Найбільша і найважливіша частина виховання кожного — це те, що ми даємо собі самі.
Едвард Ґіббон, британський історик, член Парламенту Великої Британії

Мінний «лікнеп»

В Україні представили фільм «Діти Донбасу» про поводження з вибухівкою
1 березня, 2017 - 10:13
ФОТО РЕЙТЕР

Оцінки експертів свідчать, що війна на Донбасі зачепила життя близько 600 тисяч дітей — тих, хто проживає на лінії конфлікту та на непідконтрольній українській владі території. Також, за даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), 200 тисяч дітей потребують психологічної підтримки (і разом з ними — їхні батьки). Діти звикають до війни: до існування в екстремальних умовах і ризику життям. При цьому потреби в освіті та розвитку відходять на задній план: так, за даними міжнародних організацій, кожна четверта дитина, яка проживає у гарячій точці, не ходить до школи.

За сприяння міжнародних донорів кілька років тому в Донецькій та Луганській областях почали проводити інформаційну кампанію для дорослих та дітей щодо того, як поводитися з вибухонебезпечними матеріалами. Питання особистої безпеки актуальне й для звільнених територій, адже там ще знаходять нерозірвані міни та снаряди. За даними піротехнічного підрозділу Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, 2016 року вони знешкодили майже 205 тисяч вибухонебезпечних предметів.

У прифронтовій зоні дітям у дитсадках і школах проводять лекції про те, як поводитися з незнайомими предметами. Навчають, як розрізняти види мін, пояснюють, що коли бачиш предмет, схожий на міну, треба одразу покликати дорослих, і — основне — у жодному разі не брати його до рук.

Недавно за підтримки Швейцарського фонду з протимінної діяльності в Україні створили фільм «Діти Донбасу» — про те, як до дітей на сході доносять цю інформацію.

«Усі діти, які живуть у зоні збройного конфлікту, доволі обізнані з тим, що таке вибухівка, як вона виглядає, з правилами поводження у лісі, біля  річки, в полі, на узбіччях. Коли питаєш дітей  у садочку, що є небезпечного в лісі, вони відповідають, що це — розтяжки, бомби та гранати. А  вже потім — мухомори та вовки.  І у фільмі ми розповідаємо про дітей, які вже четвертий рік проживають в умовах небезпеки», — каже Олена РОЗВАДОВСЬКА, волонтер, героїня фільму, учасниця програм Швейцарського фонду з протимінної діяльності в Україні.

Автори вважають, що фільм необхідно демонструвати і громадянам, які проживають на мирній території, зокрема переселенцям та їхнім дітям, адже вони нерідко перетинають лінію розмежування.

«Навчання мінній безпеці входить до основ протимінної діяльності. Правила тут виконують виключно важливу роль. Дотримаєшся їх — збережеш життя та здоров’я. Важливо доносити до дітей, навіть до найменших, такі прості накази чи посили, як «стій», «відійди», «поклич батьків». Діти мають зрозуміти, що у цій справі вони не повинні керуватися  інтересом до предмету чи емоціями», — акцентує керівник програм Швейцарського фонду з протимінної діяльності в Україні Майкл БАРРІ.

За словами режисера фільму Тараса ТОМЕНКА, цим фільмом автори хочуть ще раз нагадати суспільству, що дітей на сході треба рятувати. «Коли чи не щодня ми чуємо про поранення та втрати українських бійців на фронті, ми до цього звикаємо. І втрачається відчуття гостроти — що це наша біда, трагедія, яка не закінчується. Небезпека у тому, що соціальні наслідки війни нам не відомі, але ми матимемо з ними справу», — пояснює Тарас Томенко.

Автори фільму не впевнені, що українські телеканали погодяться його продемонструвати, і планують викласти стрічку у загальний доступ в інтернеті. Також експерти вважають, що «у війни немає меж» — за межі зони проведення антитерористичної операції вивозиться велика кількість вибухонебезпечних предметів. Тож дітям і дорослим з мирних регіонів теж треба знати, як виглядає вибухівка і як з нею поводитись.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: