«Міст/Bridge». Виставка графіки – і мистецький міст між Києвом і Міланом

У Музеї Ханенків триває виставка графіки «Міст/Bridge», кураторами якої є українська мисткиня Олеся Джураєва та її італійський колега Лучано Россетто.

«Міст – це не тільки споруда, яку ми будуємо для перетину річок, доріг чи залізничних шляхів, це символ зв’язку та об’єднання. Ідея «Моста» полягає у створенні зв’язків між людьми однієї професії для обміну думками, досвідом і пристрастями. Мета виставки – познайомити глядачів із мистецтвом сучасної гравюри України та Італії», – розповідають організатори.

Роботи Зої Скоропаденко. Фото Сергія Мазураша

Місцем проведення виставки в Україні було обрано Музей Ханенків, який має науковий відділ графіки й зберігає кількатисячну графічну колекцію. Музей Ханенків завжди був містком між різними світовими культурами. Попри другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну, музей є бурхливим осередком об’єднання людей і колективної творчості.

Відкриття виставки «Міст/Bridge». Фото Юрія Стефаняка

«Коли я отримав повідомлення від Олесі про те, що виставка «Міст» відбудеться в Музеї Ханенків у Києві, я відчув велику радість. Радість не стільки через саму виставку, скільки тому, що це означає, що, незважаючи на страшну війну, життя в Києві триває повною мірою», – розповідає Лучано Россетто.

Куратори не обмежували авторів темою, тож митці запропонували роботи, які вважають характерними для свого творчого доробку.

Відкриття виставки «Міст/Bridge». Фото Юрія Стефаняка

На виставці представлено різні друкарські техніки: літографія, офорт, лінорит, мецотинто, акватинта, фотополімерна гравюра, шовкографія, суха голка, ксилографія, гравюра на металі тощо. Кожен митець демонструє свій унікальний спосіб роботи. Деякі аркуші поєднують кілька технік, а відбитки доповнюються трафаретом або малюнком, і навіть розмальовуються аквареллю.

Україну, як і Італію, презентують художники з різних регіонів, представники різних поколінь, представники різних художніх шкіл – ті, які працюють у традиційних графічних техніках і ті, які експериментують з новими.

Відкриття виставки «Міст/Bridge». Фото Юрія Стефаняка

«Українська сучасна графіка вже давно заслуговує на визнання на світовій арені, і «Міст» є чудовим прикладом того, як наше мистецтво може говорити універсальною мовою з іншими культурами. Не забуваємо і про важливість міжнародного культурного обміну, без якого не може бути світового культурного синтезу, який веде до значущих і позитивних змін у суспільстві. В 2022 році італійська публіка дізналася про сучасне українське мистецтво, а сьогодні українські поціновувачі мистецтва можуть дізнатися про італійську сучасну графіку. Сподіваюся, що такі заходи продовжуватимуть надихати художників по всьому світу на нові творчі пошуки та культурне зближення», – каже художниця Зоя Скоропаденко, одна з учасниць виставки.

Фото Сергій Мазураш

З українського боку у виставці беруть участь Сергій Алієв-Ковика, Матвій Вайсберг, Олег Денисенко, кураторка Олеся Джураєва, Ірина Каленик, Костянтин Калинович, Тарас Ковач, Віталій Кравець, Андрій Левицький, Катерина Очередько, Тетяна Очередько,  

Роман Романишин, Ніна Савенко (Lithography30), Василь Савченко, Катерина Свіргуненко, Зоя Скоропаденко, В’ячеслав Снісаренко, Андрій Соколенко, Оксана Стратійчук, Неллі Трубнікова-Омельченко.

 Італійська «опора» виставки – Маріо Алімеде, Єва Аульманн, Габріель Берретта,

Даріо Дельпін, Джино Ді П'єрі, Елізабетта Діаманті, Ланфранко Ланарі, Сільвана Мартіньоні, Марсела Міранда, Бруно Місьєрі, Боніцца Модоло, Лучіана Неспека,

Клаудіо Олівотто, Марія Антонієтта Оніда, Олівія Пегораро, Антоніо Пеше, Енріко Пірас,

Даніела Савіні, Джанні Фаваро, Сандро Чірішолі.

Життя через призму графіки

У світі зараз спостерігається бум зацікавлення графікою, відбуваються численні міжнародні конкурси, виставки, конференції. З’являються нові матеріали і техніки. Нові можливості. Дедалі більше митців обирають саме графіку для вираження своїх ідей.

В Україні з низки причин цей вид мистецтва досі перебуває у певному затінку. Але, разом з тим, кураторка виставки «Міст» Олеся Джураєва,  яка працює у площині друкованої графіки, наголошує, що ми дійсно можемо пишатися нашими графіками, вони технічні, цікаві, і, звісно, наша графіка відрізняється від всього, що є в світі, і однозначно має своє обличчя. Тож  нам є що показати світові.

Італійська асоціація сучасних художників-графіків (Associazione Nazionale Incisori Contemporanei) проводить виставки-обміни з різними країнами вже багато років. Метою цих заходів є популяризація і розвиток цього виду мистецтва. В рамках таких обмінів проводиться колективна виставка країн учасниць в обох країнах.  Таким чином італійці представляють своє мистецтво у світі і показують мистецтво світу у своїй країні.

«Я щаслива що Україна теж долучилася до цієї ініціативи. Надзвичайно приємно, що саме Музей Ханенків підтримав і гостинно прийняв наш проєкт. Бо саме цей музей має величезну колекцію графіки і науковий відділ європейської графіки, який очолює пані Олена Шостак. Підготовка до виставки була дуже напружена, але злагоджена і професійна. За що я, як куратор, дуже вдячна музею», – розповідає Олеся Джураєва.

Міст довжиною у три роки

Виставка має довгу історію, про яку вже писав «День» (https://day.kyiv.ua/news/210922-u-milani-vidbuvayetsya-vystavka-znaky-myru-suchasna-ukrayinska-ta-italiyska-hrafika-v).

Цей спільний проєкт народився в останні місяці 2021 року за ініціативи Лучано Россетто, президента Італійської асоціації сучасних художників-графіків (Associazione Nazionale Incisori Contemporanei), та українського графіка Олесі Джураєвої. Він об’єднав 20 українських і 20 італійських художників, кожен з яких надав по два графічних твори. Роботи українських художників прибули до Італії, а італійські – до Києва… у середині лютого 2022 року. За кілька днів до повномасштабного російського вторгнення.

Італійська частина проєкту відбулася в Мілані, під назвою «Знаки миру». Захід пройшов у Будинку пам’яті (Casa della Memoria) – установі, відданій цінностям свободи та демократії, що зберігає пам'ять про борців проти фашизму, про жертв тероризму та масових вбивств другої половини ХХ сторіччя. Для італійських колег це місце стало ідеальним для проведення виставки, оскільки Будинок має інституційне завдання демонструвати, що «Італія заперечує війну як інструмент нападу на свободу інших націй і як засіб вирішення міжнародних суперечок».

І от у 2024 році виставка нарешті відбулася у Києві – у Музеї Ханенків. Вона триватиме до 12 травня – тож у шанувальників графіки ще є час. Після виставки всі твори італійських авторів перейдуть до колекції музею Ханенків. А ті твори, що поїхали до Італії, залишилися в колекції Італійської асоціації графіків.

Автор: Марина Олійник

Фото Сергія Мазураша та Юрія Стефаняка