Уся інформація – в одному телефоні

Активісти всеукраїнського об’єднання «Україна — це я!» створять базу даних із переліком послуг державних і громадських організацій для ВПО. Інформацію представлять на сайті, який постійно оновлюватимуть. Також надрукують 10 тисяч примірників «гіда», які розповсюдять через організації-партнери. Проект, який назвали «Інформаційно-правова підтримка ВПО», коштує близько 260 тисяч гривень. Ідею підтримала грошима Данська рада у справах біженців.

ДОПОМАГАТИ ШВИДКО І ЗЛАГОДЖЕНО

«Наша мета — зробити мінімальним шлях від того, хто хоче допомогти, до того, хто потребує допомоги, — розповідає координатор проекту Сергій Іванов. — Державну проблему ми вирішуємо через волонтерів і громадських активістів. Прагнемо сформувати реєстр потреб і ресурсів переселенців. Також хочемо організувати контроль за використанням цих ресурсів».

Сайт проекту має повністю запрацювати за три місяці. Активісти показали, як приблизно виглядатиме ресурс. По-перше, викладуть перелік речей, що може взяти з собою людина, яка покидає окуповану територію. Також зроблять пам’ятку, як поводитися під час бойових дій. Активісти представлять списки дорожніх коридорів  і пунктів в’їзду-виїзду на тимчасово окуповані території і звідти. Друкована та електронна версії карти послуг міститимуть правила оформлення дозволу для виїзду із зони АТО і довідку внутрішньо переміщеної особи. Буде й інформація про те, як переселенцю розпочати бізнес, влаштуватися на роботу, отримати правову допомогу тощо. Інтернет-ресурс дозволить контролювати розподілення допомоги серед переселенців. Організатори хочуть створити списки ВПО і тієї підтримки, яку вони одержали, і цей перелік надаватимуть партнерам.

Нині активісти збирають і обробляють потрібні дані. За три місяці представлять тематичний сайт і розповсюдять брошури з інформацією для ВПО. Оскільки дані постійно змінюватимуться, сайт регулярно оновлюватимуть. Окрім сайта, організатори обіцяють запустити мобільний додаток. «Потреби ВПО становлять чітко обмежений список. У кожному регіоні України є люди, які хотіли б допомогти переселенцям і мають такі можливості. Якщо на одній платформі зберуть усі пропозиції тих, хто хоче підтримати ВПО, і тих, хто шукає допомогу, вони швидко знайдуться. А переміщення ресурсів зможе контролювати будь-яка людина на планеті Земля, що знає українську і російську, — каже Сергій Іванов. — У нас є десятки партнерів, які вже рік допомагають переселенцям. Наша мета — збільшити коефіцієнт корисної дії цієї роботи».

Сергій Іванов, координатор проекту «Інформаційно-правова підтримка ВПО»: Потреби внутрішньо переміщених осіб становлять чітко обмежений список. У кожному регіоні України є люди, які хотіли б допомогти переселенцям, і мають такі можливості. Якщо на одній платформі зберуть усі пропозиції тих, хто хоче підтримати ВПО, і тих, хто шукає допомогу, вони швидко знайдуться. А переміщення ресурсів зможе контролювати будь-яка людина на планеті Земля, що знає українську і російську

Спонтанно проект «Інформаційно-правова підтримка ВПО» отримав продовження. Під час представлення Сергій Іванов запропонував члену Міжвідомчого координаційного штабу з питань ВПО при Державній службі з надзвичайних ситуацій Юрію Краснянському прискорити отримання переселенцями довідок про їхній статус. «Час видачі такого документа з 20 — 30 днів можна зменшити до 20 — 30 хвилин, — переконаний Сергій Іванов. — Зараз існують цілі служби, що займаються видачею довідок внутрішньо переміщеним особам. Але сучасні технології дозволяють двом-трьом людям, які сидять у Києві, забезпечити контроль і видачу документів в усіх регіонах. В Україні державні органи вже створили такі прецеденти: у деяких містах реєстраційна палата видає потрібні документи протягом 20 хвилин. Ми готові підтримати цю ідею технологічно». Наразі  громадські активісти і чиновники «закріпили» співпрацю міцним рукостисканням.

«ІНФОРМАЦІЮ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ ДІЗНАЮТЬСЯ ОДНЕ ВІД ОДНОГО»

Єдина карта послуг стане у нагоді внутрішньо переміщеним особам. Інформація про документи і допомогу для переселенців нібито публікується, але вона розрізнена, інколи необхідні матеріали складно відшукати. Головний координатор громадської організації «Донбас SOS» Олександр Горбатко пояснює: «Сьогодні інформаційне поле для переселенців є секторальним. Є окрема інформація про перепустки, про те, як відновити документи, але зібрати всі ці матеріали воєдино поки ні в кого не вийшло. Тож проект єдиної карти важливий. Можливо, це буде громіздка брошура, але єдине джерело інформації зараз дуже корисне. Звичайно, підтримувати актуальність надрукованої брошури складно. Втім, у Інтернеті постійно відслідковувати і редагувати інформацію легше».

Організація «Донбас SOS» підтримала проект практично. Активісти надали інформацію, зокрема, про поведінку під час бойових дій. «Якщо з десяти тисяч брошур хоча б 500 дістануться тим, хто їх потребує, вважатиму це перемогою, — акцентує Олександр Горбатко. — У Києві люди намагаються шукати якусь інформацію в Інтернеті. А на непідконтрольній Україні території й у прифронтових містах із цим сутужно. Основна маса людей дізнається новини за принципом «бабця бабці сказала». Брошури можуть стати хорошим поштовхом для обміну корисною інформацією: хтось прочитає матеріали і перекаже це сусіду».

Контроль за розподіленням допомоги активіст «Донбас SOS» оцінює позитивно. Волонтери говорять про таке давно, але досі не бачать механізму впровадження ідеї. «В Україні роздають величезну кількість гуманітарної допомоги, і чимало людей ходять за нею по колу. Тож волонтери у Краматорську скооперувалися і обмінюються інформацією щодо переселенців, яких підтримують. Коли хтось звертається по допомогу надто часто, йому відмовляють», — розповідає Олександр Горбатко. Активіст каже, що під час конфлікту в Грузії волонтери і міжнародні громадські організації мали список вимушених переселенців — так бачили, хто і чого потребує. Втім, навряд чи подібний перелік незабаром з’явиться в Україні.

Основні проблеми вимушених переселенців стабільні: житло і робота. «Частина людей не може працювати взагалі: багатодітні мами, інваліди. Їх треба забезпечувати гуманітарною допомогою. Іншим переселенцям необхідна підтримка, що допоможе соціалізуватися, зокрема допомога з пошуком роботи і житла на новому місці, — вважає Олександр Горбатко. — Коли ми ігноруємо переселенців, то підштовхуємо їх повертатися на окуповані території. Вдома вони не вирішать своїх проблем із продуктами і одягом, але житимуть у власних квартирах».

Сьогодні на окуповані території заїжджає людей більше, ніж звідти, ділиться Олександр Горбатко. Затишшя у зоні АТО підштовхує громадян повертатися додому. Втім ті, хто облаштувався на новому місці, не збираються повертатися назад, незалежно від політичної ситуації. «На нашу «гарячу лінію» телефонує багато переселенців. І стабільно близько 30% людей не збираються вертатися додому. Вони вже бачать себе частиною соціуму на новому місці, — коментує Олександр Горбатко. — Прикро, що наша держава не простягнула руку допомоги переселенцям. Довідку внутрішньо переміщеної особи оформити надзвичайно складно. Потрібну інформацію люди дізнаються одне від одного, наприклад, у черзі за документами. Це відчужує людей від держави. Кожен громадянин — частка країни, і треба за нього боротися».