Статус – для обраних

В одній школі діток, чиї тати служили на фронті, вирішили повезти у басейн. Акція була меценатською. Однак десятирічного сина бійця, який служив добровольцем у батальйоні Нацгвардії, до басейну не взяли. Обов’язковою умовою була копія довідки про статус учасника бойових дій. У чоловіка такого статусу досі немає, боєць бореться з бюрократичною машиною, щоб довести: на війні був, пільги заслужив. Хоча не заради них ішов під кулі.

Цю історію опублікував колишній боєць батальйону «Айдар», зараз голова «Товариства ветеранів АТО» Кирило Сергєєв. Додав, що хлопчина так і не зрозумів, чому діти інших бійців АТО поїхали до басейну, а він, який вісім місяців чекав тата з фронту, лишився. «До речі, в автобус сідали і кілька дітей міліціонерів, за яких ніхто не чув, щоб вони в АТО були, але УБД (статус учасника бойових дій. — Авт.) у них був», — додав Кирило Сергєєв.

ЗАКОНИ ЯК ФОРМАЛЬНІСТЬ

За два роки війни, здавалося, питання з добровольцями, що пішли на фронт під час першої хвилі мобілізації, мали б вирішитись. Є закон №1688, яким внесені зміни до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту», який передбачав офіційне визнання та оформлення добровольців, є постанова Кабміну №740, яка поширила дію згаданого закону на сім’ї зниклих чи загиблих волонтерів та членів добровольчих формувань.

Та проблема досі існує. «День» раніше писав про родину Шептицьких, батько був бійцем «Правого сектору», пішов на війну і поклав своє життя за Україну в 40 років, загинув у Пісках. Дружина із 11-річним сином тяжко пережили втрату  чоловіка та батька, досі не мають жодних пільг та статусів. Як пояснювала жінка, для неї важливіше довести справу до кінця не заради соціальних пільг, а заради сина — щоб той знав, що його тато загинув за батьківщину, яка це визнає та цінує.

Скільки лишилося в Україні бійців, які не мають офіційних статусів, юристи та волонтери не беруться назвати. Лише розповідають, що такі звернення фіксують увесь час. Так, у ГО «Юридична сотня» на початок березня був список із 19 осіб, які служили у сухопутних військах Міністерства оборони, і лише двоє з них отримали рішення профільної міжвідомчої комісії МОУ про надання статусу, у решти — абсолютна невідомість.

«СЛУЖБОВІ РОЗСЛІДУВАННЯ ВИКРИЮТЬ БАГАТО ПОРУШЕНЬ З БОКУ КОМАНДУВАННЯ»

Голова «Юридичної сотні» Леся Василенко зводить проблему до поганого менеджменту серед керівників силових структур. «Давно можна було всі списки та дані привести у порядок, але цього не робилось. Очевидно, це свідчить про вади менеджменту, — вважає Леся Василенко. — У Міноборони це завдання вирішують шляхом проведення службових розслідувань, і це єдиний спосіб встановити, де людина була та в який час. Завдяки цьому вирішили проблему з родинами загиблих бійців, працюють за цією схемою з інвалідами війни. На третьому етапі, що тільки починається, планується оформлення хлопців, які служили, але вибули з певних причин, та не були оформлені».

«На відміну від МО, у МВС немає політичної волі вирішувати це питання, вони не йдуть на переговори, не хочуть ініціювати проведення таких службових розслідувань і, фактично, змушують людей звертатись до суду. А суд не має механізмів встановлення певного факту чи події, все одно треба проводити службове розслідування. Чому не скоротити цей шлях і відразу не провести розслідування, на що є всі важелі у силових структур? — зазначає Леся Василенко. — Бояться, бо випливе багато порушень з боку командування, а це відповідальність, прописана зокрема й у Кримінальному кодексі».

Найбільше труднощів, за словами Лесі Василенко, було у бійців батальйону «Шахтар». Там особовому складу видавалися посвідчення, велись записи у військових квитках, а коли справа дійшла до оформлення статусів, бійців не було в офіційних списках батальйону. «Це просто невідповідальність командирів військових частини, безвідповідальність командирів підрозділів МВС, Нацгвардії, і далі — безвідповідальність вищого командування, яке не тримає це питання на контролі, — резюмує активістка. — Система налагоджується, але під тиском волонтерів, юристів, з високим ризиком розгортання скандалів у медіа».

ПІЛЬГИ ЗА ДОСВІДОМ НАТО

Наразі активісти вкотре долучаються до нових законодавчих змін, намагаються провести через парламент міні-реформу соціального захисту ветеранів. Як нещодавно зазначав Кирило Сергєєв, хочуть наблизити систему пільг та статусів до західних зразків: «Досвід країн НАТО різнобічний. Найчастіше зустрічається формула, де враховується, як довго боєць був на війні, яку посаду займав, з якими ризиками стикався, як часто був у боях. Ця система допомагає державі зрозуміти, яка форма допомоги тобі знадобиться для повернення до мирного життя. У нас це унеможливить «атошний» туризм, скоротить витрати з бюджету на пільги та в рази підвищить соціальний захист кожного ветерана. Найімовірніше буде класифікатор участі: тилова служба, безпосередня участь, ризик прямого контакту, прямі контакти з ворогом, прямі контакти з ворогом в екстремальних умовах. Відповідно, у кожного буде свій рівень пільг».

Готуючи ці зміни, активісти побоюються, що нардепи перепишуть законопроект до непізнаваності або не дадуть йому запрацювати — як і попереднім законодавчим актам щодо соціального захисту військових. Тому завуальовано натякають: якщо чиновники нездатні вирішити цю проблему самі, нехай не заважають громадськості.