…коли у теперішню глупу ніч українство не буде себе нічим заявляти ясним і голосним, то ніхто не піде за ним, коли настане ранок. А він таки настане неодмінно.
Михайло Драгоманов, український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, громадський діяч

«Все одно виходить МАФ»

Київ визначився з новою формою зупинок — і торгівля знову витісняє пасажирів
13 липня, 2018 - 12:29

Майже тисяча зупинок громадського транспорту столиці стали предметом інвестиційного конкурсу щодо їх благоустрою. Нещодавно в Київській міській державній адміністрації визначилися з його переможцями. Право на переобладнання зупинок отримали кілька компаній, зокрема «Юкрейніан Девелопмент», «Київ Маркет Солюшн» та «Київтрансінвест». Вони займаються здачею в оренду малих архітектурних форм. Це насторожує, бо замість комфортних і зручних зупинок можемо отримати купу нових МАФів. «День» з’ясовував, чому в Києві перемогли бізнес-інтереси, а не урбаністичний підхід.

ПРЕТЕНЗІЙНИЙ КОНКУРС

Конкурс щодо благоустрою зупинок оголосили ще на початку року. Та одразу низка підприємців виступили із заявою, що він проводиться з порушеннями, зокрема без публічних обговорень і без залучення громадськості. Крім того, у КМДА вирішили демонтувати 872 зупинкові комплекси існуючих інвесторів. За умовами конкурсу, комунальне підприємство «Київпастранс» справді має звільнити двадцятиметрову зону довкола зупинок від тимчасових споруд, які можуть завадити виконанню інвестиційного договору. Виглядає так, що старі МАФи приберуть, щоб звільнити простір для нових. Зрозуміло, що ніхто не гарантує підприємцям, які працюють поблизу зупинок, що їхні кіоски залишаться. Звідси — їхні протести.

Шкутильгала не лише економічна складова конкурсу. Кияни отримають небагато переваг від переоснащення місць очікування транспорту. Чи, може, вас влаштовує абсолютно все на нинішніх зупинках? Може, біля вашого будинку є такі, що мають інформаційне табло, зручні сидіння та захист від сонця чи дощу? При цьому без реклами і кіосків.

Щоб оновити місця, де ми щодня чекаємо на тролейбус чи автобус, місто готове витратити десятки мільйонів гривень. На кожен такий комплекс піде 355 тисяч гривень. Він має складатися з павільйону очікування, площею 15 квадратних метрів і вартістю 115 тисяч гривень, та кіоску, рівноцінного за площею до павільйону, що коштує 149 тисяч гривень. На благоустрій території заплановано витратити 50 тисяч гривень, на інформаційне табло — 40 тисяч гривень і ще одну тисячу — на кнопку тривоги.

Проте про кардинальне поліпшення безпеки та комфорту не йдеться. Наприклад, до заходів благоустрою місто включає нанесення жовтих смуг, які позначатимуть межі зупинки, встановлення урн та павільйону очікування з лавами. Але частково це є й сьогодні. Чомусь до благоустрою зараховують монтаж кіоску з продажу проїзних документів та інших товарів. Тобто без торгівлі аж ніяк, а чи буде тепло-сухо-прохолодно (залежно від погоди) — клопіт пасажирів.

ПО-КАНАДСЬКИ, ТОБТО ПО-ЛЮДСЬКИ

Закордонний досвід свідчить про інше: зупинка громадського транспорту працює передусім для пасажирів, а не для реклами і торгівлі. Київський урбан-активіст Сергій Щелкунов розповів «Дню», як облаштовують зупинкові комплекси у Канаді, де він на навчанні. За його словами, на зупинках взагалі нічого не продається. Як виняток — великі термінали швидкісних автобусів для далеких перевезень, також може бути маленький кіоск із продажу газет, солодощів чи води.

«Чесно кажучи, я не пригадую на вулицях Канади малих архітектурних форм у нашому розумінні, — ділиться Сергій Щелкунов. — Зупинки мають виконувати обмежену кількість функцій — інформаційну та захисну. Щодо навігаційної функції, то користувачі зупинки мають розуміти, які саме маршрути громадського транспорту тут зупиняються, коли на них чекати, куди вони прямують. Щоб робити пересадки, повинна бути зрозуміла та легка для читання схема маршрутів українською та англійською мовами. Можна, звісно, говорити про інформаційні табло, але, мабуть, не у сьогоднішніх українських реаліях. Для нас цілком доступні таблички з розкладом кожного маршруту. Багато років минуло відтоді, як це реалізували в Європі та Північній Америці. Думаю, Україна нарешті до цього доросла».

ЗУПИНКАМ ПОТРІБЕН ЗАХИСТ ВІД АВТІВОК

«Щодо захисної функції, то зупинковий комплекс має захищати пасажирів від погодних умов, мати відповідне освітлення й у деяких випадках навіть опалення, — продовжує Сергій Щелкунов. — Одна з цікавих особливостей, яку я помітив саме у Канаді, — деякі зупинки в Оттаві та Торонто повністю закриті склом від проїжджої частини. Щоб потрапити до дверей громадського транспорту, пасажирам доводиться виходити з зупинки та обходити її. Завдяки цьому може працювати механізм опалювання комплексів. Коли температура повітря опускається нижче 2 — 3 градусів за Цельсієм, пасажири вручну можуть увімкнути на зупинці опалення, це інфрачервоне проміння, що дає тепло протягом 15 хвилин, також це можна робити повторно».

Серед інших особливостей канадських зупинок — прозоре покриття, червона попереджувальна лінія, щоб не сплутати скло з повітрям, жодної реклами та заборона куріння у радіусі дев’яти метрів. Якщо йдеться про насичені пасажирами місця, на зупинках може працювати Wi-Fi та пристрої для зарядки мобільних телефонів.

«Думаю, що у контексті Києва, коли автомобілісти часто наїжджають на пасажирів, є необхідність говорити ще й про таку функцію зупинок як відбійник для захисту від легкових автомобілів», — резюмує урбан-активіст.

ЖОДНОГО ФУНКЦІОНАЛУ

Чи є щось подібне у Києві? Так би мовити, ідеальна зупинка громадського транспорту. Архітектор Олег Гречух каже про зупинки на Русанівській набережній, які видалися йому більш-менш естетичними та зручними. Їх встановили напередодні Євробачення-2017 та згодом замінили на інші конструкції. Ще експерт пригадав, як років п’ять тому місто готувало проект з уніфікації зупинок, але нічого доброго з того не вийшло.

«Зупинка — це не просто павільйон, який захищає від дощу, а місце безпеки з відповідною навігацією, — розмірковує Олег Гречух. — Місто повинно дбати про те, щоб люди отримували більше якості від громадського транспорту, а не думати, як той МАФ втулити біля зупинки. Пасажирам має бути тут зручно, бо є ось чіткий розклад руху, табло з часом відправлення, схеми маршрутів, чого не вистачає на існуючих зупинках. Вони можуть бути зроблені з дорогих матеріалів, але при цьому не надавати жодної послуги».

На думку експерта, місто на перше місце ставить не зручність зупинки, а облаштування біля неї МАФу за будь-яку ціну. Найчастіше там продають каву-чай, сигарети, спиртне, відповідно — навколо зупинок створюється таке собі неблагополучне середовище. І це ще одна проблема. «Я не знаю, як із цим боротися, — констатує Олег Гречух. — Частина провини лежить на людях, які користуються послугами цих МАФів. Не користуйтеся та не створюйте потік, заради якого ця тема заварюється. Водночас є міська влада, яка має проводити соціальну політику, що стимулює більш безпечне середовище. Хоч як перетасовуй карти, все одно виходить МАФ замість зупинки».

Інна ЛИХОВИД, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Газета: 
Рубрика: