до того ж досить вигідної традиції.

Таким чином «органічно» вибудовується система: схвалення суспільством вирубки лісів; отримання виручки без витрачання коштів на обробку деревини підприємствами; вигода експортерів, які отримують надприбутки від об’єму. Зрештою «покривають» ці схеми чиновники.

В той же час прес-служба Держлісагентства повідомляє: «У нас значне недофінансування. Через брак коштів ми не просто не можемо відновити зрубані дерева, а й не знаємо, чи зможемо забезпечити належний рівень лісової охорони».

Нагадаємо, що з боку законодавства незаконні вирубки контролюються КК України, статтею 246 «Незаконна порубка лісу». Але як, окрім страху закону, можна вплинути на хоч і незаконні, але об’єктивно мотивовані бажанням наживи процеси вирубки лісу?

Єдиним можливим способом відстежувати рубку дерев у лісгоспах, як стверджують експерти, є електронний облік. За допомогою нього можна відстежувати перевезення деревини як в Україні так і за кордоном. Для відповідного «чіпування» використовують спеціальні бірки зі штрих-кодом, якими фіксують усі необхідні відомості про деревину: породу, назву сортименту, сорт, довжину, діаметр та об’єм спиляного дерева, а також дані про особу і лісогосподарське підприємство, які її заготовили. Таким чином, після впровадження згаданої системи, продати дерево без «чіпа» та відповідних документів буде неможливо.

Проте екологи і тут не є оптимістами, адже не вбачають можливості введення електронного обліку у всій Україні найближчим часом. Не будемо забувати, що знову ж таки, за подібними рішеннями для впровадження контролю, стоять ті ж самі чиновники. Інакше кажучи, сам контроль потребує контролю.

Отже, не дивлячись на те, що проблема вирубування лісів та зменшення лісистості внаслідок інших причин є загальносвітовою, ефективного механізму боротьби з цим явищем поки що не знайдено. Але це не зменшує необхідності профілактики  управління лісогосподарською діяльністю в Україні.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Сприяння єдності заради України, в якій цінують довкілля", який реалізується МБО «Екологія-Право-Людина» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.

Валентин ТОРБА