Ось уже 70 років як новий

Позавчора Національному ботанічному саду НАНУ імені М. Гришка, який кияни продовжують іменувати «новим», виповнилося 70 років. Шикарного свята не влаштовували — запросили «найближчих». Проте ботанічний сад завжди виглядає так, неначе в ньому свято. На його території в 130 гектарів представлено 10 тисяч видів, форм і сортів рослин із усіх регіонів світу. Тут зібрано найбільші у Східній Європі колекції дуба, клена, берези, горіха, бузку, дикорослих плодових рослин. За десятиріччя існування ботанічного саду в ньому створено фітоценози, які відтворюють типові пейзажі й навіть рельєф окремих регіонів, — Євразії, наприклад, Українських Карпат, Кавказу, Середньої Азії, Алтаю та Західного Сибіру...

Ботанічний сад виявився в центрі уваги вже вдруге за цей місяць. У позаминулу суботу його територію орендували для весілля. Випадок небувалий — у національному ботанічному саду, в заповідній зоні, де заборонено навіть прості пікніки й гучну музику, влаштували весілля приватних осіб. Звісно з піснями, танцями та щедрим застіллям. Журналісти дізналися про підготовлюване порушення зовсім випадково, громадськість проти подібної практики висловилася дуже різко.

Керівництво ботсаду виправдовується, що пішло на це не від хорошого життя. Старший науковий працівник ботанічного саду, відповідальний секретар Ради ботанічних садів і дендропарків України Надія Трофіменко розказала «Дню», що саду катастрофічно не вистачає грошей на утримання колекцій, на будівництво корпусів, на ремонт доріг, на необхідну реконструкцію більшості ділянок саду. 70 років — солідний вік, і багато які рослини вимагають кардинального омолодження, інші — і зовсім заміни. Не говорячи вже про те, що треба створювати нові ландшафтні композиції. Як відомо, в нашій країні на науку відраховується всього 1,7% від ВВП, відповідно забезпечити всі потреби ботанічного саду Академія наук не в змозі. «Ми вимушені самі заробляти гроші, — розказує Надія Трофіменко. — Всіма шляхами, які нам доступні. Наприклад, ми допомагаємо в озелененні різним підприємствам, вирощуємо та продаємо посадочний матеріал. І влаштовуємо масові заходи для того, щоб поповнити скарбницю. Адже наше завдання — зберегти цю перлину, наш ботанічний сад, для нащадків».

Зрозуміло, що чим масовішими будуть заходи в ботанічному саду, тим біднішою буде спадщина, яка нашим нащадкам дістанеться — сучасники особливо не церемоняться з експонатами саду. За словами Н. Трофіменко, ламають і затоптують рослини регулярно. Звісна річ, не гребують принагідно кидати собі під ноги й у найближчі кущі (можливо, «червоношкірі») недопалки та інше сміття. Окрема тема — крадіжки в ботанічному саду. «Всякі бувають люди, деякі не розуміють, що рослини в ботанічному саду для всіх, а не лише для них, — розказує Н. Трофімова. — Нам іще треба виховувати екологічну культуру. Часто трапляються крадіжки екзотичних рослин. То орхідей із теплиць, то магнолій, то бузку».

Принести додому гілку бузку з ботанічного саду деякі кияни і справді вважають ледве чи не своїм священним обов’язком. До речі, кількість відвідувачів ботсаду досягає свого піку саме під час цвітіння бузку й магнолій. Кожні вихідні в кінці квітня на початку травня ботанічний сад відвідує сто і більше тисяч чоловік. Видовище того варте. У «новому» ботанічному саду зібрано найбільшу в Україні колекцію бузку, яка нараховує 21 вид, два різновиди, 60 перспективних декоративних форм і 75 сортів. Очевидно, саме під враженням цієї краси в наших громадян виникає бажання прихопити гілочку свята з собою.