На 86-му році пішов з життя письменник-шістдесятник Валерій Шевчук
Пішов у засвіти на 86-му році письменник-шістдесятник, лавреат Шевченківської премії, майстер психологічної та готичної прози Валерій Шевчук.
Про це повідомила його донька Юліанна Шевчук.
"Батько помер в реанімації лікарні "Феофанія". Останні дні перебував у дуже тяжкому стані", повідомила вона.
Як зазначають в "УП Життя", Валерій Шевчук також став творцем низки літературознавчих та публіцистичних праць, був інтерпретатор українського літературного бароко. Щобільше, займався архівною справою та досліджував історію.
"Хочеться сподіватись, що там йому буде добре і він зустрінеться з багатьма своїми друзями. Адже він був одним із останніх свого покоління – шістдесятників…", розповіладруга донька письменника Мирослава Андрущенко.
Валерій Шевчук вважається одним з фундаторів Житомирської прозової школи. Крім того, він є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури.
Фото: Олександр Хоменко
"Пішов від нас великий письменник, складна й непроста людина – але великі нескладними не бувають… українське літературне барокко і магія, психологічна й готична блискуча проза- те, що лишив нам…
"Три листки за вікном", пригадую, був романом, за яким ми, студенти, тоді, в радянські часи, Ганялися "дістати" – химерна проза, писана 15 років, загадкова й тим була особливо приваблива в ті "спрощені" часи… Нещодавно знову перевидана ця трилогія в "Абабагаламага" – і автор застав, і нам пощастило…", пригадала Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовленняОльга Герасим'юк.
За роман "Три листки за вікном" Шевчук здобув Шевченківську премію.
"Переконаний: не митець творить життя героїв, він лише інструмент для такого творення, а творить їх Невідома Сила, яку пізнавати ми можливості не маємо. Отже, володарем свого творіння я не є і не раз дивувався, що так вийшло", розповідавписьменник в одному з інтерв'ю.
Про дату і час похорону повідомлять згодом.
Що відомо про письменника Шевчука
Валерій Шевчук навчався на історико-філософському факультеті Київського університету (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Невдовзі, у 1960-х, почав писати власні твори – поезію та прозу. Письменник вважається одним з фундаторів Житомирської прозової школи.
Після закінчення навчання був призваний до армії, повернувся додому у 1965 році, саме в той час, коли почалися масові політичні арешти серед української інтелігенції. Був у кінотеатрі "Україна", протестуючи проти масових репресій.
Працював над актуалізацією старокиївської літературної тематики та літератури середньої доби: роман "На полі смиренному" (1982), роман-есей "Мисленне дерево" (1986), упорядкування в перекладах на сучасну літературну мову збірки любовної лірики 16-19 століть "Пісні Купідона" (1984), "Літопис Самійла Величка" у журналі "Київ" 1986—1987 рр. та інше.
Валерій Шевчук став лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка, премії фонду Антоновичів, літературних премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки, О. Копиленка, І. Огієнка, премії в галузі гуманітарних наук «Визнання» (2001).
29 листопада 2011 року була започаткована в Інституті філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка премія Валерія Шевчука (Премія Шевчука) — українська літературна премія, творча відзнака за кращу книгу прози, видану українською мовою за попередній календарний рік.
