Свято надпрофесійних аматорів

Ювілей відзначили концертом — виконанням творів українських композиторів ХVIII — XXI століття, причому в другому відділі — у супроводі Національного академічного симфонічного оркестру України під орудою Володимира Сіренка. Зі своїх 25-ти 15 років народна хорова капела «Почайна» існує при Національному університеті «Києво-Могилянська академія», відкриваючи і відроджуючи для українців шедеври нашого композиторського мистецтва, з-поміж яких твори видатних випускників академії — Максима Березовського, Артемія Веделя, інших українських композиторів ХІХ —ХХІ століття — Кирила Стеценка, Дмитра Бортнянського, Михайла Вериківського, Алемдара Караманова тощо. Унікальність колективу і свідчення професійності його засновника і керівника Олександра Жигуна — у тому, що хор, який складається з виконавців-аматорів, професійно виконує найскладніші вокальні твори. На цьому, зокрема, наголосив і гість вечора Василь Яценяк, керівник Галицького академічного камерного хору: «Навіть професійні колективи, камерні хори бояться братися за Веделя — вершину хорової вокальної техніки». Тим часом саме Олександр Жигун ще у 80-х роках підготував та власноруч записав сучасну партитуру Артемія Веделя.

Гості вечора стали одними з перших слухачів нещодавно віднайденого в архівах двохорного концерту Максима Березовського «Внємліте, людіє мої...». Окрім виконання української духовної музики, пріоритетом «Почайни» є популяризація та розвиток української вокально-симфонічної музики. Зокрема, під час концерту, крім фрагментів ораторій Віктора Степурка, Михайла Вериківського, прозвучала і перша частина ораторії «Stabat Mater» Алемдара Караманова, творчість якого, власне, відкрив Україні саме кавалер орденів Святого Володимира та Святого Миколая, а відтепер, з нагоди 60-ліття, і Святого архистратига Михаїла, Олександр Жигун із «Почайною». Саме цей хоровий колектив першим у світі виконав «Реквієм» Караманова.

Варто зауважити також, що такий високий виконавський рівень учасники колективу тримають цілком на «громадських засадах», це фактично ентузіасти-волонтери. «Я в капелі вже сім років. Коли наприкінці 2003-го вперше туди прийшла, то навіть не думала, що вона стане невід’ємною частиною життя. Відтоді багато змінилося: навчання, робота, — проте «Почайна» незмінна. Коли співаєш у хорі, маєш бути готовим, що слухачі сприйматимуть передусім роботу колективу, а не окремого співака, імені ти собі не зробиш», — каже Ганна Протасова, аспірантка НаУКМА 2007—2010 рр.

Наразі капеляни готуються видати вже 18-й свій компакт-диск, тепер — із записами творів Алемдара Караманова.