«Січові стрільці, шикуйсь» - так 4 листопада розпочалося театралізоване військово-історичне дійство «Бій за столицю», приурочене до 94-ої річниці Листопадового повстання у Львові.

Показати у театралізований спосіб, як точилися бої за Львів, взялися члени товариства пошуку жертв війни «Пам'ять», а також реконструкторських військово-історичних клубів з Києва та Львова.

«Ми показуємо збірний бій періоду з 1 по 20 листопада, аби продемонструвати, як відбувалися бої Листопадового чину», - розповідає представник товариства «Пам’ять» Тарас Павлишин.

Бої відбувалися між українськими та польськими військовими, однак однострої учасників реконструйованого дійства представляють також інші армії.

«У час Першої Світової війни вояки змагалися у різних арміях, тому на них можна було побачити австро-угорську, німецьку і навіть російську форму»,– пояснює Тарас Павлишин.

«Приємно, що цього року реконструкція відбувається не на Цитаделі, а у центрі, на Площі Ринок, - зауважує Кирило Галушко, історик, що приїхав узяти участь у реконструкції у ролі польського вояка, - це свідчення, що цим подіям приділяється значно більше уваги. Це дуже важливо, оскільки ці події позначають один із внесків Львова і Галичини в історію України під час розвалу Австро-Угорщини наприкінці 1918-го року».

Бої за Львів розпочалися одразу після проголошення 1-го листопада Західноукраїнської Народної Республіки. Після розпаду Російської та Австро-Угорської імперій почали творитися нові держави. Українці як господарі своєї землі теж готувалися до військових заходів, щоб Західна Україна не повернулася під владу Польщі, а стала незалежною державою. Ще у вересні 1918-го року українські старшини львівського гарнізону та львівських частин утворили таємний Центральний військовий комітет. Вранці 1-го листопада Львів повністю контролювали українські війська, які захопили усі ключові точки міста. На його вулицях з’явилися озброєні патрулі із синьо-жовтими стрічками, а на міській ратуші замайорів синьо-жовтий прапор.

Бої, що відбувалися в той час у Львові, називають вуличними.

«Вуличні бої відрізнялися від звичайних. Їм були притаманні підступи і засідки, - розповідає зацікавлений історичною тематикою магістрант Богдан Ворон. - Кажуть, що війна за Львів була війною українських селян проти польських львівських дітей, які орієнтувалися у всіх закутках міста. Коли селяни потрапили до Львова, вони були дезорієнтованими і не знали, звідки чекати пострілу. Водночас, українці були розпорошені, тому були вимушені відступити. Це був організований відступ - щоб згодом повернутися. З історії пам’ятаємо, що потім була ще одна облога Львова, яка мало не завершилася перемогою українців».