Напої королів і мушкетерів
Слава французьких вин існує ніби сама по собі. Мало хто знає, які вони на смак, але при згадці про них усі починають прицмокувати. Заслуга в цьому належить передусім Дюма-батькові, герої якого у вільний від поєдинків, інтриг і кохання час смакували винами.
Не дивно, що виставка-дегустація французьких вин, уперше проведена в Києві економічним відділом посольства Франції, Французьким центром зовнішньої торгівлі й компанією СОПЕКСА, привернула величезну увагу українських постачальників, виробників, рестораторів і журналістів.
Побачивши різноманіття іскристої пишноти, виставленої в залі Українського дому, очі наполегливо не хотіли фокусуватися на одній точці. Біля першого ж столика галантний месьє запропонував спробувати рубінової рідини. Звичайно, дуже хотілося пересвідчитися, чи був резон Портосові спустошувати погрібець однієї з таверн під час вимушеної затримки на шляху до Англії. Зупинила лише думка, що, приймаючи такі пропозиції, навряд чи вдасться зняти пробу з продукції всіх 22 експонентів — звалишся.
— Усе буде гаразд, — заспокоїв месьє. — Адже вино не треба ковтати, його треба спльовувати.
Піти на таке знущання над організмом було понад мої сили і довелося обмежитися збором інформації.
Щоправда, у результаті виявилося, що запрошені не дуже дотримувалися канонів дегустації, оцінюючи представлені напої на наш український кшталт.
З’ясувалося, що майже всі французькі винороби ніколи не демонстрували своєї продукції в Україні й не мають тут власних представництв чи дистриб’юторів. Це їх перший крок на український ринок.
Іншу причину проведення виставки назвав великий любитель французького шампанського торговий аташе посольства Франції Жак Дювал. Він переконаний, що в Україні немає добрих вин і це становище не завадило б виправити.
Із ним в основному був солідарний генеральний директор фірми «Ампелос-Київ» Володимир Малишев. Недостача якісної вітчизняної сировини, що виникла через злочинні вирубування лози у сумновідомі роки боротьби із «зеленим змієм», поставила на грань виживання Євпаторійський винзавод, який належить фірмі. Нині наш ринок заполонили сурогатні низькопробні вина на зразок «чорнила»: «Приморське», «Альмінська долина». Та й ті нерідко виявляються фальсифікатами.
Що ж приваблює французьких виноробів в Україну, де ця галузь промисловості досить розвинена? На думку представника компанії «CAPEKO International» Себастіяна Петіто, Україну можна вже віднести до цивілізованих європейських країн. «А от якби мені запропонували поїхати до Росії, я тут же анулював би поїздку», — признався він. Очевидно, на це рішення вплинула фінансова й урядова криза в наших сусідів.
А як скоро французькі вина стануть так само звичними на полицях магазинів, як молдавські або болгарські, передбачити важко. Тому називалося немало причин, але найбільш оригінальний був Фредерік Морен, що репрезентував «Les caves du sieur d’arques»: «У мене немає кришталевої кульки». Певно, що гадати при нинішній економічній нестабільності в Україні — справа ненадійна.
Після всього побаченого й почутого чимало гостей могли з упевненістю приєднатися до древнього філософа: «Тепер я знаю, що нічого не знаю». Принаймні щодо французьких вин.
Олександр БЄЛЄНЬКИЙ, «День»
№179 19.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
