Як робитимуть «портрет населення України»

Сьогодні в Україні налічується 42,4 мільйона громадян. Експерти зазначають, що ця цифра не точна, тому що у країні давно — з 2001 року — не проводився перепис населення, а дані Державної служби статистики через проблеми з обліком міграції є неповними. ООН рекомендує проводити перепис раз на десять років. В Україні через брак фінансування перепис не один раз переносився. Як наслідок — держоргани втрачали великий обсяг інформації про те, що відбувається у країні.

Наразі уряд затвердив постановою, що всеукраїнський перепис населення відбудеться 2020 року. Він розпочнеться пробним переписом 2019 року в Оболонському районі Києва та Бородянському районі Київської області. Пробний перепис відбувається для відпрацювання технології проведення загальнонаціонального перепису. Сьогодні триває підготовка до цієї роботи, адже перепис багато в чому відрізнятиметься від попереднього. Так, організатори обіцяють технологічно спростити процедуру збору інформації, також ідеться про можливість онлайн-перепису. Про це та інше «День» мав розмову із заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, доктором економічних наук Олександром ГЛАДУНОМ.

ПЛАНШЕТИ І ОНЛАЙН-ОПИТУВАННЯ

— Олександре Миколайовичу, розкажіть про технологічні новації, які полегшуватимуть роботу спеціалістів, котрі опитуватимуть людей, та про онлайн-опитування.

— Перепис населення планується проводити за допомогою планшетів. Раніше опитувач заповнював паперовий носій, а тепер інформація буде одразу в цифровому вигляді, проконтрольована, і її можна буде одразу направити на обробку даних. Це дуже прискорює технологічний процес обробки даних перепису населення. Я вважаю, що це буде великим плюсом. Принаймні дані ми будемо отримувати набагато швидше, ніж за попередніх переписів.

Також обговорюється питання щодо проведення онлайн-опитування, але у мене особисто до цього дещо скептичне ставлення. Можливо, ще будуть розроблені технології, але так ми не знатимемо, хто саме відповідає, також має бути контроль за тим, двічі людина відповіла чи ні. Як на мене, зараз це не відпрацьовано. Хоча, можливо, у пробному переписі варто спробувати цей варіант, щоб переконатися, підходить він чи ні. Також ми повинні розуміти, що в сільській місцевості це не спрацює. Тобто тоді перепис буде необхідно проводити за двома технологіями: на планшеті та он-лайн. Виникає проблема розробки й супроводу двох технологій. Але повторюся, що пробний перепис проводиться для того, щоб відпрацювати технологію.

«ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕПИСУ ВИМАГАЄ ТРИВАЛОЇ ПІДГОТОВКИ»

— Чому перепис проводитимуть 2020 року? Невже потрібно стільки часу для підготовки?

— Основний перепис планується провести у грудні 2020 року. Конкретні дати ще не затверджені, але для проведення перепису обрано грудень, тому що у цей місяць спостерігається найменша міграційна активність населення. Пробний перепис доцільно провести у той же час.

Взагалі сам процес підготовки до перепису дуже тривалий. Складними та трудомісткими є роботи з територіального районування: складається картографічний матеріал, територія населеного пункту розподіляється на дільниці, робиться попередній обхід і багато іншого. Тому розрив між пробним переписом і загальнонаціональним в один рік — це стандарт. Під час пробного перепису буде відпрацьована не лише технологія, а й програма, тобто запитання, перепису: дивитимуться на те, як населення відповідатиме на різні запитання, які зрозумілі, а які — ні.

— Перепис переносився уже кілька разів, при цьому основною причиною була відсутність коштів. На вашу думку, чи є гарантії, що його таки проведуть через півтора року?

— Перепис призначався і переносився за рішенням уряду. Зараз ухвалено постанову, щоб перенести його на 2020 рік. Нині є фінансування. Що буде у 2019—2020 роках — невідомо, але наскільки я знаю, уряд налаштований провести перепис.

— Чи можна визначити, скільки коштуватиме державі опитати одну людину?

— Коли технологічний процес буде відпрацьований повністю, робляться розрахунки: скільки потрібно опитувачів, планшетів, скільки коштує програмне забезпечення. Потрібно підсумувати вартість усіх технологічних етапів й отримати загальну суму — скільки грошей необхідно для проведення перепису. Ця сума ділиться на чисельність населення, яке потрібно опитати, і визначається вартість опитування однієї людини. Ціни в різних країнах різні, по-різному обраховуються витрати. Щодо суми, про яку я чув наприкінці 2017 року, то це близько 50 гривень на одну людину. Можливо, буде дещо більше чи менше.

ПЕРЕПИС ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ЛИШЕ НА ПІДКОНТРОЛЬНИХ ТЕРИТОРІЯХ

— Перепис проводитиметься без урахування Криму і непідконтрольних територій на Донбасі...

— Невідомо, як розгортатимуться події до 2020 року, але в анексованому Криму ніхто не дозволить проводити перепис. Якщо нині непідконтрольна територія на Донбасі буде контролюватися Україною, то якимсь чином перепис буде проводитись і там. Якщо ні — ніхто не ризикуватиме життям громадян та опитувачів. Перепис відбуватиметься лише на підконтрольних територіях. Є проблема щодо лінії розмежування — це 20-кілометрова зона, де літають снаряди. Один із варіантів — залучення як переписувачів військових, які там несуть службу.

— Тобто в «сірій» зоні перепис буде проводитися, питання — як?

— Скоріш за все. Сьогодні створено комісію сприяння перепису населення, до якої входять керівники або заступники буквально всіх міністерств та відомств України, починаючи від Міносвіти і закінчуючи СБУ та Міноборони. Такі ж будуть створені в областях і районах. Вони також повинні допомогти, бо перепис населення — дуже складна й відповідальна процедура, у статистиці немає складнішої роботи. І силами однієї Державної служби статистики провести її буде складно. Наприклад, щоби провести опитування у військових частинах, потрібно готувати переписувачів саме в них.

— Чи буде розроблений алгоритм, як порахувати економічних мігрантів?

— На території інших країн перепис проводитися не буде. Буде питання щодо відсутності людини за місцем проживання, і якщо вона відсутня понад рік, вона не включатиметься в чисельність населення України. А трудовий це мігрант чи інший — визначити буде дуже важко.

Перепис — це не процедура визначення кількості трудових мігрантів. Ми можемо порахувати, скільки реально зараз в Україні є населення, і порівняти з розрахунковими даними, які нам дає щороку Державна служба статистики. Ця різниця до певної міри характеризуватиме кількість людей, які виїхали на заробітки і залишилися надовго за кордоном. Але це не прямий підрахунок, а опосередкована оцінка.

«НЕ БАЧУ СЕНСУ ЗАКРИВАТИ ОТРИМАНІ ДАНІ»

— Щороку Держстат дає дані про кількість народжень і смертей в Україні, інші дані, а яку інформацію ви хочете отримати від перепису?

— Перепис має значення в багатьох аспектах. По-перше, це уточнення чисельності населення. Річ у тім, щороку Державна служба статистики робить поточну оцінку чисельності населення на початок року, а також щомісяця. Це дуже простий розрахунок, він враховує природний та міграційних рух населення за певний період. У нас народжуваність і смертність реєструються більш-менш нормально, а міграція — погано, багато людей не потрапляє у поточний облік населення. Це проблема всіх країн, не лише України. Тому проводиться така уточнювальна процедура, як перепис.

Якщо взяти сучасну ситуацію, то всі кажуть, що населення України менше, ніж повідомляє Держстат. Але Держстат працює з тими документами, які йому надає Мін’юст або Державна міграційна служба. Проте ми знаємо, що поза обліком залишається велика кількість людей, які виїхали.

По-друге, перепис надає інформацію, яку ми не можемо отримати з інших джерел: досліджуватимуть рівень освіти населення, його етнічний, мовний склад, сімейну структуру. Є питання щодо шлюбного стану, зайнятості, міграційної активності, джерел і засобів існування. Ще є додаткові позиції, які характеризують будинок, де проживає людина.

Взагалі перепис дає загальну картину — соціально-економічний і демографічний портрет усього населення України. Перевагою перепису є те, що на основі отриманих даних ми можемо розрахувати будь-який показник по будь-якій території: по окремому селу, невеличкому містечку, району. Це унікальна інформація, й іншої такої немає. Вона слугуватиме основою органам влади для планування розвитку своєї території, виходячи з реальних відомостей та показників. Сфер використання цієї інформації багато: що точніше ми знатимемо характеристики населення, то оптимальніше будемо використовувати кошти з державного й місцевого бюджетів.

— Чи може бути отримана секретна інформація, яку не розголошуватимуть після перепису?

— На своїй практиці я не пам’ятаю, щоб дані перепису закривалися. Річ у тім, що дані перепису населення деперсоніфіковані, і витягнути з них щось про конкретну людину неможливо. Я не бачу сенсу закривати узагальнені дані, бо це інформація, потрібна на всіх ланках державного управління. І наряд чи щось буде закрито, тому що перелік питань відомий, він затверджений законом «Про Всеукраїнський перепис населення», і будь-хто може поцікавитися, куди «поділися» відповіді на певне запитання.

— Але інформація, яку надаватимуть громадяни, має бути захищеною.

— Так. Будуть певні процедури захисту інформації, так само — при її передачі. Будуть розроблені як технічні засоби захисту інформації, так і організаційні. Сьогодні, щоб з’ясувати щось про конкретну людину, не потрібно проводити перепис населення.

«ПРО НЕОБХІДНІСТЬ НОВОГО ПЕРЕПИСУ МИ ГОВОРИЛИ ДЕСЯТЬ РОКІВ ТОМУ»

— Чи очікуєте ви сюрпризів від перепису? Які питання найбільше цікавлять демографів?

— Нас цікавлять усі питання. Останній перепис проводився 2001 року, про необхідність нового ми говорили ще десять років тому. А населення, уряд і підприємці заговорили про це лише торік, уже до всіх прийшло розуміння того, що ми не маємо реальної демографічної картини. Тому ми зацікавлені у відповідях на всі запитання. Це дуже важливо для розробки політики держави.

— Чи буде відображений у переписі вплив війни — у втратах, міграції, статево-віковій структурі тощо?

— Певним чином буде відображено переміщення населення за рахунок запитань про міграцію: де ви проживали раніше, куди переїхали, якого року. Що ж до впливу на статево-вікову структуру, то безпосередньо з даних перепису це визначити неможливо. Одним із напрямків нашої установи є оцінка демографічних втрат. Ми спробуємо оцінити вплив війни на демографічну ситуацію вже після отримання підсумкових даних перепису. Є демографічні методи оцінки демографічних втрат під час соціальних катастроф, до яких належить і війна.