Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

Квест «вступити до школи»

Чому нові правила запису до першого класу викликали багато претензій батьків
15 червня, 2018 - 11:43
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Прозорі скриньки з пронумерованими кульками, присутні батьки, громадські активісти та преса — так у школах тривають жеребкування, хто з майбутніх першачків потрапить до закладу на вільні місця. Перша черга відбору завершилася наприкінці травня.

Нагадаємо, цього року Міністерство освіти і науки запровадило новий порядок зарахування учнів до школи, коли ключовим чинником є місце реєстрації дитини. До 15 червня школи визначатимуть, кого узяти на навчання на решту вільних місць. Таких небагато. Приміром, у одній школі Києва, яку відвідали журналісти, на п’ять вільних місць було аж 103 бажаючих. Батьків обурило, що жеребкування проводили в алфавітному порядку, а не за тим, хто перший подав заяву до школи.

Серед моїх знайомих теж багато тих, хто цього року віддає дітей до першого класу. В їхньому пріоритеті були дві спеціалізовані школи, а не звичайна, закріплена за нашим районом. Одна мама пояснювала, що хоч і ходила з сином на співбесіду, але на жеребкування покладає мало надій, планує вирішувати все напряму з директором. Інша матуся планувала перестрахуватися: раптом не пощастить у жеребкуванні, швиденько приписуватися до бабусі, яка мешкає поряд із бажаною школою.

«Я прийшла до школи дізнатися, а мені говорять про запис на співбесіду, після якої повідомляють, що моя дитина не пройшла. Коли я кажу, що ми за місцем проживання, мені секретар школи каже: «Ну, подавайте документи, але директор буде розглядати!». При цьому подати документи мені не дали, бо: «Шукайте форму заяви десь в інтернеті». А в районному управлінні освіти сказали, якщо директор не розгляне заяву, то нам запропонують іншу школу», — описувала свої проблеми інша мама на фейсбук-сторінці громадського об’єднання «Батьки SOS».

«БРАКУЄ КОМУНІКАЦІЇ З МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ»

Експертів «Батьки SOS» батьки буквально засипали зверненнями про проблеми через нові правила вступу. Розповідали, що чомусь будинки, розташовані в п’яти хвилинах ходи від школи, місцева влада прописала до іншого закладу, що розташований аж за 2,5 кілометра. Чимало запитань і щодо документів, за якими варто підтвердити місце проживання. Не секрет, що нововведення породили нову аферу: видачу фіктивних довідок нібито про прописку чи оренду житла біля обраної школи. Правозахисники взагалі прозвали цю новацію «кріпосним правом», вважаючи, що вона позбавляє дитину гарантованого права на освіту.

Одне слово, спроба Міносвіти зробити вступ до школи прозорим, без конкурсних відборів і корупційних схем, поки не виправдала себе. Проблеми існують, і над ними треба працювати. Це визнають і в організації «Батьки SOS», яка долучилася до розробки нового порядку вступу до школи.

«Освітяни не винні в тому, що будинки не стоять на балансі міста, що їх немає на жодній мапі. Є проблема комунікації з місцевою владою, — зауважує Олена Бондаренко, співголова згаданої батьківської спільноти. — Ми теж «тероризували» київський департамент освіти через неправильний розподіл територій. Нам пояснювали, що от біля школи є три висотки по тисячі квартир. Одна висотка по один бік школи повністю перекриває перший клас, інша висотка перекриває сусідню школу, а третя висотка вже піде за півкілометра до наступної школи. І визначити, кому з цих людей пощастило, неможливо, бо не існує об’єктивних критеріїв, як усе це поділити».

«Закладів освіти вистачає на всіх, але річ у тім, де вони розміщені, — додає Олена. —  Їх не вистачає в щільно забудованих спальних районах міста, а в центрі їх вдосталь. Управління освіти мають робити те, що належить до їх повноважень, тобто формувати мережу освітніх закладів. Я розумію, що перший рік вони про це ще, м’яко кажучи, не думали. В нас освіта була орієнтована на те, що віддаєш дитину в хорошу школу, і все. А насправді так бути не повинно».

ДВОЯКЕ ТЛУМАЧЕННЯ

Напередодні жеребкувань столичний департамент освіти оприлюднив списки шкіл із вільними місцями. Це ледь не єдиний профільний департамент на країну, який підготував такі дані. Але вони не відповідали дійсності. Як запевняє Олена Бондаренко, перевіривши сайти шкіл, з’ясували, що вільних місць значно більше. А деякі міста взагалі проігнорували міністерське нововведення.

«У місті Кам’янське (Дніпропетровська область. — Авт.) новий порядок цього року взагалі не застосували. Так вирішило місто. Не думаю, що воно єдине на країну, — констатує співголова спільноти «Батьки SOS». — Є інший бік цієї проблеми. В Харкові працює школа мистецтв, там завжди був конкурсний відбір, але сьогодні закріпили за школою територію обслуговування, тепер діти з району будуть вчитися танцювати та співати незалежно від того, чи треба це їм. Річ у тім, що школа ще не переоформила свої документи як мистецька, цього ще не виписали в МОН, тому місцева влада вирішила зробити так, як каже порядок вступу, це таке от дотримання букви закону. Але інші батьки пишуть, що в їхніх містах залишили мистецькі школи, як раніше».

«ЕЛЕКТРОННИЙ» ПОРЯТУНОК

Разом із тим понад тисяча громадян уже підписали петицію на урядовому сайті про скасування механізму шкільної прописки. Необхідно набрати ще 24 тисячі голосів. Автор петиції, громадський діяч Олександр Равчев, вважає, що шкільна прописка від Міносвіти нових проблем створила більше, ніж розв’язала існуючих. «Понад п’ять тисяч батьків були вимушені шукати різні способи підтвердження права дитини навчатись хоча б у школі «за пропискою».  В одних школах були готові приймати навіть платіжки за комунальні послуги, в інших не підходили навіть договори оренди, — коментує «Дню» Олександр. — Ще кілька тисяч батьків проходитимуть через процедуру лотерей, сподіваючись навчати дитину в тій школі, яку для неї обрали вони, а не чиновники. Конкурс подекуди становить десять дітей на одне місце. В Києві є випадки, коли на 90 місць зараховано 160 учнів, яким гарантовано право першочергового вступу до цього закладу. Через це обговорюють навчання в дві зміни або планують у «ручному режимі» перерозподілити учнів по школах, де лишилися вільні місця».

«Серйозна проблема, яка так і не була вирішена, це приписка дітей до російськомовних шкіл, — продовжує Олександр Равчев. — Скасування конкурсів, що передбачав новий порядок, з одного боку, звузило поле для спекуляцій від нечесних директорів шкіл, а з другого — змушує сильні школи зменшити рівень вимог до учнів, що загалом негативно вплине на стан державної освіти. Фактично всі гімназії і ліцеї залишилися такими тільки за назвою. Їм усім доведеться знижувати рівень до загальноосвітньої школи. Найбільшу вигоду від «шкільної прописки» отримали приватні навчальні заклади, оскільки чимало батьків, незадоволених школою, за якою держава закріпила їхню дитину, обрали приватну освіту».

Дехто з батьків порівнює вступ до першого класу з зарахуванням до вишів. Мовляв, бракує тільки електронного ресурсу, де можна відстежувати процес. Що ж, влучили в яблучко. В Міносвіти наступного року планують створити електронну чергу, як та, що сьогодні існує до дитячих садочків. І саме в цьому варіанті бачать вихід як експерти, які спільно з Міносвіти створювали нові правила вступу, так і ті, хто був проти них.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments