Коротко / Панорама дня

Греції спишуть 50% боргів

За підсумками зустрічі в Брюсселі лідери країн Євросоюзу домовилися про списання половини грецького боргу. Про це повідомив президент Франції Ніколя Саркозі на прес-конференції після майже 10-годинних переговорів. Крім того, стабілізаційний фонд країн єврозони, за словами Саркозі, буде збільшено до 1 трлн євро (1,4 трлн доларів) з нинішніх 440 млрд. Окрім цього фонду, буде створена спеціальна структура, що займеться залученням державних і приватних коштів до фінансування європейських стабілізаційних проектів. Крім того, Греція зможе отримати до 100 млрд євро фінансової підтримки від ЄС і МВФ у рамках другого плану реструктуризації боргів, повідомив Херман ван Ромпей, що головує на саміті єврозони. Залучення приватних інвестицій для допомоги Греції буде добровільним, уточнив він. Прем’єр-міністр Греції Георгіус Папандреу вже заявив, що це рішення стане для його країни «початком нової ери». У рамках рекапіталізації європейських банків підвищені мінімальні вимоги до резервів щодо ризикованих активів.

Ердоган визнав свої помилки

Четверту ніч потерпілі від потужного землетрусу в турецькій провінції Ван намагаються добути намети. Люди годинами стоять у чергах, і багато хто так і йде з порожніми руками. Не вистачає харчів і теплих речей, тоді як синоптики прогнозують снігопад. Місцеві поліцейські підтвердили, що декілька вантажівок з гуманітарною допомогою було розграбовано. На ліквідацію наслідків землетрусу турецька влада виділила 17 млн доларів. Проте на адресу уряду, як і раніше, лунають звинувачення в бездіяльності та слабкій організації. Допущені прорахунки визнав і прем’єр Туреччини Реджеп Ердоган: «Я визнаю, що в першу добу землетрусу ми не змогли належним чином відреагувати. Ми усвідомили свої помилки, але це цілком нормально в разі такого стихійного лиха». Також він додав, що нестачі в наметах бути не може: 17 тис. — «це більш ніж достатньо», — заявив прем’єр. Анкара, впевнена у своїх силах, одразу після землетрусу відмовилася від міжнародної допомоги, яку запропонували десятки країн, зокрема й Росія. Проте незабаром прем’єр Ердоган змінив своє рішення й погодився прийняти літаки з гуманітарною допомогою навіть з Ізраїлю.

Син Каддафі хоче сидіти в Гаазі

Син Муаммара Каддафі Сейф аль-Іслам готовий здатися Міжнародному кримінальному суду. Про таке бажання спадкоємця екс-диктатора, котрий утік від Національної перехідної ради минулого четверга, коли захопили його батька, заявило високопоставлене джерело в НПР. За його словами, разом із Сейфом аль-Ісламом до Гааги готовий приїхати глава розвідслужби Каддафі Абдулла ас-Сенуссі. У той же час офіційний представник Міжнародного кримінального суду Фаді аль-Абдалла заявив, що офіційного підтвердження цієї інформації в Гаазі немає й вони самі намагаються зв’язатися з НПР. Міжнародний кримінальний суд наприкінці червня видав ордери на арешт як покійного Каддафі, так і Сейфа аль-Іслама та ас-Сенуссі, звинувачених у воєнних злочинах.

Лауреатами премії Сахарова стали п’ятеро активістів арабських революцій

Лауреатами премії «За свободу думки» імені Андрія Сахарова 2011 року стали п’ятеро громадських активістів з арабських країн, де цього року відбулися повстання проти авторитарних режимів. Про це учора в Страсбурзі оголосив Єжі Бузек — голова Європейського парламенту, який вручає премію. Лауреатами стали: тунісець Мохаммед Буазізі (посмертно), чия загибель спровокувала масові виступи, що призвели до падіння режиму президента Бен Алі; єгипетська активістка Асман Макфуз — одна з організаторів акцій протесту на площі Тахрір у Каїрі; лівійський дисидент Ахмед ас-Санусі, який при режимі Муамара Каддафі провів більш як 30 років у в’язниці; двоє сирійців — юрист і правозахисниця Раза Зейтуні і карикатурист Алі Фарзат, жорстоко побитий за опозиційну діяльність. Нагадаємо, премія імені Сахарова вручається Європарламентом з 1988 року — за внесок у боротьбу за права людини. Її грошове значення — 50 тис. євро.