Завдання державного діяча — зачути ходу Бога, який крокує історією, і спробувати вхопитися за по́ли його одягу, коли він проходитиме повз.
Отто фон Бісмарк, державний діяч і дипломат Пруссії та Німеччини, перший канцлер Німецької Імперії

Мертва вода

До Азовського моря щорічно потрапляє 1,9 мільярда кубометрів неочищених стоків
25 травня, 2005 - 00:00
У ДНІПРОВСЬКІЙ ВОДІ ПОКИ ЩО КУПАЮТЬСЯ. ЩОПРАВДА, ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИЯВИЛИ ПЕРЕВИЩЕННЯ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИХ НОРМ ЗА 16 ПОКАЗНИКАМИ / ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА / «День»

Українські річки несуть у собі загрозу життю й здоров’ю людей. І це не перебільшення. За словами начальника Держуправління екології та природних ресурсів у Луганській області Віктора Кошеля, на стан 88 ми малих річок регіону найбільше впливає господарська діяльність. У межах водозбірних басейнів розташовано 500 великих промислових об’єктів, 488 породних відвалів, 87 полігонів твердих побутових відходів. Найбільше навантаження припадає на басейн річок Сіверський Донець та Міус — до 60% всіх стічних вод. У свою чергу ці річки мають тісний зв’язок із водними артеріями Ростовської області Росії та Азовським морем. До речі, до Азовського моря щороку потрапляє чотири мільярди кубометрів стоків, із яких 1,9 мільярда — неочищені.

Найбільший обсяг забрудненої води скидають промислові підприємства та підприємства водоканалізаційного господарства. Основні причини — низька потужність і технічна застарілість більшості очисних споруд. Територією трьох районів Луганської області — Троїцького, Сватівського та Кремінського — тече мала річка Красна, приток головної водної артерії регіону — Сіверського Донця. Згідно з постановою Кабміну, вона є промисловою ділянкою рибогосподарських водних об’єктів. За словами провідного іхтіолога Луганської облдержрибінспекції Олександра Полякова, в Красній живуть понад 22 види риби. Але колись чиста та красива річка сьогодні повільно помирає — вже п’ятий рік її методично отруюють скиди забрудненої води. На ділянці річки, що зазнає впливу стічних вод, у 1999 та 2001 роках масово гинула риба. Але справу було передано до прокуратури лише у 2004 році, після того, як документально зафіксували факти загибелі риби та забруднення річки, а також забили на сполох сватівські екологи та обласна рибінспекція. Спеціалісти хімлабораторії СЕС взяли проби води на трьох ділянках Красної. Виявилося, що доля аміаку у воді послідовно зростає від 0,2 до 0,4%, а доля кисню знижується від 4,5 до 1,4мг/л.

— Різке зниження кисню у воді викликане саме неочищеними стоками, — пояснює Олександр Поляков, — до складу яких входять речовини, що вимагають великої кількості кисню для біохімічного процесу окислювання. Різке зниження рівня кисню призводить до масової загибелі риби. Остання переносить кисневе голодування від кількох хвилин до кількох годин, причому найбільш страждає від нестачі кисню саме річкова риба. Граничний мінімум кисню у воді — 2- 3 мг/л. Тож не дивно, що риба гине. Сільчани, до речі, кажуть, що кожен скид забрудненої води «вираховують» за поведінкою риби: вона пливе біля поверхні, жадібно хапаючи ротом повітря... На акваторії річки від с. Мілуватка до с. Новонікольське загинуло 639 окунів, 218 лящів, 236 плотвичок, 91 щука, 50 линків... За підрахунками спеціалістів держрибінспекції, сума збитків у грошовому еквіваленті складає понад 26 тисяч гривень.

Але загибель риби — то лише один аспект проблеми. Маленька річка стала ворогом для людей, що живуть поряд із нею.

— Сільській дітворі вже кілька років ніде купатися, — розповідає пенсіонер Микола Білоіваненко. — Ось приїхав до мене онук із Рубіжного, недогледіли — побіг на річку, поплавав. Як взялося все тіло висипами — глянути страшно! Майже місяць лікували — нічого не допомагало. Я сам зайшов у річку, ноги помив — по коліна обсипало. Так що ми при воді, але без води...

Самі сільчани воду з річки не використовують навіть для поливу та технічних потреб. Щоправда, новомикільське стадо у 100 голів п’є воду із річки. І нерідко трапляються випадки, коли корова, наковтавшись аміачної води, просто спалює собі шлунок.

Встановлено, що забруднена вода приходила зі Сватівського виробничого управління водоканалізаційного господарства. Сергій Шумаков, начальник Сватівського департаменту Старобільського регіонально-виробничого управління ОКП «Луганськвода», заявив, що неочищені стічні води надійшли до очисних споруд управління із Сватівського молокозаводу, на якому, крім всього іншого, виробляють казеїн. Відходи казеїнового виробництва і призводять до вищезгаданих проблем. На самому заводі теж є очисні споруди. Але чомусь час від часу очистка стічних вод не проводиться, а очисні споруди не справляються з тією концентрацією шкідливих речовин, бо потребують капремонту. Сватівські водопостачальники оцінили збитки, що причинив їм молокозавод, майже у 50 тисяч гривень. Поки що справа — в прокуратурі.

Щоправда, керівництво Сватівського району запевняє, що у 2005 році ремонт очисних споруд розпочнеться. А Сергій Шумаков навіть запросив журналістів наступного року пригоститися кришталево чистою водою із Сватівських очисних споруд....

Олена ТКАЧЕНКО, Луганськ
Газета: 
Рубрика: