Вся історія людства — це боротьба держав віри з державами сумніву — в ім'я перемоги віри.
Юрій Липа, громадський діяч, письменник, поет, публіцист, автор української геополітичної концепції, ідеолог українського націоналізму

Чорне море: сучасна діагностика

В Одесі на «плавучому інституті» Mare Nigrum тривають спільні українсько-грузинські дослідження
27 травня, 2016 - 12:33
НА БОРТУ MARE NIGRUM — СІМ ЛАБОРАТОРІЙ

В Одесі 23 травня почалися спільні українсько-грузинські Чорноморські дослідження, які триватимуть до 4 червня. Їхня мета — отримати максимально повну інформацію про екологічний стан моря. Для досліджень науковці використовуватимуть сучасне науково-дослідне судно Mare Nigrum (Чорне море).

«ДОБРИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН» МОРЯ

Спільні українсько-грузинські Чорноморські дослідження дозволять оцінити «добрий екологічний стан» моря. Це поняття ввела 2008 року Директива про морську стратегію Європейського парламенту й Ради. Для різних морів показники «доброго екологічного стану» відрізняються. Для Чорного моря такими є: підтримання біологічної різноманітності, представлення усіх елементів харчових морських ланцюгів у нормальній кількості, концентрація забруднюючих речовин на такому рівні, що не спричиняє забруднення тощо.


ДОСЛІДНИЦЬКА КОМАНДА СКЛАДАЄТЬСЯ З УКРАЇНСЬКИХ ТА ГРУЗИНСЬКИХ СПЕЦІАЛІСТІВ. ЇЇ СУПРОВОДЖУЮТЬ ЕКСПЕРТИ З П’ЯТИ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС, ЩОБ ДОПОМАГАТИ У ВПРОВАДЖЕННІ НОВИХ МЕТОДИК МОНІТОРИНГУ

В рамках дослідження буде вперше проведено скринінг нових органічних забруднювачів, широкомасштабне дослідження морського сміття, дослідження морських організмів, діагностика стану моря за площею водоростей, детальні дослідження гіпоксії (відсутності кисню у різних шарах води). Також науковці проведуть дослідження стану популяції чорноморських дельфінів сучасними методами.

«ВАЖЛИВИЙ КРОК У РАМКАХ АСОЦІАЦІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ»

Україна та Грузія 2014 року ратифікували Угоди про асоціацію з ЄС. Це означає, що вони повинні виконувати Директиву ЄС про морську стратегію. У ході реалізації положень Директиви держави мають здійснити максимально повний опис поточного стану моря. Зокрема, оцінити морські води, визначити добрий екологічний статус та встановити природоохоронні цілі.

«Моніторинг моря — це дуже важливий крок у рамках асоціації України та Грузії в Європейський Союз. Без нього ми не можемо зрозуміти, в якому стані перебуває Чорне море, — розповідає Ярослав СЛОБОДНІК, керівник групи експертів проекту «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря». — Після експедиції зробимо наступний, більш цікавий крок — створення програми заходів. В Україну та Грузію буде необхідно вкласти декілька десятків мільярдів євро, щоб покращити стан навколишнього середовища. Необхідно, щоби всі ці моніторинги проводилися за методиками Євросоюзу, щоб можна було порівняти склад Чорного моря з іншими морями».


КОРАБЕЛЬ ОСНАЩЕНО МУЛЬТИКОРЕРОМ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКОГО МОЖНА ПІДНЯТИ З НАЙГЛИБШИХ ДІЛЯНОК МОРЯ (ДО 2 КМ) КЕРНИ (ПРОБИ) З НЕПОРУШЕНОЮ СТРУКТУРОЮ

Дослідницька команда складається з українських спеціалістів (Український науковий центр екології моря Мінприроди України, ОНУ ім. І. І. Мечникова, Інститут морської біології НАН України) та грузинських (Національне екологічне агентство «Центр моніторингу Чорного моря»). Експерти з п’яти держав-членів ЄС також супроводжують команду, задля допомоги у впровадженні нових методик моніторингу.

«ОСТАННІМИ РОКАМИ МОНІТОРИЛИ МОРЕ З БЕРЕГА»

«Моніторинг моря — це все одно, що діагностика в медицині. Жоден лікар не виписуватиме ліки, не маючи точного діагнозу. Дорогою в Євросоюз Міністерства охорони довкілля України та Грузії повинні вжити низку важливих заходів із покращання стану довкілля. Для того, щоб їх розробити, необхідно дізнатися, в якому стані екосистеми, які є основні проблеми, — говорить Євген ДИКИЙ, дослідник Українського наукового центру екології моря. — Далі йде пошук причин, і тільки тоді розробляються екологічні цілі з їхнього усунення. Це — непросте завдання. Що таке нормальний стан для екосистеми? Відповідь на це питання не так очевидна. Ми сподіваємося, що в рамках проекту EMBLAS зробимо серйозний внесок у це питання. Останніми роками ми були змушені робити моніторинг моря з берега. Це приблизно так, якби лікарі мали встановлювати діагноз через завісу та лише вимірюючи пульс хворого. Вперше за останні кілька років ми змогли перейти до сучасної діагностики завдяки цьому проекту. Ми отримуємо цілий арсенал методик. Не тільки засіб пересування, а й повноцінний плавучий інститут, який укомплектовано сучасним науковим обладнанням для відбору проб та безпосереднього дослідження прямо в морі. Гадаю, такий склад фахівців на такому обладнаному кораблі просто не може не дати проривних результатів. Ми очікуємо просування нашого розуміння екології Чорного моря років на 10—15».

«МОРЕ ВІДРОДЖУЄТЬСЯ»

Рейс Mare Nigrum українськими водами розпочався ще 17 травня, коли корабель під час пілотного моніторингу почав відбір проб та вимірювання параметрів морського середовища. 23 травня команда науковців вирушила відбирати проби вже у глибоководній центральній частині Чорного моря. 27 травня вони прибудуть до порту Батумі й завершать програму в економічній зоні Грузії.

«Першу частину нашої роботи вже завершено — це був пілот-моніторинг українських вод на північно-західному шельфі. Ми провели комплексні роботи, відібрали проби для вивчення гідрохімічного складу води, морського біоценозу тощо. Загальне враження — море відроджується, — розповідає Віктор КОМОРІН, науковець Українського наукового центру екології моря. — Нами були використані нові показники, як, наприклад, оцінка морського сміття по європейській методології. Виявилося, що зареєстровано набагато менше сміття, ніж ми думали. Також у північно-західній частині шельфу було помічено неочікувано багато дельфінів».

ДОВІДКА «Дня»

Корабель Mare Nigrum було збудовано 1971 року, спершу він використовувався як риболовецьке судно. Тепер належить Румунському національному науково-дослідницькому інституту морської геології та геоекології. На борту є сім лабораторій, корабель оснащено новим обладнанням. Зокрема, мультикорером, за допомогою якого можна підняти з найглибших ділянок моря (до 2 км) керни з непорушеною структурою. Завдяки цьому можна отримати детальну інформацію про те, як у морі накопичувалися забруднення.

Спільні українсько-грузинські Чорноморські дослідження проводяться у рамках проекту «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS). Реалізація проекту розпочалася 1 квітня 2014 року і закінчиться 31 травня 2018 року. Окрім спільних Чорноморських досліджень, він передбачає проведення регулярних досліджень у кожній країні з метою співставлення методів та отримання інтегрованої картини всього Чорного моря. Загальна вартість проекту — орієнтовно 3 мільйони доларів. Проект фінансується ЄС та Програмою розвитку ООН.

Наталія БЕЗВОЗЮК, Одеса, фото автора
Газета: 
Рубрика: