План Перемоги. Міжнародний напрямок

Агресія та широкомасштабне вторгнення росії продемонстрували фальш її «могутності» і обʼєктивно підвищило роль і місце України у сучасній Європі. Для закріплення цих ролі і місця маємо перемогти росію, використавши її слабкості,  задіявши не лише воєнні засоби й можливості, а й резерви та ресурси, які дотепер залишаються нашими лише потенційними перевагами.

У цій публікації я представлю напрямки та конкретні пропозиції, які дотепер залишаються поза увагою держави та суспільства і мають стосунок до невійськового зовнішньополітичного спектру.

Ці напрацювання у своїй більшості народжувалися протягом останніх років, значна їх частина публікувалася у ЗМІ, пропонувалася відповідним органам влади, обговорювалися та удосконалювалися під час зустрічей з українськими експертами та дискусій на міжнародних конференціях.

Вони згруповані у два блоки: 

• що може і має робити Україна самостійно і

• що може і має запропонувати Україна партнерам для спільної реалізації.

Отже,

Що може і має робити Україна самостійно.

1. Прикладання максимуму зусиль для забезпечення стратегічно важливого партнерства зі США, Великою Британією, Європейським Союзом, НАТО, Ізраїлем, Польщею, Китаєм, Японією, Аргентиною. Призначення Президентом України спеціального представника з питань США. Ця особа має бути кваліфікованим і жорстким дипломатом, прихильним до принципів вільної економіки і консервативних цінностей: віра в Бога, міцні сімʼї, вільна економіка, захист приватної власності, дерегуляція, зменшення держапарату та тиску держави як інституту. Призначення за аналогічним індивідуальним підходом спеціальних представників з питань інших зазначених країн та міжнародних об’єднань.

2. Для прискорення зняття напруження між США та Україною і у власних національних інтересах проголошення і реальна організація проведення реформи дерегуляції, скорочення бюрократії, подолання корупції. Радикальна активізація зусиль з посилення співпраці українських та американських органів влади, політичних партій, організацій громадянського суспільства, аналітичних центрів, медіа. Повернення до конституційного принципу незалежності законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, кожна з яких діє самостійно, у взаємодії з іншими гілками на засадах взаємних стримувань і противаг. Забезпечення діяльності Офісу Президента України строго в рамках Положення, затвердженого Указом Президента України від 4 листопада 2005 року N 1548/2005 як допоміжного органу для забезпечення здійснення  Президентом України його   повноважень,   визначених   Конституцією    України. Повернення суб’єктності Верховній Раді України, народним депутатам, Кабінету Міністрів, міністерствам і перш за все – МЗС.

3. У разі непереборних проблем у стосунках зі Сполученими Штатами, з виконанням ними своїх зобов’язань щодо України і продовження політики сприяння РФ на шкоду українським національним інтересами поставити на паузу стосунки з цією країною, сконцентрувавшись на співпраці з європейськими країнами та членами «Коаліції охочих»

4. Розробка і реалізація програми сприяння деколонізації РФ:

а) Організаційна, інформаційна та інша підтримка демократичних рухів та ініціатив у РФ, спрямованих на підтримку України, демократизацію Росії. Організація на території України хабу для сприяння демократичним рухам та ініціативам у Росії, що мають метою перетворенням відповідних територій на низку незалежних демократичних держав;

б) Прийняття Закону «Про основні засади державної політики України щодо взаємодії з національними рухами колоніальних народів Російської Федерації». (Відповідний законопроєкт розроблено, зареєстровано у Верховній Раді України 15.07.2024 під №11402, угоджено з ключовими фракціями парламенту);

г) Прийняття рішення РНБО «Про проєкт регіональної безпеки України - концепцію трансформації російської федерації». (Проєкт розроблено робочою групою у складі керівників відповідних підрозділів РНБО, експертів та науковців, 21.03.2024 затверджений для представлення Президенту України. 26.03.2024 О.Данілов указом Президента звільнений з посади Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, після чого доля проєкту невідома);

5. Звернення керівництва держави до українців та симпатиків у Росії про неафішовану допомогу Україні у захисті суверенітету та територіальної цілісності,  зборі доказової бази щодо військових і службових злочинів російських політиків, службовців відносно України,

6. Розробка та прийняття Закону України «Про визнання Російської Федерації терористичною державою», що легітимізує адекватні методи боротьби України та світової спільноти з путінським режимом, відповідні до його реальних злочинних дій в Україні, власній країні та світі, включаючи використання попереднього досвіду і практики боротьби з терористичними режимами, рухами, організаціями та їхніми лідерами (Лівія – Муаммар Каддафі, Аль Каїда – Осама бен Ладен, тощо);

7. Законодавче забезпечення і сприяння створенню, підготовці та діяльності приватних військових компаній, які складатимуться з антипутінськи налаштованих добровольців – громадян РФ, здійснюватимуть звільнення російської території від путінського режиму і добровільно фінансуватимуться опозиційними представниками російського бізнесу, які перебувають зараз за межами РФ. Активізація політичної складової діяльності таких формувань у складі ЗСУ як РДК, ЛСР, Сибірський легіон та інших, позиціонування їх як підрозділів, сформованих з антипутінських і антиімперських росіян, що воюють разом з українцями за звільнення своєї Батьківщини. Задіяння цих підрозділів, як основних при проведенні операцій на території РФ, подібних Курській. У цьому разі мета таких акцій буде очевидною  і для світу, і для населення РФ - не окупаційною, а визвольною. З відповідними резонансом і мотивацією для підключення до них місцевого населення;

8. Відкликання Україною свого підпису під рішенням глав пострадянських держав від 21.12.1991 про зайняття Росією місця СРСР в ООН, що започаткує міжнародно-правовий процес визнання неправомірності отримання РФ статусів члена ООН та постійного члена Ради Безпеки.

9. Розробка та прийняття комплексу рішень із забезпечення прав та свобод кримських татар, зокрема, шляхом законодавчого забезпечення трансформації АРК у національно-територіальну кримськотатарську автономію;

10. Перезавантаження стосунків з країнами «глобального Півдня» на основі просування і роз’яснення тези про об'єктивний характер війни: імперіалістичний для Росії і національно-визвольний для України.

11. Розшук і доставлення на територію України для проведення справедливих судових процесів осіб, винних у скоєнні на території України воєнних злочинів та злочинів проти людяності, незалежно від їхнього громадянства;

12. Законодавче забезпечення надання українським спецслужбам функції екстериторіального покарання в разі неможливості забезпечити фізичну присутність в українському суді тих, хто представляє загрозу для національної безпеки, здійснив злочини тероризму або проти людяності

13. Створення та організація діяльності Штабу партизанського руху та Координаційного центру ненасильницького спротиву в РФ та на окупованих територіях;

Що може і має запропонувати Україна партнерам для спільної реалізації.

14. Отримання від США чіткої відповіді на питання: Будапештський меморандум і Хартія стратегічного партнерства Україна - США, якими керувалася і керується Україна у двосторонніх відносинах, продовжують бути зобовʼязуючими для Вашингтона чи стали  нікчемними? Залежно від відповіді маємо будувати подальші стосунки.

15. В разі позитивної відповіді по п.14:

а) здійснення прохання до США та Великої Британії вжити всіх зусиль для початку нарешті консультацій у форматі, передбаченому п.6 Будапештського меморандуму. Приєднання до  цього формату  Європейського Союзу – інтереси якого, крім України, найбільше постраждали в результаті російської агресії. В разі незгоди РФ з переговорами у такому форматі спільне запровадження проти неї тотального економічного, технологічного та енергетичного ембарго, прийняття звернення до Генсека ООН з пропозиціями:

- позбавити РФ голосу в Раді безпеки ООН з усіх питань, пов’язаних з  російсько-українською війно, відповідно до ст.27 п.3 Статуту ООН,

- розпочати процедуру вжиття заходів і здійснення дій щодо акту агресії РФ проти України, передбачених Розділом VII Статуту ООН,

- визнати неправомірним отримання РФ статусів члена ООН та постійного члена Ради Безпеки,

- запропонувати РФ пройти законну процедуру вступу до ООН, передбачену Розділом II Статуту Організації, до її завершення призупинити членство РФ в ООН;

б) доробка та підписання зі США без зайвих поспіху та пафосу на міністерському чи прем'єрському рівні інвестиційного і взаємовигідного варіанту Угоди про корисні копалини. Її наступна ратифікація та публічна презентація на рівні президентів.

16. В разі негативної відповіді по п.14:

- відмова від послуг США у якості посередника в переговорах з РФ, які фактично перетворилися на формат «Україна – РФ – РФ»,

- опора України лише на власні сили, допомогу європейських та інших відповідальних партнерів,

- розробка, підписання та ратифікація інвестиційного і взаємовигідного варіанту Угоди про корисні копалини з оптимальним, бажано європейським, партнером.

17. Враховуючи стабільну, непохитну і безстрашну підтримку України Великою Британією, її вірність ідеалам ООН та принципам Гельсінського заключного акту, її політичну, моральну і військову вагу в сучасному світі запропонувати цій державі:

а) наповнення практичним змістом пропозиції про створення британсько-польсько-українського військово-політичного союзу або іншого дво- чи багатостороннього альянсу за участю Великої Британії та України,

б) надання у довгострокову оренду для створення постійних військово-навчальних центрів об’єктів на території України, зокрема таких, як наприклад, острів Зміїний чи аеропорт Бельбек;

18. Для проведення реального реформування українського оборонного сектору запрошення авторитетного і обізнаного в проблемах цього сектору британського військового у відставці, наприклад, Глена Гранта, очолити Міністерство оборони України. Після десятиліть невдалих спроб змінити радянські управлінські підходи та методи в МО, після того, як при президенті Януковичу цю посаду обіймав громадянин Росії, призначення на неї громадянина Великої Британії не виглядатиме дивним. Створення Групи радників з числа колишніх державних діячів та військових високого рангу у відставці з Великої Британії, Франції, Норвегії, Данії, ФРН, Польщі, Литви, Естонії.

19. Вивчення питання про вступ України до Співдружності Націй (Commonwealth of Nations).

20. Розробка та реалізація проєкту деколонізації РФ, яка, за визначенням ОБСЄ є необхідною умовою сталого миру. Цей проєкт має стати мотивуючим, об’єднуючим завданням, спільне розв’язання якого призведе до усунення російської загрози на геополітичному рівні, оскільки країни – учасники проєкту отримають можливість стати природними опікунами народів та територій російській федерації, які прагнуть деколонізації та демократизації. Системний патронаж над процесом забезпечить інтеграцію нових держав у демократичний світ, не допустить їхнього приєднання до спільноти тоталітарних та екстремістських режимів.

21. Участь у створенні подібної до НАТО нової військово-політичної структури, базованої не на географічному принципі, а на спільних цінностях, відкритої для всіх держав, які або вже є демократичними, або прагнуть ними стати. Кінцевою метою цього процесу є створення глобального об’єднання демократичних держав з метою ефективного захисту прав людини, підтримання та зміцнення миру і міжнародної безпеки.

22. Підготовка та підписання міжнародної угоди, яка проголосить Чорне й Азовське моря демілітаризованою зоною.

23. Підготовка разом з Канадою, Данією, Норвегією, Великою Британією, іншими зацікавленими державами та підписання «Договору про Арктику», який, за аналогією з «Договором про Антарктику», забезпечить використання полярних і приполярних територій тільки в мирних цілях в інтересах усього людства, проголосить їх природним заповідником, призначеним для миру та науки.

24. Підготовка, прийняття та реалізація домовленості про те, що загальноприйняті міжнародно-правові норми мають дотримуватися лише щодо тих країн, які керуються цими нормами. Першим кроком в реалізації цієї домовленості має бути конфіскація на користь України російських закордонних активів.

25. Створення замість Міжнародного Комітету Червоного Хреста Міжнародної Гуманітарної Місії, мандат якої поєднуватиме фунції МКЧХ і забезпечення дотримання правил війни (Женевських конвенцій): розшук полонених, перевірка  і забезпечення належних умов їх утримання, можливість безперешкодного і безпечного проїзду на територію противника чи неконтрольовану територію для похоронів близьких та відвідання могил у поминальні дні.

Підсумовуючи, зазначу наступне.

Перелік зазначених вище «карт» не є ні безальтернативним, ні вичерпним, а отже може коригуватися і доповнюватися.

Найголовніший наш козир – це відсутність вибору. Розуміння того, що у нас екзистенційна війна. Росія не змінює і навіть не приховує своєї цілі – «остаточного вирішення українського питання». Тому у нас – у держави й нації - немає іншого варіанту вижити, ніж перемогти імперський Мордор. І у нас є всі підстави бути впевненими, що ми цього досягнемо, якщо мобілізуємо всі дотепер не задіяні як внутрішні, так і зовнішні резерви і ресурси.

Павло Жовніренко, голова Правління ГО «Центр Стратегічних Досліджень»