Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

«Кожне народжене дитя – це щастя мами й майбутнє України»

Лікарі Інституту педіатрії, акушерства та гінекології з перших днів війни надають безперервну допомогу вагітним та породіллям
22 квітня, 2022 - 12:19

Найкращий у світі крик – коли подає голос новонароджене маля. Від початку війни в нас народилося близько 30 тисяч хлопчиків і дівчаток, серед яких є й двійнятка. Точні цифри назвати неможливо, бо не звідусіль надходить інформація.

Медики кажуть про значне зростання кількості передчасних пологів, тому що жінки переживають величезні стреси й навантаження під час війни та не мають можливості дістатися до лікувальних закладів.

Що робити вагітним, щоб за таких умов зберегти здоров’я своєї майбутньої дитини й благополучно її народити? На яку допомогу вони можуть зараз розраховувати й де її слід шукати? Відповісти на запитання я попросила головну лікарку Інституту педіатрії, акушерства та гінекології ім. О.М. Лук’янової Національної академії медичних наук України, докторку медичних наук Любов Федорівну СЛЄПОВУ. Цей інститут добре знають і в Україні, й у світі. Тут надають високоспеціалізовану допомогу тим вагітним жінкам, новонародженим і старшим дітям, які мають серйозні вади здоров’я, потребують стаціонарного лікування, хірургічного втручання. Найскладніших пацієнтів завжди направляли саме до цього інституту. Щороку тут проходили лікування майже 11 тисяч жінок і дітей у стаціонарі, а консультативну допомогу в поліклініці отримували понад 20 тисяч. Це було в мирний час.

«БАТЬКАМ НЕПРОСТО ДІСТАТИСЯ ДО МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ, АЛЕ ЗАРАДИ ДІТЕЙ ВОНИ ДОЛАЮТЬ УСІ ПЕРЕПОНИ»

– Любов Федорівно, як працюють клініки вашого інституту в умовах війни?

– Наші лікарі надавали медичну допомогу навіть тоді, коли загарбники дуже сильно обстрілювали Київ. Ми ні на хвилину не припиняли роботу, приймаємо й вагітних жінок, і хворих дітей. Зараз, як і в мирний час, на стаціонарному лікуванні в нас є малюки, яких прооперували. Вони були в такому стані, коли медична допомога потрібна невідкладно, бо загроза їхньому здоров’ю та життю зростала з кожним днем. Війна дуже ускладнила ситуацію – батькам непросто дістатися до медичних закладів, але заради дітей вони долають усі перепони. Малюків успішно прооперували, тепер вони проходять реабілітаційний курс лікування.

– Які відділення зараз працюють? Чи мають можливість вчасно приїхати на роботу співробітники інституту, коли діють часові обмеження, а транспортне сполучення ще не відновлено?

– Ми й консультуємо, і лікуємо пацієнтів. На жаль, ще не всі відділення мають можливість приймати пацієнтів, але хірургія, реанімація, пологове відділення, як завжди, працюють чітко, в напруженому ритмі. Також лікують маленьких пацієнтів і у відділенні захворювання печінки.

Як наш персонал працює, коли неможливо нормально добратися з лівого берега на правий, а тим паче з передмістя? Так, як і всі кияни. Хто має змогу якось добратися з дому на роботу – добирається. А багато наших співробітників цілодобово перебувають в інституті. Коротка перерва на відпочинок – і знову до пацієнтів. Хірурги, реаніматологи, середній і молодший медперсонал, інженерно-технічні працівники – вони здебільшого живуть в інституті. Додому можуть поїхати лише тоді, коли ситуація дозволяє. Такі реалії воєнного часу.

«НАШ КОЛЕКТИВ ДУЖЕ ВДЯЧНИЙ УСІМ, ХТО ПРОЯВЛЯЄ ТУРБОТУ ПРО ВАГІТНИХ ЖІНОК І ДІТОК»

– Благополучно виносити й народити здорову дитину – то нелегке завдання й у мирний час. А тим паче під час війни, коли жінки переживають постійні стреси. Що робити вагітним, коли погіршується самопочуття? Чи можливо їх госпіталізувати, вести вагітність так, як це було до війни?

– Основна спеціалізація нашого інституту – проблемна та екстрагенітальна вагітність, акушерська патологія. Слід зазначити, що екстрагенітальна патологія не пов’язана з гінекологічними проблемами, йдеться про низку захворювань серцево-судинної, ендокринної, бронхо-легеневої та інших систем, які ускладнюють протікання вагітності.

Фізіологічних пологів (як то кажуть, нормальних) у нас мало приймають, з цим можуть упоратися у будь-якому пологовому будинку. Наші лікарі надають високоспеціалізовану допомогу, тому до нас і звертаються в тих випадках, коли є проблеми зі здоров’ям або в майбутньої мами, або в плоду. Багато жінок, які мріють стати мамами, стоять на обліку в нашій поліклініці, їх консультують спеціалісти різного профілю та уважно стежать за їхнім здоров’ям. А коли приходить час – вони в нас і народжують.

– Нам усім дуже потрібні позитивні новини. Скільки діток за останній час з’явилося на світ у вашому інституті?

– Уже понад 30 хлопчиків і дівчаток!

– Для нормальної роботи стаціонару потрібна велика кількість ліків, медичних виробів і багато чого іншого, призначеного для дорослих і малих пацієнтів. В умовах війни це непросто забезпечити, як розв’язуєте ці проблеми?

– Ми дуже втішені тим, що в нашій країні є багато небайдужих людей і дуже активно працюють волонтери, які завжди готові нам допомогти. Завдяки цьому в нас немає проблем з фармпрепаратами й витратними матеріалами, ми забезпечені всім необхідним. З нами постійно на зв’язку опікунська рада інституту, волонтери та благодійники.

Наш колектив дуже вдячний усім, хто щиро проявляє турботу про вагітних жінок і діток, хто надає допомогу в цей скрутний час. Малюкам же потрібні не лише ліки, а й спеціальне харчування, засоби гігієни, одяг і т.д. Серед наших пацієнток є й ті, чиє житло агресори дотла зруйнували своїми обстрілами або спалили. Хоч би які запаси мав наш інститут, а й вони з часом закінчуються. Тому допомога волонтерів та благодійників у цей складний період дуже потрібна.

«ПРИЙМАЛИ ПОЛОГИ В МЕШКАНКИ БУЧІ, ЯКІЙ ДИВОМ УДАЛОСЯ ВИРВАТИСЯ З ОКУПАЦІЇ Й ДОБРАТИСЯ ДО ІНСТИТУТУ»

– У мирний час до відділення ендокринології приїжджали пацієнтки з усієї України, адже лікарі ПАГу мають великий досвід, як вести вагітних з цукровим діабетом та іншими порушеннями ендокринної системи. Нині поїздки обмежені, чи є можливість проконсультуватися дистанційно?

– Так. Наші фахівці проводять онлайн-консультації, постійно тримають зв’язок зі своїми пацієнтками. А хто має можливість приїхати, це варто зробити, щоб пройти обстеження та проконсультуватися щодо своєї вагітності зі спеціалістами різного профілю. Зміни в ендокринній системі вимагають постійного контролю та виконання рекомендацій лікарів, усе це заради того, щоб і малюк народився здоровим, і мама добре почувалася. Якщо лікар вбачає необхідність, то пацієнтку госпіталізують, призначають лікування й ведуть її аж до пологів.

Слід розуміти, що стресові ситуації дуже впливають на здоров’я вагітних жінок та породіль. Навіть киянки, які в нас народжували, не всі могли відразу поїхати додому, бо через обстріли в деяких районах було досить небезпечно. До нас привозили жінок із Київської області, ми приймали пологи в мешканки Бучі, якій дивом удалося вирватися з окупації й добратися до інституту. Вона настраждалася, дуже багато пережила, тому наші фахівці ретельно стежили за її станом. Допомагають не лише медики. Всі вагітні, які перебувають у нашій клініці, згуртовані, доброзичливі, вони підтримують одна одну. Об’єднує не лише горе, а й радість, коли народжується дитина.

Ми проводимо спеціальні психологічні навчання, допомагаємо подолати страх і паніку, намагаємося почути й зрозуміти кожну пацієнтку, знайти для неї потрібні слова. Наші лікарі підготували й розмістили на сайтах нашого інституту та НАМН України рекомендації для вагітних жінок та мам з маленькими дітьми. Це ті поради, які допомагають уникнути відчаю, перемкнути увагу на свою дитинку, стежити за своїм самопочуттям, пам’ятаючи, що від цього залежить здоров’я та безпека твого сина чи доньки.

«НАРОДЖЕНІ ПІД ЧАС ВІЙНИ СИН ЧИ ДОНЕЧКА СТАНУТЬ ПОТУЖНОЮ МОТИВАЦІЄЮ»

– Любов Федорівно, що ви порадите жінкам, які дізналися про свою вагітність уже під час війни? Сирени, обстріли, моторошні повідомлення про звірства окупантів, а до того всього ще й токсикоз. Одні жінки дуже бояться втратити цю вагітність, а інші бояться її залишити, бо невідомо, коли закінчиться війна й повернеться мирне життя. Народжувати чи підкоритися обставинам і відмовитися від своєї ненародженої дитини? Як підходити до цього?

– На ранньому етапі вагітності всі питання потрібно обговорювати й вирішувати разом, усією сім’єю. Вагітна жінка має відчути підтримку не лише батька дитини, а й близьких родичів, вона повинна знати, чи зможе розраховувати на їхню допомогу, чи їй доведеться більше покладатися на себе. Адже обставини бувають дуже різними.

Якщо це бажана дитина, а тим паче ще й довгоочікувана, то в жодному разі не слід піддаватися панічним настроям. Треба відганяти від себе думки, що все буде зовсім не так, як раніше уявлялося, що це занадто ризиковано й дуже важко ростити немовля в умовах війни. Цей син чи донечка стануть промінчиком, який зігріватиме й маму, й усю родину, стане потужною мотивацією, даруватиме неймовірну радість.

У житті дуже часто трапляються складні періоди, і це зовсім не означає, що слід відмовитися від дітей і чекати, коли настане добробут. Так можна втратити той унікальний шанс, коли ти можеш стати матір’ю.

Слід налаштувати себе на позитив, усвідомити, що незабаром у тебе народиться маля, й ти вже зараз повинна про нього дбати. Як? Почати з того, що дотримуватися режиму дня, гуляти на свіжому повітрі, порадитися з лікарем щодо дієти – які продукти повинні бути в щоденному меню, щоб дитина народилася живою-здоровою. Потрібно налаштувати себе на очікування цієї дитини й мріяти про те, як вона зростатиме, скільки щастя принесе мамі й усій родині.

Якщо жінка має якісь проблеми, хоче дізнатися, як має розвиватися її вагітність, можна зателефонувати до нашого інституту, отримати професійну консультацію та рекомендації фахівців.

– Майбутні мами бояться, що трагічні події, переживання можуть негативно вплинути на стан здоров’я, внаслідок чого дитина народиться недоношеною, слабкою.

– Жінка, яка налаштована на материнство, повинна розуміти, що постійна тривожність, стреси можуть мати негативні наслідки. Якщо вона не в змозі з цим впоратися самостійно, краще звернутися до психолога. Дуже важливо, щоб вагітну в цей період підтримувала вся родина і насамперед батько її майбутньої дитини. Хоч це й непросто, але докладайте максимум зусиль, щоб жінка перебувала в позитивному середовищі, а не в атмосфері страху.

Жінки тривожаться ще й через те, що їхні чоловіки в лавах ЗСУ, вони воюють і не завжди можуть вийти на зв’язок. Не слід відразу думати про трагічне – з ним уже щось сталося, як же я сама буду з дитиною…

Відомо немало випадків, коли бійці потрапляли в надзвичайно складні ситуації, але їм вдавалося перебороти обставини, бо понад усе вони прагнули повернутися додому й пригорнути своє дитя. Це надзвичайна мотивація!

У цей час жінки повинні бути сильними. Заради свого щастя, заради майбутнього України слід зібрати всі сили, відігнати всі тривоги, берегти й плекати своїх дітей, і з ніжністю чекати тих, хто має незабаром народитися. А наші лікарі, акушери, медичні сестри готові допомагати щохвилини й удень, і вночі. Ми тримаємо постійну готовність, попри обставини, породжені війною. Приймаючи вагітну, ми беремо відповідальність за два життя, і ми робимо все, щоб їх зберегти. Кожне народжене дитя – це щастя мами й майбутнє України.

Ольга СКРИПНИК
Газета: 
Рубрика: