Найбільша і найважливіша частина виховання кожного — це те, що ми даємо собі самі.
Едвард Ґіббон, британський історик, член Парламенту Великої Британії

«Бачимо саботаж»

У Мінекології стверджують, що в регіонах приховують інформацію про кількість і стан сміттєзвалищ
16 лютого, 2017 - 12:49
ГРИБОВИЦЬКЕ СМІТТЄЗВАЛИЩЕ / ФОТО ZIK

Жодна область України на початок лютого не надала максимум інформації про наявні у регіоні регламентовані та нерегламентовані сміттєзвалища. Такі дані Міністерства екології та природних ресурсів, одним із завдань якого сьогодні є інвентаризація всіх сміттєзвалищ у рамках роботи над затвердженням Національної стратегії поводження з відходами (більше про це — у матеріалі «План боротьби за чистоту», що виходив на сайті «Дня» 25 грудня 2016 року). Жодної інформації про організовані чи неорганізовані сміттєзвалища не надали Одеська, Херсонська області та Київ. Екологи таку реакцію місцевої влади оцінюють як саботаж.

Разом з тим в Україні три місяці діє інтерактивна карта, на яку силами екологів і свідомих громадян наносяться сміттєзвалища у різних регіонах країни (ecomapa.gov.ua). Вже надійшло понад 500 звернень про стихійні сміттєзвалища, з яких ліквідували 17%, кажуть фахівці. Загалом в Україні є понад 30 тисяч сміттєзвалищ.

«Щодня нам передають інформацію, яку ми направляємо до органів місцевого самоврядування та Державної екологічної інспекції. На місцях нас запевняють, що цим питанням займаються, але ми бачимо повний саботаж, бо громадяни не підтверджують, що в їхній місцевості пророблена відповідна робота. Звернення громадян до місцевих органів ігноруються, — зауважує міністр екології та природних ресурсів Остап СЕМЕРАК. — Миколаївська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська і Харківська облдержадміністрації включилися в роботу найактивніше. Але цього недостатньо. Для Мінекології є принциповим вирішення питання поводження зі сміттям. Оскільки утилізація неналежна, зберігання та переробка відходів передусім негативно відображаються на здоров’ї громадян. З цих причин ми почали інвентаризацію всіх сміттєзвалищ. Від органів місцевого самоврядування ми вимагаємо розширеної інформації про їхнє розміщення. Станом на сьогодні ми знаємо про офіційні 6153 сміттєзвалища. Але ця цифра є неповною, оскільки ці понад шість тисяч мають прив’язку до геокоординат. Різниця між 30 тисячами сміттєзвалищ і шістьма тисячами ідентифікованих — це стан виконання обласними та районними адміністраціями доручення Кабінету Міністрів. Нас не влаштовує такий результат. Об’єктивна реальність інша, бо зі стихійними сміттєзвалищами, що розташовуються в найнесподіваніших місцях, стикається кожна людина, яка подорожує Україною. Звертаюся до керівників областей, щоб вони включилися в роботу, а громадяни України — виявляли свідомість і громадянську позицію, бо ми самі — вороги природі. Бачу два шляхи вирішення проблеми: або ми активізуємо роботу і очистимо від сміття наші територіальні громади, або захлинемося у цих відходах».

Міністр зазначив, що 2016 року екологічний податок в Україні склав понад один мільярд гривень. Він залишився у місцевих бюджетах, але не був використаний на облаштування чи ліквідацію сміттєзвалищ.

За словами фахівців, ускладнюють ситуацію й промислові відходи, які з радянських часів накопичилися в Україні у величезних кількостях. За даними Мінекології, у державі існує 344 об’єкти, на кожному з яких зберігається багато тонн промислових відходів (хвостосховища). Міністерство ініціювало обговорення цієї проблеми, розуміючи, яку загрозу несе вона для людей і природи. Від вирішення цього питання залежить репутація України на транскордонному рівні, адже екологічні проблеми давно перестали були справою внутрішньою. Дані міжнародного проекту з безпеки хвостосховищ свідчать, що найбільша їхня кількість є в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій і Львівській областях. Планується, що ці небезпечні об’єкти теж невдовзі занесуть на інтерактивну карту, а інвентаризація продовжиться. За словами Остапа Семерака, сьогодні фахівці вже розробили дорожню карту з підвищення безпеки таких хвостосховищ, щоб згодом почати створювати проекти з їхнього закриття та рекультивації.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: