Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Хіба рука на лебедя підніметься…

Інцидент із мором птахів на Вінниччині засвідчив: громадам бракує навичок екологічного аудиту й управління
01 грудня, 15:58

Новина про масовий мор лебедів на ставку в Северинівській сільській територіальній громаді збентежила не лише місцевих, а прогриміла на всю область. Екологічна катастрофа сталася після того, як орендар спустив воду зі ставка для вилову риби. Саме скид води місцеві люди називають причиною загибелі лебедів, дехто каже, що чув «хлопки» нібито від пострілів рушниці, припускають, що птахів могли добивати. Відтак смерть лебедів спровокувала відвертий конфлікт між селянами та орендарем водойми. У неділю, 28 листопада, вони зібралися біля дамби й вимагали у місцевої влади розірвати договір оренди з підприємством, яке виловлювало рибу. Та зробити це нереально, бо територія водосховища увійшла до громади лише минулого року, а нову угоду на оренду ще не переуклали. Тимчасом тушку одного загиблого лебедя відправили до лабораторії Держпродспоживслужби. Результати мають бути відомі за кілька днів, але, за попередніми даними, птахи могли померти від пташиного грипу або іншої інфекції.

«ЛІЧИВ МЕРТВИХ ЛЕБЕДІВ НА МІЛКОВОДДІ, І СЕРЦЕ ОБЛИВАЛОСЯ КРОВ’Ю...»

Про загибель птахів першим забив на сполох депутат Северинівської територіальної громади Олександр КИШУК. Він розмістив відео в соціальних мережах з мертвими птахами, і воно одразу стало «вірусним», почало обростати гнівними коментарями й реакціями як від місцевих мешканців, так і вихідців із громади. Олександр розповідає, що на каскаді ставків у селі Северинівка й сусідніх Чернятині та Сербинівці щороку гніздяться сотні лебедів. Найбільше їх було в Северинівці, де й зафіксували масову загибель птахів. Точно сказати, скільки птахів загинуло, Олександр не береться, адже розміри ставка сягають 137 гектарів, а лебеді водилися на різних місцях уздовж берега. Коли воду почали спускати для вилову риби, птахи стали локалізуватися, а потім масово гинути.

«Перші тушки я помітив ще на свято Михайла, але з кожним днем мертвих птахів ставало дедалі більше. Йшов із телефоном, знімав, лічив мертвих лебедів на мілководді, і серце обливалося кров’ю... Ці птахи ще донедавна були окрасою нашого села, милували око, а тепер тільки тушки лежать у болоті. І ніхто їх не прибирав, а самотужки це зробити було нереально, адже воду спустили, намул залишився, зайти у нього небезпечно, — розповідає Олександр. — Я не можу говорити про причини: спуск води, багато вивезли риби, можливо, птахи отруїлися. Односельці кажуть, що чули «хлопки», мовляв, лебедів відстрілювали, але хіба підніметься рука на лебедя… Раніше подібних ситуацій не було. Новий орендар зайшов навесні — кажуть, що перекупив у когось документи. Знаю, що кінцевий власник — людина в області не проста. Риби запустив небагато, а людям за літо показав справжнє обличчя, бо почав обмежувати вилов. Місце на добу коштувало 200 гривень, що занадто для місцевих мешканців. Але благо — ставків довкола вистачає, тече річка Рів, рибою не обділені. Люди й мовчали б, якби не нинішня ситуація. Смерть лебедів примусила до кардинальних дій, були готові перекривати трасу, вимагаючи від влади повернути водойму в комунальну власність ставка».

ХТО НАДАВ ДОЗВІЛ НА СПУСК ВОДИ?

На сільські збори в неділю, 28 листопада, зібралося багато людей. Територія біля ставка велика — там часто влаштовують місцеві фестивалі, тож порушень карантинних обмежень, які намагалася зафіксувати поліція, не було, дистанції дотримувалися. Попри лікарняний, прояснити ситуацію приїхав і голова Северинівської громади Василь МАЛЯРЧУК. Він повідомив, що площа плеса становить майже 137 гектарів. Договір оренди на водойму оформляли ще до того, як було створено об’єднану громаду. Орендує став якесь ТОВ із Вінниці, але документи у них лише на оренду води, на землю — немає. Тому на найближчій сесії депутати ухвалюватимуть рішення про виготовлення документації на землю під водоймою, і тоді можна буде перевести її у власність громади. Так само і прибережно-захисну смугу. Зі свого боку, люди намагалися дізнатися, хто надав дозвіл на спуск води. На що голова ОТГ Василь Малярчук сказав, що сільська рада, навіть якби й була власником цієї водойми, не може надавати дозвіл на спуск води, маючи право лише його погоджувати.

«Ні ТОВ «ДІВІЯ», яке на водосховищі вирощує й виловлює рибу, ні будь-яке інше підприємство не зверталося до нас, щоби отримати погодження, — каже Василь Малярчук. — Ми маємо акт перевірки за 12 листопада від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, в якому міститься припис про порушення. У ньому йдеться, що підприємство здійснило самовільне використання води і порушило норми та правила експлуатації водойми Сербинівського водосховища, яке розташоване в межах Северинівської територіальної громади. Спуск води здійснений шляхом зняття дерев’яних балок. Він проводився без дозволу і без технічного проєктування. На підставі цього акта у п’ятницю надійшов лист із Вінницької обласної прокуратури з вимогою надати всі рішення й усі документи щодо цього природного об'єкта».

Начальник управління Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Юрій ДУБОВИЙ підтвердив наявність припису й уточнив, що ставок взагалі має статус водосховища, тобто суб’єкт господарської діяльності не міг скидати воду в будь-якому разі. Відтак після перевірки його оштрафували, але фінансове покарання зовсім незначне. Але документи передані в Басейнове управління річки Південний Буг. Відповідно до наданих розрахунків скинутого об’єму води може бути встановлено більшу суму завданих збитків.

«Лише після отримання відповіді ми зможемо застосувати санкції щодо покарання порушників. Сума може бути значно більшою порівняно з тією, яку наклали на незаконне скидання води, — розповідає Юрій Дубовий. — А що ж до мертвих птахів, то кілька особин було передано в Держпродспоживслужбу для проведення досліджень. За неофіційною інформацією, поки що немає підтверджувального документа — підставою для загибелі птахів може бути пташиний грип. Фактів, які свідчили би про те, що вони загинули від пострілів, немає. Не підтверджує їх і Нацполіція, яка також працювала на місці події. Зараз багато лебедів зимують на ставках, тому поширення інфекції серед птахів цілком може бути. Але направду на моїй пам’яті це перший випадок такого масового мору».

Наразі відповідно до припису ТОВ «ДІВІЯ» очищує водойму від мертвих особин птахів й утилізує їх в одному місці. Керівник підприємства Юрій ДЯКІВ каже, що ніхто птахів не знищував, а тим паче не відстрілював. На його думку, птахи померли від інфекції, інакше Держпродспоживслужба не рекомендувала би місцевим мешканцям тримати своїх пернатих на подвір’ях.

«ЧЕКАЄМО НА ДРУГУ СЕРІЮ ПЕРЕВІРОК»

Ситуацію довкола водойми в Северинівці взяли на контроль і представники Вінницької обласної громадської організації риболовів «Велес». У своєму дописі у Фейсбуці вони повідомили, що доведуть справу до кінця, тобто повернуть Сербинівське водосховище у власність громади. Саме вона, на їхню думку, має дбати про водойму, а не лише влаштовувати біля неї фестивалі та різноманітні дійства.

«Ще 20 років тому Держрибгосп України задля підвищення рибопродуктивності розробив «Інструкцію про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їхнього використання в спеціальних товарних рибних господарствах». Пізніше Держкомрибгосп України ухвалив відповідний наказ, і цих документів мають дотримуватися рибні господарства, які повинні збільшувати запаси риби, а не навпаки, — йдеться в повідомленні. — Добре, що завдяки суспільному резонансу вдалося офіційно встановити, що скид води був самовільним і це є порушенням рибальства, відповідно до режиму. Але не проведено аналізу збитків стосовно обсягу скинутої води. Не проведено контролю за виловом риби — відповідно до режиму. Не встановлено, скільки виловлено поза нормою режиму. Це є ще одним порушенням рибальства! Тому чекаємо на другу «серію» перевірки. І наголошуємо, що на базі громади необхідно створити робочу групу, комісію щодо цього інциденту — як ще один важіль розв'язання проблеми. До неї мають входити представники влади, депутати, місцеві мешканці громади, ми — як представники громадського інституту. Адже наша організація вже має досвід збереження водойми в подібному становищі. Тому маємо бачення, як зробити так, щоб ця водойма приносила користь та гроші для громади».

«ГРОМАДА МАЄ ЗНАТИ, ЯКІ РЕСУРСИ Є НА ЇЇ ТЕРИТОРІЇ»

Масовий мор лебедів, незаконний скид води у великих об’ємах, незрозуміла передача прав оренди і взагалі надання водойми як водосховища в оренду — все це вже наслідок ситуації. Головна причина полягає в тому, що громади на етапі завершення децентралізації виявилися не готовими до нових можливостей врядування, впливу й відповідальності. Якщо раніше їхня юрисдикція не виходила за межі населеного пункту, то тепер саме громади відповідальні за водні об’єкти, земельні ресурси і навколишнє середовище. Тобто тепер їхня юрисдикція поширюється практично на 100% території держави. І від того, якими будуть їхні плани, дії та рішення, залежатиме розвиток територій, обсяг бюджетів, стан навколишнього середовища, рівень екологічної безпеки та якість життя громадян.

Відтак кожна громада мала б розпочати господарювання з інвентаризації водних об’єктів, економічного та екологічного аудитів для розуміння того, який фундамент має і в якому напрямку доцільно розвиватися, відзначає доктор сільськогосподарських наук за спеціальністю «екологія», професор КЗВО «Вінницька академії безперервної освіти», завідувач кафедри екології, природничих та математичних наук Олександр МУДРАК. Він додає, що на сьогодні надзвичайно ефективно в кожній громаді створити посаду заступника голови ТГ з питань екологічної політики. А в кожній громаді необхідно запускати систему реалізації ефективної локальної екологічної політики. Особливо якщо зважити на те, що йде процес реформування ринку землі, триває процес передачі природних ресурсів на баланс громади, які отримують більше повноважень. У розрізі цього питання екологічні питання мають бути пріоритетними, а «не в загоні», як це було завжди.

«Винаходити велосипед не обов'язково — досить, щоб кожна громада таки взяла до уваги 17 цілей сталого розвитку, про які нам говорить ООН, і прописала їх у своїй стратегії збалансованого розвитку громади. Це допоможе унеможливити такі ситуації, як у Северинівці, — каже професор. — На сьогодні, якщо говорити про Вінниччину, то серед усіх 63 громад області лише 25 мають більш-менш наближені стратегії збалансованого розвитку своїх громад. Хоча саме вони є рушієм до розвитку і позитивних змін. Кожна стратегія передбачає не лише цілі, а й індикатори вирішення того чи іншого питання та економічні розрахунки. Вона вказує на вирішення питання поводження з твердими побутовими відходами, водопостачання і водовідведення, визначає екологічний стан зелених насаджень, прибережно-захисних смуг та водоохоронних зон для водних об’єктів. Усе це має передбачати всебічну й безперервну екологічну освіту, створення екологічного фонду в громадах та розробку екологічного паспорта. У межах цього документа мають бути описані об’єкти: мінеральні ресурси, ліси, ставки, річки, водосховища, криниці, свердловини, запаси підземних вод та ін. Тобто громада має знати, які ресурси є на її території і яким чином ці ресурси можна збалансовано використовувати. Так, це колосальна робота, але без екологічного аудиту, менеджменту, стратегічної екологічної оцінки, оцінки впливу на довкілля, екологічної паспортизації ніяк не можна рухатися далі. Наразі, щоб розвивати і планувати розвиток громад, потрібно розуміти цілісну картину, що «допоможе» створити генеральний план для кожної територіальної громади, який має гармонійно вписатися в Генеральний план Вінницької області й реалізувати «Стратегію збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на 2021 — 2027 рр.».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати