Заходи безпеки на фестивалі, що відбувся 14 травня, були масштабні – інакше й неможливо після львівських сутичок. Задовго до дванадцятої години дня, тобто, до часу відкриття, до MediaHub, місця проведення фестивалю, з’їхалися автобуси з поліцією. Вони патрулювали прилеглий район та підходи до хабу.

Організаторка події, голова громадської організації «Інсайт» Олена Шевченко розпочала фестиваль зі слів подяки тим, хто попри погрози та негативний досвід не побоявся прийти. Також активістка висловила надію, що у майбутньому подібні заходи можна буде проводити без посиленої охорони.

Представники посольств Норвегії, Великобританії та США, а також Представництва ЄС в Україні та Норвезького Гельсінського комітету прийшли підтримати учасників фестивалю.  Кожен із них підкреслював, що, обравши європейський шлях розвитку, Україна мусить прийняти базові європейські цінності і поважати права кожної людини незалежно від її особливостей.

«Страшно бачити таке в Україні – державі, яка бореться за свою свободу. Демократія – це не тільки право голосувати. Це система, де люди живуть у правді, де вони живуть вільно, - підкреслив посол Норвегії в Україні Йон Елведал ФРЕДРІКСЕН. – Щоб бути вільнішими, треба розуміти, що демократія – це рамкові умови, де різні люди можуть жити разом і паралельно».

Посол Великої Британії в Україні Джудіт ГОФ, яка відкрито заявляє про належність до ЛГБТ-спільноти, зазначила: «Те, що сталося у Львові, жахливо. Коли відбуваються такі події, люди мають право на захист від держави. Усі ми маємо право на ставлення з повагою і на рівність. Я сподіваюся, що зміни будуть, бо Україна – чудова гостинна країна, і це точно не те, як би вона мала виглядати у світі».

Після урочистої частини розпочалася панельна дискусія про права людини в сучасному політичному контексті, яку модерувала журналістка Ірина Славінська. У розмові взяли участь Олена Шевченко, Ірина Федорович, співкоординаторка проекту «Без кордонів», Оксана Покальчук, директорка Amnesty International в Україні, та Йосип Зісельс, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України. Керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко теж мав долучитися до обговорення, проте йому не вдалося потрапити на захід.

Експерти зійшлися на думці, що підтримка з боку київської влади – позитивна ознака, проте загалом держава мало робить для зниження рівня ксенофобії у суспільстві. В Україні захист прав дискримінованих груп постійно «не на часі», бо представників влади завжди цікавить інше, а цю тему політики використовують переважно для маніпуляцій. Сукупно з відсутністю знань та розуміння особливостей інших людей це породжує ксенофобію.

У кожного з учасників дискусії є свій рецепт для покращення становища. Це і масова просвітницька робота через ЗМІ, державні структури та освіту, і контроль за виступами публічних осіб, інформаційними кампаніями та рівнем агресії у них, і орієнтація на глобальні процеси, і багато інших речей.  

Доки тривало обговорення, люди з нашивками батальйону «Айдар», що не змогли прорватися крізь поліцейські кордони, передали на фестиваль «ліки від ЛГБТ-хвороби» - презервативи, вазелін, зеленку та свічки від геморою. Учасників це не злякало, навпаки – дало привід пожартувати. Не до жартів стало тоді, коли до поліції надійшло повідомлення про замінування MediaHub. Гостям фестивалю довелося вийти і чекати надворі близько години, доки правоохоронці перевірять приміщення. На щастя, повідомлення виявилося фейковим, і фестиваль продовжився майстер-класом «Lifehacks з недискримінації», частина якого пройшла ще на вулиці.

Перекладач жестової мови Ігор Бондаренко розвінчав кілька міфів про людей із порушеннями слуху та жестову мову. Також він розповів про деякі правила контакту із глухими. Про соціалізацію людей із порушеннями зору та взаємодію з ними розповів Богдан Радіонов. На думку експертів, головна запорука успішного та приємного спілкування – це ввічливість, щирість та повага до співрозмовника. Юлія Сачук провела для присутніх інтерактивну вправу. Кожен охочий міг обрати для себе певну роль і відповідний їй предмет, який може допомогти людині із порушеннями зору. Не всі знали, як виглядає шрифт Брайля чи як скористатися деякими пристосуваннями. Проте більшість обрала саме те, що треба.

«Різні групи мусять об’єднуватися, і тоді ми зможемо зробити більше, розуміти, про що ми говоримо, які у нас спільні проблеми і чим ми можемо допомогти одне одному», - підкреслила Олена ШЕВЧЕНКО після майстер-класу.

Ще одним об’єднувальним містком став відеопроект «9 історій камінг-аута» реалізований APEX Production у співпраці з ГО «Інсайт». Ми звикли що «камінг-аут» вживається відносно представників ЛГБТ-спільноти, але відкрито розповідати про свою ідентичність може хто завгодно. Це переконливо доводять герої відео. Окрім лесбійки, бісексуалки та трансгендерів, про власний досвід відкритості, дискримінації та найпопулярніші питання розповіли переселенки, кримська татарка та жінки з інвалідністю.

Про те, що на Фестивалі рівності обговорюються проблеми не тільки ЛГБТ-спільноти, а й інших дискримінованих груп, нагадували численні виставки, розміщені у MediaHub. Фотопроект «ЛГБТ-протести» розповідає про публічні акції, до яких долучались представники секс-меншин, молодіжна виставка «Разом» - про історію та сучасність національних громад України через персональний життєвий досвід. Комікси «Я – картинка» та плакати «Почисть кошик/стереотипи сміття в твоїй голові» сатирично проілюстрували найпопулярніші та найстійкіші негативні шаблони, що вкорінилися у свідомості українців. Соціально-критичний проект «Голоси. Жінки та інвалідність» відображає вплив подвійної дискримінації на життя його героїнь.

Попри спроби провокацій з боку радикалів, протягом усього дня атмосфера була легкою та невимушеною. Гості фестивалю встигали і брати участь в обговореннях, і спілкуватися в імпровізованому кафе за кавою. Вечір завершився плейбек-перформансом та літературно-музичною програмою.