Сім дерев та одне джерело
Чиновники Київщини під створенням нових заказників маскують розкрадання бюджетних коштів, стверджують активісти і вимагають розслідування
Як створити проект нового парку чи заказника і заробити на цьому 60 тисяч гривень із можливої тисячі-двох? Думаєте, фантастика? Таку аферу виявили нещодавно активісти МБО «Екологія-Право-Людина». Відомо, що Україна до 2020 року зобов’язана збільшувати кількість заповідних об’єктів. Київська обласна держадміністрація нібито виконує план вчасно, створивши наприкінці минулого року десятеро нових об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). Та коли екологи проаналізували проведені тендери на виготовлення проектної документації для нових заказників та пам’яток природи, були шоковані.
ТЕНДЕРНІ ІГРИ
Департамент екології та природних ресурсів Київської ОДА перерахував Державній екологічній академії післядипломної освіти й управління (саме ДЕА заключає необхідні договори з виконавцями проектних робіт) 355 тисяч гривень за «розробку проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та організацію їхньої території». У тендерній документації згадано шість нових об’єктів ПЗФ (заказники «Оранський» та «Косівський» і пам’ятки природи «Володимирова криниця», «Катеринин дуб», «Три дуби», «Володимира дуби»); на кожен проект припадає в середньому по 60 тисяч гривень.
Однак пакет документів на створення згаданих заказників екологи підготували ще чотири-п’ять років тому безкоштовно і передали в екологічний департамент, тобто потреби в новій документації та наданні коштів на її розробку не було. До того ж, на сайті департаменту є пояснювальна записка щодо доцільності створення нових заповідних об’єктів, у якій ідеться, що це рішення не тягне за собою додаткових витрат із бюджету будь-якого рівня.
«ЦЕ БАНАЛЬНЕ «ВІДМИВАННЯ» КОШТІВ»
Новостворені чотири пам’ятки природи — це, грубо кажучи, сім дерев та одне джерело. За словами експерта МБО «Екологія-Право-Людина» Петра ТЄСТОВА, проект створення для них — це одна поїздка науковця безпосередньо для опису пам’ятки природи, кілька сторінок тексту, максимальна вартість такої роботи — одна-дві тисячі гривень. Аж ніяк не 60 тисяч гривень, як це вийшло в обласного екологічного департаменту.
«У даному разі маємо справу з банальним «відмиванням» коштів, — вважає Петро Тєстов. — У багатьох областях України почали виділятися гроші щодо створення матеріалів для створення об’єктів ПЗФ, зазвичай це кошти обласного бюджету. Але настільки нахабно й відверто поки що тільки Київська область себе показала. Наприклад, у Миколаївській області на чотири заказники було надано 200 тисяч гривень, у Дніпропетровській області на проект створення природного парку «Орільський» було надано 2,5 мільйона гривень. Ці суми більш-менш адекватні, з огляду на те, що науковцям потрібно їздити туди в експедиції. Але у варіанті Київської області йдеться про шість об’єктів, чотири з яких — це пам’ятки природи. У принципі, цю роботу повинні робити працівники екологічного департаменту, бо вона належить до їхніх посадових обов’язків. А на заказники проекти були готові — максимум, що могло б бути витрачено, це 100 тисяч гривень на розробку карт».
ПІШОХІДНІ ДОРІЖКИ ЗАМІСТЬ ЧИСТОГО ОЗЕРА
Крім того, тендер на визначення проектанта проходив не в системі ProZorro, а по-старому, через «Вісник державних закупівель». Нагадаємо, з 1 серпня 2016 року, відповідно до закону «Про здійснення державних закупівель», усі товари та послуги на суму понад 200 тисяч мають закуповуватись через ProZorro.
«Про цей тендер ніхто нічого не знав, жодної конкуренції не було. Якби цей тендер був через ProZorro, той же Інститут зоології НАНУ міг би запропонувати на торгах у разів 20 меншу ціну. Для порівняння: аналогічний проект організації території для національного природного парку «Кременецькі гори» загальною площею десять тисяч гектарів та ж ДЕА виконала всього за 298 тисяч гривень. Тоді як заказники «Оранський» та «Косівський» мають невеликі площі — по 100 та 42 гектари відповідно. Тернопільська область створює нові об’єкти ПЗФ взагалі без коштів державного бюджету», — додає еколог.
Обурив екологічну громаду ще один факт: екологічний департамент Київської ОДА за кошти обласного екологічного фонду — понад 600 тисяч гривень — планує відремонтувати пішохідні доріжки в парку-пам’ятці «Кагарлицький». Відкритий тендер та пошуки найпривабливішої пропозиції — відсутні. Чиновники доручили це провести приватному підприємцю без жодних конкурсів. Кошти, які мали б піти на розв’язання екологічних проблем області, приміром, облаштування сміттєзвалищ чи очистку озера Снітинка біля Фастова, витратять на тротуарну плитку.
БЕЗКОНТРОЛЬНІ ВИТРАТИ
Контролювати обіг коштів обласного екологічного фонду мала б екологічна комісія обласної ради. Саме вона повинна вимагати звіту від департаменту за кожну витрачену гривню. Та по суті такого контролю немає, стверджує Петро Тєстов.
«Найсумніший наслідок таких афер — страждає природа. Кошти, які мали б витрачатися на охорону довкілля та поліпшення ситуації, йдуть в нікуди. Наприклад, якби на ці 355 тисяч гривень найняли працівників Інституту зоології чи Інституту ботаніки, вони б обстежили з десяток інших нових об’єктів», — зауважує еколог.
Наразі від імені «Екологія-Право-Право» розіслані звернення до контролюючих органів, щоби було проведено відповідне розслідування. Зі свого боку, «День» підготував інформаційний запит до Київської ОДА з приводу виявлених екологами зловживань. Про відповідь обов’язково поінформуємо читачів.
