Iспит із захисту природи

Міністр екології та природних ресурсів Остап СЕМЕРАК переконаний, що Україна успішно складає іспит із впровадження процедури оцінки впливу на довкілля. Нагадаємо, відповідний закон набрав чинності 18 грудня 2017 року. У Мінекології вважають, що до кінця цього року в єдиному реєстрі ОВД буде зареєстровано близько півтори тисячі розпочатих процедур. Станом на червень їх було 763. Поява кожної справи означає, що громада, науковці та чиновники уважно вивчають проекти будівництва певного промислового, енергетичного чи аграрного об’єкта та висловлюють свої зауваження.

Остап Семерак стверджує, що деякі суб’єкти господарювання сподівалися оминути процедуру оцінки впливу на довкілля, але закон один для всіх. Так, на початку літа підприємства з газовидобувної сфери просили запровадити для них відстрочку з ОВД, бо це у середньому займає п’ять місяців, що негативно впливає на плани стосовно нарощування видобутку газу в Україні. У Мінприроди згодом заявили, що уперше за багато років спростили процедуру користування надрами, а також дозволили цим підприємствам готувати висновки з ОВД до кінця року.

Натомість Остап Семерак закликав громаду активніше долучатися до громадських обговорень, які є невід’ємною частиною процедури оцінки впливу на довкілля. Приміром, у Маріуполі розпочато п’ять таких процедур стосовно головних забруднювачів міста. Але громада реагує на це пасивно. При цьому оголошення про громадські обговорення публікуються у місцевій пресі, поширюються на сайті реєстру. Крім цього, Мінекології підготувало спеціальний дайджест «Громадські слухання ОВД в Україні: Що? Де? Коли?». Тут зібрана інформація про всі громадські обговорення, що відбуватимуться у регіонах у певний проміжок часу.

Екологічна спільнота зі свого боку теж активно стежить за новинами про єдиний реєстр оцінки впливу на довкілля. Й активісти знайшли ще одну проблему, котру поки не помітив Остап Семерак. Це некомпетентність деяких співробітників обласних департаментів екології.

СПОТВОРЕНА ІСТОРІЯ ЗАКАЗНИКА

У міжнародній благодійній організації «Екологія-Право-Людина» звернули увагу на дві справи з реєстру ОВД. Перша стосується найвідомішого у Дніпропетровській області заказника «Балка Північна Червона», де ТОВ «КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ» планує видобувати корисні копалини відкритим способом. Екологи з’ясували, що підприємство формально зареєстроване у Кривому Розі, де й знаходиться заказник, а його засновники мають реєстрацію на тимчасово окупованій території Донбасу, у містах Ровеньки та Макіївка. Підприємство не має жодних ліцензій, інформація про юридичну особу відсутня у реєстрі платників ПДВ і реєстрі платників єдиного податку, зауважують у МБО «Екологія-Право-Людина».

Це, як кажуть, верхівка айсбергу. Ані компанія «КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ», ані будь-яке інше підприємство не мають права видобувати корисні копалини на території  природно-заповідного фонду, де зафіксовані червонокнижні види. Екологи та громадськість подали зауваження, як передбачає процедура ОВД, що така діяльність у заказнику неможлива. Але у департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА  визначили, що червонокнижні рослини тут не обліковуються, а територія родовища не входить до природно-заповідного фонду. Оскільки ці факти не відповідають дійсності, екологи звернулись до Мінприроди та Дніпропетровської облдержадміністрації, щоб ті не надавали дозвіл на розробку кар’єру. Також експерти попросили провести службове розслідування в обласному департаменті екології.

ЗАУВАЖЕННЯ В НІКУДИ

Інша історія стосується зникнення веб-сайта департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА, відключеного через несплату хостингу. Тож надсилати зауваження та пропозиції громаді та експертам просто нема куди. Якщо відправити їх звичайною поштою, можна не встигнути у передбачений законом 20-денний термін, а тоді обласні департаменти мають право не враховувати зауваги взагалі.

Через такий казус екологи не змогли відправити свої зауваження щодо проектів видобування піску в акваторії Канівського водосховища на Київщині. За даними реєстру оцінки впливу на довкілля ТОВ «Форватер плюс» і ТОВ «Славутичбудпостач» планують розробку родовища «Конча-Заспа». Як стверджують екологи, в обох випадках ідеться про грубе порушення природоохоронного законодавства. Території запланованих кар’єрів є цінними нерестовищами, для їх охорони у 1999 році створили єдиний в області іхтіологічний заказник «Процівський». Природоохоронці прогнозують, що видобуток піску замулить основне нерестовище у регіоні,  а сам заказник сповзатиме до кар’єру.

Оскільки в екологічному департаменті Київської ОДА ще не підготували звіт із цього питання, а зауваження надсилати нікуди, екологи опублікували свій список питань, які чиновники, на їхню думку, мають з’ясувати. Зокрема, чи відповідає дана форма діяльності вимогам законодавства України про екомережу, чи наявні тут червонокнижні види флори та фауни, чи вплине видобуток на збереження берегової лінії та рельєфу дна у межах заказника місцевого значення «Процівський»? 

«ЧИНОВНИКИ НЕ ЗВИКЛИ ПРАЦЮВАТИ»

Від того, що скажуть екологам у департаменті, залежить майбутнє заказника «Процівський» і Канівського водосховища. Також стане зрозуміло, чи готові чиновники захищати довкілля реально. Бо досі деякі обласні екологічні департаменти відмовляються надавати свої послуги щодо ОВД через відсутність наказу з боку Мінекології про розмір плати за проведення громадських слухань. За словами міністра екології Остапа Семерака, допоки такий документ справді не розроблений, відповідальним за проведення громадських слухань все ж є Мінекології та екологічні департаменти ОДА.

«Ці проблеми показали не прогалини законодавства, а нефаховість і низьку кваліфікацію працівників департаментів екології та природних ресурсів, — вважає Софія ШУТЯК, юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина». — Саме департаменти відповідають за управління природно-заповідним фондом і володіють найбільшою інформацією про їхні природно-заповідні території. Історія із заказником «Балка Північна Червона» показала, що уповноважений орган просто не взяв до уваги зауваження громадськості, хоча вона говорила, що це територія ПЗФ. Департамент мав підняти картографічні матеріали, перевірити все, підготувати таблицю зауважень, а це невід’ємна частина висновку».

«Працювати треба саме з чиновниками, бо навіть без громади департаменти мали б робити все, щоб захистити об’єкти ПЗФ, — продовжує Софія. — У Польщі після запровадження ОВД провели понад 300 тренінгів за рік для держслужбовців. У нас було три тренінги для представників департаментів усіх областей. Крім того, є проблема кадрового добору. Наші чиновники не звикли працювати, бо за це ніхто не доплачує, а роботи додалося. Треба трішки підняти рівень зарплат, дати можливість прийти новим людям, які не вміють працювати по-старому, і навчитися використовувати експертну громадськість собі у поміч. Закон про оцінку впливу на довкілля передбачає створення у подальшому консультаційних комісій якраз для департаментів екології. Але ніхто не забороняє їм робити це вже зараз».