Гординя, жадібність, хтивість, заздрість, ненажерливість, гнів, лінь – сім смертних гріхів за західною традицією. Тема пороків здавна бентежить людей, тому й у мистецтві належить до розряду вічних. Нова виставка у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків досліджує європейську художню традицію, пов’язану з цим питанням, у сучасній графіці.

Центральною роботою проекту є автентична гравюра «Гнів» Пітера ван дер Хейдена за рисунком Пітера Брейгеля Старшого, надрукована у 1558 році. Це єдиний аркуш зі знаменитої брейгелівської серії «Сім смертних гріхів», що є у колекції Музею Ханенків. Поруч в експозиції – чотири серії сучасних графіків Юрія Боровицького, Олега Денисенка, Романа Романішина та Олексія Федоренка, кожна – про ті самі сім гріхів. Твори цих авторів – з колекції Андрія Соломенка, який, власне, ініціював проект.

«Серед напрямків нашої роботи є і такий – показувати, як сучасні митці розкривають класичні теми, - розповідає Олена Шостак, завідувач відділу європейської графіки, одна з кураторок виставки. – Це вже другий такий проект. Перший був минулого року, присвячений картам Таро».

ФІЛОСОФСЬКІ АЛЕГОРІЇ РАЗОМ З ПОЛІТИЧНОЮ САТИРОЮ

Символічно, що виставка «Сім смертних гріхів» розпочалася на початку Великого посту – періоду покаяння, роздумів над тим, що є праведним і грішним. І, до речі, триватиме якраз до Великодня.

У гравюрі за рисунком Пітера Брейгеля Старшого традиційні символи переплітаються з прислів’ями і навіть політичною сатирою. Сучасному глядачеві складно розпізнати у цій роботі всі посили автора. Тому у Музеї Ханенків підготували схему, де узагальнили тлумачення різних дослідників щодо значень тих чи інших образів.

«Склалося кілька методів того, як зображувати гріх. Найдавніший – алегоричні фігури. Часто це була жінка з якимись атрибутами. Наприклад, гординя – дама з дзеркалом, - каже Олена Шостак. – Ієронімус Босх, який сильно вплинув на Брейгеля Старшого, першим вигадав показувати гріх через побутові сцени. Наприклад, бійка – то гнів. Потім виникла ідеї робити складні алегорії, як у Брейгеля. Люди того часу це добре розуміли. А ще, як на мене, дуже цікаві «Сім смертних гріхів» німецького художника ХХ століття Отто Дікса. Він створив єдину картину, де зобразив усі сім гріхів і водночас розповів про прихід нацистів до влади у Німеччині. Це фантастична алегорична картина і, водночас, жорстка сатира».

ДАВНЯ ТЕХНІКА І НОВА СИМВОЛІКА

Роботи сучасних митців об’єднує хіба що тема – за подачею вони дуже різні. Олег Денисенко сам зізнається, що закоханий у добу Відродження і готику. На його офортах пороки уособлюють лицарі, подібні до Дон Кіхотів. Ненажерливість волочиться на свині, лінь вмостилася на коті, а хтивість скаче на півні – у супроводі голої жінки. В Олексія Федоренка багато деталей. Поруч із людьми, понівеченими пороками, манячить смерть з косою. А Роман Романішин розцвітив гріхи – його роботи виконані у трьох кольорах, червоному, жовтому та зеленому. Також автор погуморив і додав до усталеного переліку гріхів восьмий, колекціонування.

Юрій Боровицький використовує рідкісну сьогодні техніку – мецо-тинто. З мороку проступають фігури людей. Через численні складки на шкірі тіла стають подібними до шматків тканини. «Мецо-тинто дуже складна техніка, поширена у XVII-XVIII століттях, - коментує Олена Шостак. – Для роботи у мецо-тинто мідну дошку спеціальним інструментом піддають зернінню. Потім іншим інструментом дошка вигладжується. Фрагменти білого кольору на гравюрі відповідають місцям, де дошка була відполірована. Така робота займає багато часу, але у результаті майстер отримує глибокий чорний колір, тонкі переходи між відтінками, численні напівтони».

Сучасні майстри виходять з традиції авторів минулих століть і також використовують різні метафори – щоб їх побачити, треба розглядати роботи уважно. «Спочатку очікувала, що побачу на сучасних гравюрах традиційні символи. Але знайшла їх небагато, - ділиться враженнями Олена Шостак. – Сучасні художники часто використовують порівняння, зрозумілі нам, але незнані у давні часи. Наприклад, на гравюрі Романа Романішина «Гнів» зображене серце у формі кактуса. Для нас кактус з голками – зрозуміла алегорія. Але в історії мистецтва це нетрадиційне порівняння».

МИСТЕЦТВО, ЩО ДОПОМОЖЕ ПІЗНАТИ СЕБЕ

Усі сучасні автори надали для виставки свої портрети – глядач може побачити їх на стендах. Але ж цікаво і те, як виглядав Пітер Брейгель Старший. Організатори виставки представили рідкісну гравюру XVI століття з портретом митця, що нині зберігається у колекції Музею Ханенків. Створена Йоганом Віріксом, вона була надрукована в альбомі «Портрети декількох уславлених художників Нижньої Німеччини».

«Мистецький діалог на тему смертних гріхів Брейгеля з його глядачем був дуже на часі у XVI столітті, - вважає Олена Живкова, заступник генерального директора Музею Ханенків з науково-дослідної роботи, кураторка виставки. – Тоді Нідерланди потрапили під владу Іспанії, почалася тривала війна за незалежність. Вирували думки про незалежність Нідерландів і про те, що таке гріх. Концепція, у який себе мислив Брейгель, полягає у тому, що бути грішним чи ні, вирішує сама людина. Людина сама має зазирнути у дзеркало мистецтва і визначити, що їй лишати собі, а що – викинути. Зараз Україна ходить по лезу ножа, як свого часу ходили Нідерланди. Можливо, і нам варто замислитися, чого позбавитися у собі».

Андрій Соломенко колекціонує офорти, захоплюється графікою, знається на сучасних майстрах у цій царині – так і зібрав чотири вишукані серії на одвічну тему. «Людина не може без гріха. Вона народжена, щоб грішити, каятися і працювати над собою, - переконаний Андрій Соломенко. – Сьогодні всі ми живемо у суцільному гріху. На вулиці – суцільний мат, діти п’ють, політики втратили совість. І тема смертних гріхів дуже актуальна зараз, коли наше суспільство хворіє – не тільки в Україні, а на всіх континентах. Люди хворіють не тілом, а душею. І кожен повинен замислитися про те, чого не має робити. Треба жити по загальнолюдських правилах. Не обманювати, не красти. Бути людиною. Інакше у нас нічого не вийде».

Побачити майстерну графіку і, ймовірно, трохи більше пізнати себе можна на виставці «Сім смертних гріхів», що триватиме у Музеї Ханенків до 30 квітня.