Аналітики оцінюють витрати для ефективної протидії російській військовій силі, якщо Європі доведеться захищатися без підтримки США, у близько 250 мільярдів євро на рік. Автори аналізу припускають, що Європі доведеться розгорнути близько 50 додаткових бригад загальною чисельністю 300 тисяч солдатів. Для цього знадобилося б не менше 1400 нових основних бойових танків і 2000 БМП, що перевищувало б нинішні запаси всіх сухопутних сил Німеччини, Франції, Італії та Великої Британії разом узятих. Окрім того, Європа повинна буде виробляти близько 2000 безпілотників дальнього радіусу дії щороку.

«Навіть якщо масштаб спочатку здається значним, в економічному плані з цим можна впоратися з урахуванням економічної потужності ЄС, з додатковими витратами, що дорівнюватимуть лише близько 1,5 відсотка валового внутрішнього продукту ЄС. Це набагато менше, ніж потрібно було мобілізувати для подолання кризи, наприклад, під час пандемії Covid», — додав оптимізму співавтор аналізу та старший науковий співробітник Кільського інституту професор Гунтрам Вольф.

Автори підкреслюють, що Росія значно збільшила свій військовий потенціал, незважаючи на великі втрати у війні в Україні. Наприкінці 2024 року Росія, за їхніми підрахунками, мала близько 700 тисяч солдатів в Україні, що значно більше, ніж на момент вторгнення у 2022 році. Крім того, у 2024 році було вироблено близько 1550 нових танків і 5700 броньованих машин, що на 220% і 150% відповідно більше, ніж у 2022 році. Росія також досягла значного прогресу у виробництві безпілотників та боєприпасів великого радіусу дії.

«Росія могла би мати військову силу, щоб напасти на країни ЄС у найближчі три-десять років. Ми повинні класифікувати це як реальну небезпеку. Це ще одна причина, чому в інтересах Європи не допустити перемоги Росії в Україні, що може ще більше розпалити агресію Росії», — підкреслив Вольф.

У записці також зазначається, що, якщо США відмовляться від підтримки України, ЄС повинен буде витратити додатково лише 0,12 свого спільного ВВП, щоб компенсувати військові внески США – цілком реальна сума.

Однак, згідно з аналізом, однією з найбільших проблем і викликів залишається військова координація всередині Європи. У той час як збройні сили США діють як єдиний корпус, європейські армії розподілені на 28 національних збройних сил. За словами Вольфа, якщо кожна країна намагатиметься захищати себе сама, це коштуватиме більше, ніж якщо вони об’єднають зусилля.

«Самострахування» є дорожчим, ніж колективна безпека. Тому потрібні тісніша координація та спільні закупівлі озброєнь», - зазначив він.

Автори аналізу пропонують збільшити європейські витрати на оборону з поточних 2 відсотків до 3,5-4 відсотків ВВП на рік. Це означатиме, що ЄС та його країни-члени повинні будуть спільно залучати додатково 250 мільярдів євро щорічно. Половину з цього «бюджету» можна було б профінансувати за рахунок спільного європейського боргу та використати для спільних закупівель, що забезпечує економічні переваги порівняно з національними закупівлями. Інша половина могла б фінансуватися державами-членами за рахунок витрат на національну оборону. Для Німеччини, найбільшої економіки Європи, це означало б збільшення витрат на національну оборону з 80 євро до 140 мільярдів євро, що еквівалентно 3,5 відсотка ВВП.

Водночас автори звертають увагу на економічні вигоди від такої ситуації: збільшення витрат на оборону, фінансоване боргом, також може виступати як економічний стимул, якщо воно витрачається в межах ЄС, особливо в часи зниження зовнішнього попиту через тарифи США та торговельні конфлікти.

Як повідомлялось, наразі кілька європейських членів НАТО все ще не досягли мети Альянсу витрачати щонайменше 2% ВВП на оборону, тоді як кілька держав уже витрачають більше. Президент США вимагає збільшити оборонні бюджети до 5%, але союзники вважають це нереальною сумою. До того ж, як заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, самі США не виділяють таку частку свого ВВП на потреби Пентагону.