Відродити житло і життя

Війна змінює наші звичні життя і відбирає те, в чому, власне, воно відбувалося – будинки, університети, міськради, лікарні, школи, парки, дороги… Мабуть, не варто зайвий раз називати ті міста, які російська армія вже майже зрівняла із землею, перетворивши наші двори та вулиці на купи сміття. Президент запевняє, що після війни все відновимо. Буде ще краще. В одному з відеозвернень Володимира Зеленського йдеться: «Ми вже працюємо над програмами відновлення нашої країни після війни. Я впевнений, ми зможемо швидко відбудувати нашу державу. Якими б не були збитки... Це буде історичною відбудовою. Проєктом, який надихатиме світ так само, як і наша боротьба за нашу свободу. Як і наша боротьба за нашу Україну».

Президент звертався і до архітекторів та містобудівників, аби долучалися до цієї справи. Вони почули. Об’єдналися в містобудівну самоврядну організацію «Український ренесанс» та вже напрацювали низку пропозицій для органів центральної влади, громадянського суспільства та колег. Нові міста та нова інфраструктура в них має бути теж абсолютно іншою і пристосованою до таких викликів, як війна.

Нещодавно експерти провели марафон обміну думок щодо підготовки указу президента і постанов уряду щодо відновлення економіки держави, відбудови зруйнованого майна та інфраструктури України. Серед озвучених пропозицій була й думка про будівництво житлових будівель з укриттями та бомбосховищами. За доцільне архітектори вважають використати досвід будівництва в країнах з постійними військовими конфліктами.

«Ігор Замана (проєктувальник з Ірпеня) готовий почати відновлення рідного міста вже завтра, має можливість надання проєктів будівництва мостів і доріг. Має інженерні вишукування та архівні відомості, - описував підсумки зустрічі один з координаторів платформи, архітектор, експерт із містобудування Віктор ГЛЕБА. – Ольга Петруня (архітектор-містобудівник, Київ) запропонувала провести аналіз існуючої містобудівної документації та відкоригувати розділи Цивільного захисту і Цивільної оборони в частині посилення ролі фортифікаційних споруд і чіткої артикуляції вимог до них. Оксана Крижантовська (архітектор-містобудівник, Одеса) радить почати з розробки методичних рекомендацій щодо визначення основних принципів відбудови житлових і виробничих територій за критеріями: швидкого будівництва (збірно-розбірні або модульні будівлі та споруди); середньострокового будівництва громадського сектору; довгострокового будівництва культурно-побутових об’єктів. Олександр Ткачук (інженер систем водопостачання та водовідведення населених пунктів, Рівне) запропонував німецький досвід і технології відновлення інженерних мереж та має проєктні аналоги для застосування в Україні».

Як бачимо, експертна спільнота готова підставити плече державі. Детальніше про ініціативу «Українського ренесансу», перспективи переходу на нові правила будівництва та важливість саме оновлення містобудівної системи після війни, «День» розпитав Віктора Глебу. Далі – пряма мова експерта.

«РЕНЕСАНС – ЦЕ ВІДРОДЖЕННЯ ГУМАННОГО ПРОЄКТУВАННЯ В АРХІТЕКТУРІ»

«Містобудівники, архітектори, інженери, проєктанти, конструктори відгукнулися на заклик президента зайняти свої мирні пости, бо хтось був на фронті, хтось волонтерив чи партизанив. Ми повернулися і створили платформу «Український ренесанс». Це громадська містобудівна платформа відбудови України. Держава після нашої перемоги повинна зайнятися саме ренесансом, відродженням, а не відновленням. Бо не треба відновлювати те, що було – корупцію, реформи, які без експертів проводилися, не треба повертатися до довоєнного стану.

Ренесанс – це відродження культурних традицій, гуманного, людиноцентричного проєктування в архітектурі. Натомість є пропозиції від адміністраторів (міністерств, відомств), що треба повторити досвід 1950-1953 років, тобто так звану сталінську, а потім хрущовську добу будівництва тимчасових житлових будівель. Архітектурна спільнота написала маніфест, а це Спілка архітекторів та Архітектурна палата, потім провела онлайн-конференцію (19 березня), до неї долучилося 127 осіб, було прийнято протокольне рішення, з яким ми звернулися до Міністерства регіонального розвитку. Реакцією на це став спільний круглий стіл Мінрегіону (21 березня) з Конфедерацією будівельників.

Міністерство розповіло про зроблену роботу: створені фонди на відбудову майна та інфраструктури, фонди відшкодування майна. Я розумію, що міністерство зараз працює на термінову допомогу людям. Але містобудування та планування – це стратегія розвитку, це генеральна схема планування України, це регіональні схеми і це новий порядок. Тому ми категорично проти відновлення старого порядку, ми – за новий. Ми пропонуємо у програмі відбудови визначити два етапи: перший етап перехідного періоду (воєнного стану) планувати на 1-3 роки в умовах розпоряджень міських і обласних воєнно-цивільних адміністрацій через пряму дію наказів та директив в інтересах оборонного типу економіки. Другий етап післявоєнного часу (мирний план) на 10-15 років розвитку за новим технологічним укладом економіки з пріоритетом соціально-культурного аспекту нової економічної політики добробуту населення.

Щодня до нашої платформи долучаються десятки людей (разом нас уже понад 300, але це не межа), котрі побачили нашу ініціативу та надсилають конкретні пропозиції».

ПРОПОЗИЦІЇ

«Моя функція, як координатора цієї ініціативи, готувати текстові файли (за два дні назбиралось майже 20 аркушів із пропозиціями). Ми пропонуємо міністерствам не йти тими старими дорогами, якими вони збираються. Наприклад, будівництво хрущівок – не той варіант. Міністерство запропонувало викупити квартири на західній Україні та добудувати недобудовані об’єкти. Максимум, що це дасть, 2-2,5 тисячі квартир на чотири західні області, де перебуває 1,2 млн осіб. Зараз ми опрацьовуємо спільно з ЛУН, Конфедерацією будівельників України та іншими будівельно-ріелторськими компаніями питання так званого спільного партнерства – держави, бізнесу, проєктувальників, будівельників, адміністраторів, чиновників.

Є така ідея: є ж власники нерухомості, є корпорації, які цю нерухомість збудували, але не продали. За нашими підрахунками, у новобудовах є приблизно 1,6 млн кв. м житла, а це 6 тисяч квартир. Є можливість зробити в них швидкі ремонти, ми зараз готуємо каталоги таких напрацювань. Далі можна їх або купити частково (50 на 50), або зробити цей ремонт як бонус власнику квартири, що там поки що поживуть переселенці, при цьому держава компенсує комунальні платежі. Бо лише Київ на сьогодні може дати 20 тисяч квартир, у які можна заселити, за моїми підрахунками (якщо це квартири по 100 кв. м, а на одного переселенця можна виділити 10 кв. м), поселити два мільйони людей. Але ж проблема у тому, що зараз тут не зовсім безпечно. Проблема ще й у фінансуванні. Бо фонди, які створені, мають іноземні капітали. І профільний міністр каже, що ми працюємо з європейцями, то хто ж допустить українського дизайнера чи будівельника до цієї програми.

Ще одна пропозиція стосується консервації фасадів зруйнованих будинків. Після вибуху на Варшавці (мається на увазі новий ЖК поблизу ТРЦ «Ретровіль», куди нещодавно влучила ракета) я поїхав туди. Наша містобудівна платформа протягом восьми годин підготувала проєктні рішення щодо консервації фасадів зруйнованих будинків, не тих, що зруйновані вщент, як у Бучі, а тих, які постраждали від вибухової хвилі. Ми розробили каталоги, описавши типи будівель (їх 16) та типи пошкоджень від вибухової хвилі; плакати та креслення, як залежно від типу пошкодження відновити вікна чи разом з комунальними службами, чи з Конфедерацією будівельників, як зробити щити, як їх поставити. Уявіть, один будинок пошкоджений, в інших вибито вікна, а людей виселяють з усіх. Через вибиті вікна та нічні морози розмерзаються батареї, будинок стає непридатним для експлуатації. Але його можна було б відновити, законсервувавши, і за місяць привести у нормальний стан. Ось у цьому різниця між ренесансом та відновленням.

Крім того, навіщо нам хрущівки, коли є конструкції з легких каркасних систем, збірно-розбірні, модульні, тобто можна піти абсолютно іншим сучасним шляхом. Зараз є тентові покриття товщиною 2 мм, які тримають тепло протягом двох годин. Такі тентові конструкції треба тільки вирішити, де ставити.

До речі, містобудування – це створення нового, чистого і світлого майбутнього. А архітектура  – це винятково про будинки. Та коли кажуть про відновлення лише будинків, мене це дивує. А як же дороги, мости, парки, якими кадирівська техніка у Бучі проїхала, там живого місця нема. Тому наша пропозиція інша. От є «Сільпо» у Софіївській Борщагівці. Зараз магазин закрили, бо всі виїхали. Лишилась будівля, яку можна переобладнати, наприклад, для мирних мешканців, для центру надання допомоги, для центру комунікації. Там можна поселити 5-6 тисяч людей, якщо швидко переобладнати приміщення».

УПРАВЛІНСЬКІ ЗМІНИ

«Ми не хочемо чекати, поки нас хтось почує, а робимо вже те, що можемо. Я пропоную взагалі створити окреме міністерство відбудови чи оновлення України. Близько 60 осіб з нашої групи вважає, що треба реформувати Мінрегіон. Конфедерація будівельників у свою чергу через своїх представників починає відновлювати роботу своїх будівельних компаній. Ми хочемо готувати пропозиції та разом із міністерством їх втілювати.

У нас 12 адмінів по шести групах, є координаційна рада. І всі працюють як бджоли. Ми готові разом із заступницею міністра розвитку громад та територій Наталією Козловською розпочати моніторинг та інвентаризацію. У «Дію» вже ввели додаток для реєстрації постраждалих від війни. Але як підвередити в «Дії», що це ваше майно, що воно зруйноване?  Тому наша пропозиція – створити моніторинговий центр. Ми вже наносимо на карту зруйновані об’єкти та показуємо ініціативи щодо їхньої відбудови – у режимі онлайн. Але міністерство не готове цим займатися. Тому ми нашою ініціативою пробуємо це робити самі.

Також ми пропонуємо змінити принцип прийняття рішень. Я запропонував створити орган містобудування та архітектури заново – центральним органом має бути міністерство, потім обласна ЦВА повинна мати такий орган, і так само кожна ОТГ та кожне місто,  щоб у ньому були структурні підрозділи землекористування, архітектури та контролю за будівництвом. І в цьому органі сконцентрувати всі необхідні повноваження. Тож ренесанс якраз про те, що треба переглянути систему управління, державної безпеки, державного захисту, бо має бути ренесанс цивільного захисту та цивільної оборони».