Потрібен підпис

Верховна Рада ухвалила й відіслала на підпис Президентові закон, відповідно до якого ПДВ, як і раніше, відшкодовуватимуть експортерам зерна. Окрім виробника право на це тепер має, за словами глави парламентського комітету з питань фінансової й банківської діяльності, податкової й митної політики Віталія Хомутинника, «перша ланка, тобто перше підприємство, що придбало цей товар від виробника».

Питання в тому, чи підпише цей важливий для аграріїв документ Віктор Янукович, на якого зараз, мабуть, чинять серйозний тиск. Саме це, швидше за все, викликало до життя відкритий лист, з яким 1170 представників сільськогосподарський підприємств звернулися до голови держави. Вони просять Президента підписати відповідний закон. На їхню думку, «відновлення відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур... є вкрай важливим для закупівлі ресурсів і фінансування виробництва урожаю 2012 року». Як вважають аграрії, «цей крок дозволить сформувати сприятливі ціни для виробників зерна». При цьому вони також зазначають, що «норма про відшкодування ПДВ, у разі закупівлі зерна у безпосередніх сільгоспвиробників, сприятиме зменшенню кількості посередників і цивілізованішому функціонуванню зернового ринку».

Але є й інша думка. Американська торговельна палата в Україні (АТП), а також Європейська бізнесасоціація просять Президента накласти вето на цей закон. На їхню думку, відновлення відшкодування ПДВ передбачає дискримінацію окремих учасників ринку. «Ця поправка ніяк не допомагає сільгоспвиробникові, — наголошується в зверненні АТП. — Він отримує переваги від ринку з високим рівнем конкуренції, де трейдери конкурують за його продукцію й пропонують вигідніші ціни, а не від ринку, на якому домінують один або два трейдери, що мають привілейований статус за рахунок гарантованого відшкодування ПДВ». Нерівні умови конкуренції, впевнені автори звернення, призведуть до зниження цін для сільгоспвиробників.

До складу АТП в Україні входять великі міжнародні й вітчизняні компанії. Проте не всі займають таку позицію. Один з найбільших українських операторів ринку соняшникової олії й експортерів зерна «Кернел», підтримує рішення про відшкодування ПДВ. «Ми чітко усвідомлюємо, що сьогодні українському товаровиробникові життєво необхідна додаткова прибутковість 20%, яку йому забезпечить повернення відшкодування ПДВ при експорті зерна», — вважає директора компанії «Кернел-Трейд» Костянтин Литвинський. Він передбачає, що позиція іноземних зернотрейдерів, які звернулися до Президента із закликом ветувати відповідний закон, спрямована в першу чергу на захист їхніх особистих інтересів, без урахування інтересів цілого сектора й держави. «Зернотрейдерам треба об’єднати свої зусилля й спільно працювати над поліпшенням процедури відшкодування ПДВ, — зазначається в зверненні, — а не розв’язувати свої проблеми за рахунок фермерів і агросектора».

Анатолій КІНАХ, народний депутат, президент УСПП:

— Я вважаю дуже серйозною перемогою, що відповідно до пропозицій об’єднань бізнесу підписано й надано чинності закону про ліквідацію експортного мита на зерно. Воно завдало величезної економічної шкоди нашій країні. Повернення до відшкодування ПДВ сільгоспвиробникам також має принципове значення. Я виступаю за те, щоб Президент підписав цей закон. Дуже важливо, що в ньому йдеться про прямі відносини між виробником і експортером. Це матиме серйозне значення для формування внутрішньої ціни. Сьогодні всі мають розуміти, що не можна перечити законам економіки. Коли держава запровадила експортні мита, скасувала відшкодування ПДВ, це все вплинуло на зниження внутрішніх цін на зерно. І зроблено це було за рахунок наших селян. За період чинності експортного мита й заборони на відшкодування ПДВ на кожній тонні зерна український селянин втрачав щонайменше 200—250 гривень. А рентабельність виробництва зерна впритул наблизилася до мінусової позначки. Тому виправляти становище треба негайно. І я б ставив питання гостріше. Треба сформулювати питання по відповідальність усіх тих, хто ініціював такі шкідливі для економіки «новації», що вдарили не лише по селянах, а й по інтересах держави. За ці два-три місяці, коли ці заходи діяли, активи українських компаній агрокомплексу, що котируються на міжнародних фондових біржах, подешевшали на 1,4 мільярда доларів через погіршення інвестиційного клімату. Це той ганебний приклад, коли без комунікацій з бізнесом, без зворотного зв’язку з ним, були ухвалені рішення, що негативно позначилися як на торговельному балансі країни, так і на стані соціальної сфери українського села.