Коротко / КУЛЬТУРА

Як постав бетонний «вал» під Києвом?

У житомирському науково-краєзнавчому видавництві «Волинь» у серії «Історія фортифікації» вийшла книжка «Київський укріплений район. 1928 — 1941». Вона про те, як задумували, проектували й будували під столицею України комплекс потужних споруд оборонного призначення. Більшу частину книжки становлять ілюстрації (608 сторінок поряд із 356 текстовими). На фото, мапах, схемах, кресленнях (їх близько 5 тисяч) відтворено технологію будівництва дотів (бетонних вогневих точок), фортифікаційних ліній, а також ідеться про обладнання, озброєння, комунікації, комплектування військовим персоналом укріплень тощо. Як розповів «Дню» директор «Волині» Георгій Мокрицький, у книжці наведено розлогу інформацію про те, яким був район напередодні війни 1941 — 1945 років. Автори книги — четверо киян: Андрій Кайнаран, Олександр Крещанов, Олександр Кузяк і Максим Ющенко. Вони мають різний фах, об’їздили весь район, «намотавши» десятки й десятки кілометрів навколо Києва, розшукуючи об’єкти КиУРу, що збереглися, розчищали їх, фотографували та описували. Власним коштом видали книжку. Автори використали також матеріали музеїв і німецьких архівів. У дальших планах видавництва і цінителів фортифікації — книжки про Коростенський і Новоград-Волинський укріплені райони, які було споруджено на території вже Житомирської області приблизно в ті ж роки. До речі, фахівці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень провели велику роботу з паспортизації й обліку об’єктів КиУРу, що збереглися, їх відносять до пам’яток культурної спадщини України, у ході численних експедицій у ті райони з метою взяти їх під охорону вони склали й затвердили спеціальні облікові картки, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День», Житомир.

«Синтетичний» натюрморт у пейзажі

У галереї «Мистець» відбувається персональна виставка київської художниці Людмили Захарової. Її живопис вишуканий за колоритом і дуже ліричний і жіночний за настроєм. Улюблені жанри художниці — натюрморт і пейзаж, а також «синтетичний» натюрморт в пейзажі — це коли, наприклад, квіти розміщено на вікні, за яким — зима («А за вікном зима», «Скоро весна»), або на березі моря («Ностальгія», «Лунарія»). Узагалі квіти, у букетах або живі, незірвані, у картинах Людмили Захарової — постійний мотив і постійний сюжет («Ехінацея»). Вони можуть бути по-літньому радісні і по-осінньому розкішні, а взимку постають елегантні сухі букети. При цьому тлом за вікном може стати неромантичний міський краєвид із багатоповерховими новобудовами («З вікна майстерні»). А втім, в одному з пейзажів аналогічний сучасний урбаністичний мотив міниться різнобарвними вогниками, як шкатулка коштовностей або новорічна ялинка («Різдвяний мотив»). Але зазвичай пейзажі художниці, хоч як це парадоксально, здаються навіть камернішими за її натюрморти («Маслина на березі лиману»). Створює Людмила Захарова і портрети, але це завжди зображення дуже близьких художниці людей — батьків («Портрет батька», «Портрет матері»), дочки («Оксана») або ж «Автопортрет», повідомляє Оксана Ламонова.

Український арт презентували у США

В Америці пройшов міжнародний художній ярмарок «Арт-Х’юстон», в якому взяли участь 80 галерей з Європи, Північної і Латинської Америки. Нашу країну на ній презентувала галерея Mironova Gallery. На українському стенді були представлені інсталяції Оксани Мась, концептуальний живопис і фотографія Арсена Савадова і творчість молодої художниці Тетяни Войтович. Яскравим арт-об’єктом у експозиції став двигун Оксани Мась із серії «Пересадка серця». Інсталяція є деталлю автомобільного мотора, обтягнутого блискучою червоною шкірою. Художниця асоціює цей арт-об’єкт із людським серцем, що б’ється. Відповідно до філософської концепції Мась — це серце майбутнього, яке не дає збою. Нове живописне полотно Арсена Савадова «Авіньйонські дівчата», яке демонструвалося на українському стенді, — це своєрідне присвячення творчості Пабло Пікассо і сучасна інтерпретація його знаменитої однойменної роботи. Нагадаємо, «День» писав, що цього року проект Оксани Мась «Post vs. Proto-Renessans» представляв Україну на Венеціанській бієнале, а Арсен Савадов став першим українським художником, чию роботу було продано на аукціоні Sotheby’s. Також Галерея Тетяни Миронової вперше на міжнародній арені презентувала роботи самобутньої художниці Тетяни Войтович, лідера руху Illumination. У своїх роботах автор показує світ очима наївної дитини, чия свідомість ще не переобтяжена проблемами дорослого життя, повідомляє Віра ЧЕРНИШ.

Пінгвіни і... Усесвітній потоп

25 вересня в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра відбудеться прем’єра дитячого спектаклю «Пасажир у валізі». Він поставлений за п’єсою сучасного німецького драматурга Ульріха Хуба «Біля ковчега о восьмій», яка написана 2006 року, коли одне з видавництв запропонувало п’яти театрам Німеччини створити спектаклі для дітей на тему «Релігія». Драматург перечитав Біблію, і розповідь про ковчег Ноя надихнула його написати п’єсу, сповнену дотепних міркувань на серйозні й вічні теми. П’єса Ульріха Хуба була визнана кращою в Німеччині. Її переклали кількома мовами світу, поставили в різних країнах. І ось із цим твором ознайомляться українські глядачі. Молодий режисер Тамара Трунова, балетмейстер Лев Сомов і артисти театру створили яскравий музично-танцювальний спектакль. Це історія про трьох пінгвінів. Життя поставило їх перед непростим завданням: як, маючи всього два квитки, утрьох пробратися на рятівний корабель, побудований Ноєм напередодні Всесвітнього потопу? Зрадити одного з друзів чи вдатися до «контрабанди»? Як вчинять герої? Постановники в позбавленій моралізації манері діляться з юними глядачами простими істинами: що таке дружба, віра, кохання, доброта. У спектаклі грають: Ігор Антонов, Олена Бушевська, Антон Вахліовський, Акмал Гурезов, Михайло Досенко, Сергій Журавльов, Андрій Ісаєнко, Оксана Лаврик, Олександр Ромашко, повідомляє Дарина МАЛІКОВА.