В Будинку актора, в рамках виставки «Воїни малюють мир», відбувся аукціон картин українських військових, які пройшли психологічну реабілітацію в проекті  Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Творча Криївка». Проект діє вже три роки: перші заїзди  творчої реабілітації почалися ще навесні 2014 року і проводилися для учасників Революції гідності. Одразу після початку АТО «Творча Криївка» почала організовувати роботу із бійцями, які воюють на Сході. З кінця 2016 року проводяться спеціальні заїзди і для волонтерів.

За тир роки фахівці проведели 37 заїздів, в яких взяли участь понад  380 учасників АТО. Метод, який використовують психологи і художники «Творчої Криївки», базується на принципах антропософії – що єство людини є одним цілим (тіло, дух і душа), розвивати потрібно всі грані, і за таким же принципом вони підходять до реабілітації: учасники бойових дій, їхні родини та волонтери під час реабілітації відвідують наймальовничіші куточки України, заїзди включають в себе активну фізичну діяльність, творчу роботу, оздоровчі процедури. Військові знайомляться й із українською культурою та мистецтвом.

Дуже задоволена результатами реабілітації в «Творчій Криївці» учасниця бойових дій Оксана Чорна. Вона - молодший сержант, санітар та водій 28-ї бригади 2-го батальйону, яка з травня 2014 року півтора роки була на фронті, в тому числі, рік – на передовій.

-Я бачила все, що може бачити людина  на війні…. Пройшовши реабілітацію в цьому проекті, я переконалася, що це -  дуже необхідна умова  для повернення солдатів до нормального життя. Це не екскурсії, не уроки малювання, не відпочинок, це - добре розроблена методика,  якій працюють кваліфіковані  спеціалісти – психологи, художники, масажисти й інші. Все відбувається за спеціальною системою: фізичні навантаження, психологічна робота,   спілкування з місцевими жителями, лікує й сама природа – Криворівня Івано-Франківської області, в якій відбувається реабілітація - дуже живописна, - розповіла ветеран АТО, молодший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ Оксана ЧОРНА. -Найважливіше, що я взяла для себе за 14 днів реабілітації – це вміння переключатися: адже дуже складно перейти від військового життя до цивільного. Після обстрілів,  смертей, ранених,  ти повертаєшся в місто, де люди спокійно ходіть в кафе і ресторани, вони не  заклопотані війною, на вулицях – салюти… Це дуже важко для будь-якого солдата, він не може справитися з цим. Через це  дуже багато повертаються назад, але багато  не мають можливості це зробити – це поранені, демобілізовані з різних причин. І їм така підтримка та допомога вкрай потрібна. І – не тільки психологічна підтримка. Бо два тижні тебе, з з однієї сторони, лікують психологи, з іншої дуже великий ефект має сама атмосфера Гуцульщини. Ти проникаєшся духом, місцеві жителі такі милі: хто запрошує в баню, хто приносить молоко. Ми ходили й до священика – він нас запрошував на вечерю. Все це разом переконує бійців, що ми не дарма воюють.

Оксана признається, що хотіла б щопівроку проходити таку реабілітацію, бо хоча зараз вже не на фронті, все ж у своєму Дніпрі «воює із сепаратистами». Але, на жаль, можливості проекту обмежені, а бажаючих багато.

Про сам метод та специфіку роботи із військовими розповіла психолог «Творчої криївки» Валерія ПОСТРИГАНЬ , яка в цьому проекті працює рік, і бійці кажуть, що їй відкриваються найзамкнутіші солдати.

- Ми практикуємо мето Віталіни Маслової, згідно з яким відбувається допомога і тілу – чани, сауна, масажі, тілесна терапія, і душі людини – робота з психологом та художником, додайте сюди й враження від природи, спілкування з місцевим жителями. Є і духовна підтримка – в Криворівні є священик, який радий спілкуванню з нами. Гори, природа – все це теж особливо вливає, зокрема, на тих, хто приїздить зі Сходу, Півдня, Центру. Також військові в захоплені від  знайомства із гуцульською культурою, і, коли після реабілітації  їдуть додому, часто кажуть, що бачать тих, задля кого воювали, - говорить Валерія Постригань. –У нас був хлопець із Санкт-Петербургу, який воює в Правому Секторі, то він, коли побачив, Карпати, сказав, що доки є Карпати, доти жива Україна.

Пані Валерія каже, що хлопці їдуть додому із почуттями спокою, безпеки, навіть щастя. Атмосфера, в якій вони перебували протягом двох тижнів, нерідко дозволяє їм дати відповіді на надзвичайно важливі  життєві питання. А любов та повага до них тренерів та місцевих жителів  дає  такий ресурс, який вони потім ще довго використовують.

- Вони знаходяться в тому ж середовищі побратимів, що й на війні, але - в мирному житті. Тобто те, до чого вони звикли – відчуття ліктя, підтримки, розуміння, – переноситься на  мирне життя, і вони розуміють, що і тут можливо відчувати себе безпечно і щасливо. У них на війні порушено режим сну-відпочинку, їжі та інше. Ми ж створюємо  жорсткий режим  - аби вони  поступово звикали до нормального функціонування. Даємо багато позитивних вражень і емоцій. Те ж стосується спілкування:  на війні виникає відчуття недовіри, підозрілості, а тут волонтери  і місцеві жителі  дають їм можливість побачити, що насправді  є багато людей, які їх поважають і люблять. Найголовніше – навіть не режим і бесіди з психологом, а наше ставлення до них. Все разом створює дуже терапевтичну атмосферу, - продовжила психолог.

За рік Валерія Постригань практикувала на 9-ти заїздах, у кожному з яких брали участь  10-12 бійців. Вона розповідає, що багато хлопців та дівчат спочатку бояться малювати, але потім створюють картини, якими дивують і фахівців, і себе. Особливо ті, хто найбільше опирався. Валерія розповіла про хлопця, який, намалювавши картину, зрозумів, що якщо він тут зміг зробити те, чого ніколи не робив, то зможе й в мирному житті розпочати щось нове. Тобто, реабілітація сприяє тому, що отриманий досвід переноситься на мирне життя: бійці розуміють, що в житті є багато варіантів для росту і самореалізації.

Фахівці вважають, що цей ребілітаційно-терапевтичний досвід має й історичне значення, яке ми, можливо, оцінимо не відразу. Дуже важливо цінувати не тільки героїчний вклад цих військових, а й мистецько-просвітницький, бо хлопці  і дівчата, не розуміючи того, пишуть історію – і своїми здобутками на війні, і картинами (це і пейзажі, і портрети, і військова тематика).

Сьогодні ініціатори «Творчої Криївки» та його волонтери намагаються зібрати кошти на подальше існування проекту – щоб ще більше воїнів змогли пройти реабілітацію. «Творча криївка» дуже потребує державної підтримки, її фахівці сподіваються, що на них звернуть увагу організації, які виділяють кошти на реабілітацію військових, в тому числі, й міжнародні (волонтери писали гранти, але, на жаль, фінансування жодного разу саме цьому проекту не надали. А тих, хто захоче підтримати проект, придбавши картину, запрошують на он-лайн аукціон.