«Україна Incognita» відзначила 10-літній ювілей!
Попри сильний мороз та снігову хурделицю напередодні католицького Різдва, увечері 24-го грудня, у столичній книгарні «Є» відбулася тепла, приємна, а головне – необхідна розмова. Таким чином відомі історики, літературознавці, письменники та журналісти - автори «Дня» разом зі своїми читачами – справжніми цінителями якісної історичної публіцистики - відзначили 10-літній ювілею книги «Україна Incognita». День народження «першої ластівки» у «Бібліотеці газети «День», котра зараз включає в себе вже 13 видань, став для авторів книги «Україна Incognita» та читачів хорошим приводом «звірити годинники» й поговорити про те, в якій Україні ми зараз живемо, про що книга говорила десять років тому і чи змінилась ситуація? Чому саме «День» ініціював цю розмову? За словами історика Володимира В’ятровича, «День» виступив законодавцем моди на якісну історичну літературу, тому ми сьогодні святкуємо не просто ювілей однієї книги, ми відзначаємо початок інтелектуального явища, яке з однієї книги переросло в кільканадцять якісних видань та однойменний сайт». І якісна дискусія відбулася. Учасники зустрічі спробували тверезо оцінити обсяги виконаної роботи та разом осмислити, що ще потрібно зробити, кожному - в секторі власної відповідальності.
Модератором зустрічі був професор Володимир ПАНЧЕНКО, а представила книгу «Україна Incognita» головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА. Для тих, хто у незвичну хурделицю та рекордні затори на вулицях столиці не зміг завітати в книгарню «Є», на сайті «Дня» велася пряма трансляція зустрічі. Пропонуємо короткий фотозвіт зустрічі.
Головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА:
«Коли кажуть, що в Україні немає системи цінностей, що десь зник наш аристократизм, що все заполонив сучасний кітч, я категорично цього не сприймаю. Просто нам потрібно більше своєрідних «магнітів», які би притягували та концентрували все те якісне, що хаотично розсіяне в українському суспільстві. Моя улюблена книга «Україна Incognita», до якої постійно звертаюсь, і яку ми називаємо «бабусею» нашої Бібліотеки, – якраз і стала таким «магнітом» для багатьох істориків. Сьогодні кажуть, що історію не потрібно переписувати. На мою думку, її потрібно спочатку передумувати, а потім вже переписувати, адже кожен час вимагає уточненої форми, більш виражених акцентів. І цим ми займаємося. Свідчення системної роботи - до цієї нашої «бабусі» через десять років долучилася «Бронебійна публіцистика» як найбільш логічне продовження дискусії, яку ми з авторами ведемо ці роки».
Ігор СЮНДЮКОВ, автор «Україна Incognita», редактор відділу «Історія і Я» газети «День»:
«Головним нашим завданням під час видання цієї книги було поєднати наукову точність і доступність викладу. Ми, по суті, відкрили цією книгою українцям свою Батьківщину. Це завдання на покоління вперед. Ні через рік, ні через десять років об’єктивно оцінити вагу того, що зробила ця книга неможливо. Сьогодні, коли система цінностей «Русского мира» нав’язується нам навіть за допомогою адміністративних засобів, я переконаний, що роль книги «Україна Incognita» переоцінити важко. Коли події розгортатимуться під гаслом духовної окупації країни, саме якісна історична література – чи не головна зброя, що протидіє цьому процесу».
Юрій ШАПОВАЛ, доктор історичних наук, керівник Центру етнополітології Інституту національних відносин і політології ім. І.Ф. Кураса НАН України:
«Вітаю газету «День» і її читачів з ювілеєм книги «Україна ХХ». В наш час не варто переоцінювати вагу будь-якого видання, але й не можна недооцінювати те, що зроблено, тим паче, якщо зроблено, зізнаюсь, дуже благородно. Не лише книги, але й всі проекти газети «День», яка виявляє справжній смак до історії, безумовно, необхідні. Взагалі, якісно вирізняє «День» з поміж інших видань, передовсім, здатність полемізувати за допомогою чітких аргументів та відстоювати власну точку зору. Бажаю в ювілей головного - щоб «Україна Incognita» ще перевидавалася не раз».
Євген ГОЛОВАХА, соціолог:
«День» працює над створенням в Україні реальної національно-громадянської ідентичності. А це те, по суті, чим повинні займатися ми, соціологи. Взагалі, поважаю «День» не лише за те, що це якісна щоденна інтелектуальна газета, а й за її видавничу серію. Тоді, коли більшість української преси просто заробляє гроші та віддзеркалює позицію власника, «День» займається світоглядними речами. А ця робота, зокрема, спрямована і на мене. Я непогано знаю історію західноєвропейського Середньовіччя, але надто складно розібратися в історії країни, де народися і живу. В історії чимало складних та суперечливих моментів, в яких можна заблукати. Чи не найважливіший шлях вирішення цієї проблеми, так би мовити, розплутати ці вузли, – це те, що робить газета «День». Але це ми повинні робити всі! Кожен – в своїй професійній галузі.
Володимир В'ЯТРОВИЧ, кандидат історичних наук:
«Якщо згадати нашу історію десятилітньої давнини, то в українських книгарнях історичної літератури було в рази менше, ніж сьогодні, а серед неї науково-популярні книги були взагалі непомітні. По суті, «Україна Incognita» стала однією із перших книг, на сторінках якої виступили солідні науковці, але загальнозрозумілою мовою. Сьогодні лише в книгарні «Є» можна знайти кілька десятків науково-популярних видань на історичну тематику, що є містком між академіками та суспільством. Але варто пам’ятати, що саме «День» виступив законодавцем моди на якісну історичну літературу. Ми сьогодні святкуємо не просто ювілей однієї книги, ми відзначаємо початок інтелектуального явища, яке з однієї книги переросло в кільканадцять якісних видань та однойменний сайт. Взагалі, газета «День» займає державницькі позиції, відповідно, всі проблеми, які вона порушує, теж стосуються нашої держави. Але проблема в тому, що не все наше суспільство готове сприймати Україну як державу. «День» - один з небагатьох українських майданчиків для якісних суспільно-політичних та історичних дискусій, якими ці проблеми інтелектуали намагаються виправити. Передовсім, це стосується істориків, яких «День» змушує виходити поза кола академічного гетто і намагатися говорити із суспільством зрозумілішою мовою».
Оксана ЛЕВКОВА, директор Всеукраїнської громадської організації «Громадський рух «Не будь байдужим!», читачка «Дня»:
«Мені дуже імпонує, що «День» не боїться висвітлювати гострі проблеми, пов’язані з мовою, культурою, історією, займаючи при цьому державницькі позиції. Передовсім, це заслуга головного редактора газети Лариси Івшиної. Переконана, що коли б вона не здійснила величезного пласту роботи, чим займається щоденно, а просто сказала фразу: «Перш ніж будувати в Україні Бі-Бі-Сі, потрібно збудувати "Британію"», це вже було б дуже серйозним внеском в адекватне оцінювання того, що відбувається в країні. А за її плечима – щоденна інтелектуальна газета та десятки історичних науково-популярних книг. Сьогодні перед кожним українцем стоїть право вибору: або залишатися «хохлом», або бути свідомим громадянином своєї країни. Останнього можна досягнути, зокрема, і читаючи «День» та його видавничі проекти. Книги із серії Бібліотека «День» не просто якісно інформують суспільство, а спонукають людей думати про те, що кожен особисто може зробити, щоб покращити ситуацію в країні на краще. Думаю, що для початку можна передплатити «День» та перечитати Бібліотеку газети. Адже цей якісний інформаційний продукт дає здорову підказку про те, як діяти та що терміново необхідно зробити.