Замість об’єднання — «брунькування»

«У це Різдво я прошу мою сім’ю та моїх друзів у всьому світі не хвилюватися за мене. Насправді, я знаю, що живіша за людей, які кинули мене до цієї в’язниці», — написала Юлія Тимошенко у своєму листі з Лук’янівського СІЗО.

Ще півроку тому мало хто міг собі уявити, що Тимошенко проведе Новий рік і Різдво в СІЗО. Авторитетні політологи запевняли, що її, мовляв, лише полякають і відпустять. Урешті-решт, Європа дотисне. Буде або декриміналізація її статті, або відповідне рішення апеляційного суду, або амністія. Але не сталося... Ні першого, ні другого, ні третього. Натомість суд і ще один арешт. Виявилося, що Віктор Федорович готовий пожертвувати європейськими перспективами України заради усунення свого головного політичного конкурента... За словами Президента, Україна два роки поспіль платить непідйомну ціну за газ. «Країна стала заручником підпису однієї людини», — сказав Янукович.

Що надалі чекає Тимошенко? Як відомо, після рішення апеляційного суду вирок вважається таким, що набрав чинності. Тимошенко тепер у будь-який момент можуть відправити на зону. У БЮТ вважають, що їхнього лідера залишать у СІЗО й максимально обмежать коло спілкування. «На зоні їй було б легко, там можна вільно пересуватися територією, а тут — повний контроль», — сказав кореспондентові «Дня» співбесідник з БЮТ.

Чи зможе Європейський суд допомогти в’язневі №1? Бютівець Сергій Соболєв налаштований більш ніж оптимістично, вважає, що Європейський суд зможе зняти з Тимошенко одразу два арешти. Але насправді не все так просто.

Аж ніяк не факт, що після рішення суду Тимошенко випустять на волю. За словами експертів, Європейський суд може лише знайти чи не знайти порушення норм Конвенції з прав людини, а потім рекомендувати Україні їх усунути: скасувати саме порушення справи, відправити на нове досудове розслідування, провести нове судове слідство, змінити запобіжний захід і т.д.

Більшість експертів передбачають, що Тимошенко сидітиме в СІЗО до парламентських виборів. І звісно, багато чого залежатиме від розкладу у Верховній Раді.

Тим часом, у фракції Тимошенко відбуваються різного роду події. Приємні й, м’яко кажучи, не дуже. Минулої п’ятниці загін не дорахувався ще одного «бійця»: фракцію покинув Роман Забзалюк. Тепер у фракції залишилося 102 нардепи. Ця новина стала шоком і для його однопартійців, і для багатьох журналістів. На відміну від більшості своїх колег, Забзалюк чесно простояв усе літо під Печерським судом. У парламенті вважався людиною, близькою до Турчинова та Кожем’якіна. У навколополітичній тусовці, навпаки, вважали, що якщо його генеральський друг очолив фракцію, то, відповідно, й справи Забзалюка підуть угору. Навіть передрікали, що він може стати заступником голови фракції. А тут таке...

«Роман Омелянович уже другий тиждень на лікарняному. Він з’явиться після лікування й дасть коментарі. Про це він мене попросив особисто», — повідомив лідер фракції Андрій Кожем’якін. Сам Забзалюк усі ці дні слухавку не піднімав. Коли цей матеріал готувався до друку, мотиви того, чому він пішов, так і не прояснилися.

Інша важлива подія — це, безумовно, обрання Наталії Королевської главою Української соціал-демократичної партії (не плутати з СДПУ(о)). Хоча УСДП і не дуже добре відома пересічному виборцеві, проте це одна зі старих політичних партій України — вона була заснована ще 1998-го й стала одним з «китів» Блоку Юлії Тимошенко.

У принципі, це обрання не стало ні для кого сюрпризом. Уже на підсумковій прес-конференції Наталія Юріївна зізналася, що думала над пропозицією екс-голови УСДП Володимира Ткаченка практично півроку. «Я провела довгу розмову з Олександром Валентиновичем, ми оцінили всі ризики, всі можливі загрози, зокрема й якщо УСДП відколеться, й прийняли рішення, що сьогодні необхідна підтримка партії та відновлення її повної активної участі в блоці. На вчорашній вечір у керівництва «Батьківщині» не було жодних зауважень... Також ми говорили з Сергієм Власенком і Євгенією Тимошенко. Ми підготували листи до Юлії Тимошенко. Ми будуватимемо й розвиватимемо єдиний демократичний рух».

І дійсно, ніякої істерики в БЮТ не сталося. Королевську та Євгена Суслова й Олексія Логвиненка, котрі долучилася до неї, ніхто з фракції не вигнав (хоча деякі ЗМІ вже завчасно таку інформацію розмістили). Реакція глави фракції Андрія Кожем’якіна була більш ніж спокійною. Мовляв, ніякого розколу немає. «УСДП — це та партія, що входить до складу Блоку Юлії Тимошенко, й жодних подій, які давали б привід депутатам фракції виключати Королевську, немає».

Сама Королевська у своєму виступі на з’їзді разів п’ять у тій чи іншій варіації повторила, що «нашим лідером була, є й буде Юлія Тимошенко». Головними завданнями назвала «посилення блоку» та звільнення Тимошенко.

Кореспондент «Дня» поцікавилася, яким чином Королевська та її партія підуть на вибори, адже блоки тепер не передбачені законом.

— Питання технології й виборчого процесу залиште на 2012 рік, — попросила вона.

Слід сказати, що ця проблема стоїть зараз і перед іншим «китом» БЮТ — ПРП. «На місцевих виборах наші активісти призупиняли членство в ПРП, їх брали до списка «Батьківщини», а потім вони відновлювали своє членство. Напевно, така ж схема буде й на парламентських виборах. Це один з варіантів. Другий варіант — це ізгоджений мажоритарний список», — розповів «Дню» Остап Семерак.

Очевидно, що сьогодні зарано говорити про те, в якому форматі опозиція піде на вибори. Цього, мабуть, зараз не знає ніхто. Зараз можна говорити лише про одне — в суспільстві є реальний запит на таку консолідацію. А от чи відбудеться вона — дізнаємося вже після Нового року.

КОМЕНТАР

Володимир ФЕСЕНКО, політолог:

— З дуже великою вірогідністю Європейський суд ухвалить рішення на користь Тимошенко. Виникне дилема для української судової системи: як реагувати на це рішення. Тому що будуть зауваження щодо процедурних моментів, щодо порушення прав Тимошенко і під час розгляду цієї справи, і під час ув’язнення. Що робити: звільняти чи не звільняти? Якщо не звільняти, то як уникнути подальшого погіршення стосунків з Європою, як зберегти обличчя? Тобто це буде одночасно і юридична, і політична проблема.

А зміни всередині БЮТ — це наслідок відсутності Тимошенко як центру ухвалення рішень і як головного арбітра, а також для деяких бютівців (можливо, це стосується якраз Забзалюка), які просто не бачать політичної перспективи цієї політичної сили. Крім того, є ще одна специфічна проблема: зараз значна частина членів фракції БЮТ відчувають, що у них не буде шансу отримати місце в прохідній частині списку, оскільки вона буде десь у чотири рази меншою, ніж 2007 року — і внаслідок змішаної виборчої системи, і внаслідок рейтингів. Тому їм треба також думати: що далі. Що ж до Королевської і тих, хто пішов разом із нею до УСДП, ситуація трохи інша. У даному випадку ми бачимо стихійні процеси самовизначення окремих бютівців. Я не виключаю, що Королевській колеги, друзі, партнери, бачачи, що її потенціал і популярність зростає (дійсно, вона в опозиційному середовищі цього року стала одним з небагатьох відкриттів завдяки своїй активній роботі з підприємцями, вона одна з небагатьох, яка працювала з протестними групами), запропонували цей варіант. З іншого боку, я припускаю, що ті люди, які зараз контролюють «Батьківщину», могли підтримати цю ідею і також порадити Королевській іти саме в УСДП. Чому? Щоб не заважати «Батьківщині», щоб не було конкурентного центру впливу. А ті, хто до неї приєднався (Суслов, Шевченко тощо), я б сказав — «молода хвиля» БЮТ. Це може дати певну перспективу, шанс для цього проекту. Але це ще треба донести виборцям. При цьому тут виникає інша проблема: об’єктивне розпорошення бютівського електорату.