Як у часи миру

Упродовж поточного тижня на території Львівської територіальної громади, як і щороку у цій порі, триває акарицидна обробка парків та зелених зон. Відтак мешканців просять утриматись від їх відвідування, зокрема – з тваринами, упродовж 72 годин з моменту обробки. 12 травня тривала обробка парків «Погулянка», «Майорівка», «Личаківський», «Левандівський», «Левандівське озеро», «Білогорща», на вул. Роксоляни та «Кольонія». На п’ятницю запланована обробка парків «Піскові озера», «Горіховий Гай», «Скнилівський», «Бондарівка», Імені Виговського, Імені Хмельницького у Брюховичах.

Вже оброблені парки «Кортумова гора», «700-річчя Львова», «Замарстинівський», Імені Івана Франка, «Під Голоском», «Високий замок», «Знесіння» обмежений вул. Миколайчука, вул. Гетьмана І. Мазепи, вул. Пилипа Орлика, Імені Папи Римського Івана-Павла ІІ, «Снопківський», «Залізна Вода», «Архангела Михаїла» на вул. Стрийській та Стрийський. Про це «Дню» розповіли в управлінні екології та природних ресурсів Львівської міської ради.

Не байдикують й реставратори – відновили історичні двері в будинку на вулиці Гнатюка, 13.

За роботу майстри взялися ще до початку широкомасштабного вторгнення росії – в рамках міської програми співфінансування, яку координує Бюро спадщини управління охорони історичного середовища і про яку «День» до війни розповідав дуже часто.

«Ці дерев’яні двері були сильно понищені та зафарбовані графіті, – розповідає  архітектор «Бюро спадщини» Ярина Онуфів. – Брама доволі масивна – заввишки майже 5 метрів і завширшки понад 2 метри, що ускладнювало роботи із демонтажу та монтажу».

Майстри відремонтували автентичні металеві механізми фіксації дверей, які рідко зустрічаються у львівських брамах. Конструкція дверей побудована так, що може відчинятися окремо середня дверка – для проходу людини, а також повністю ціла брама  – для заїзду транспорту. Раніше брама відчинялася повністю часто, що засвідчують металеві рейки усередині під’їзду будинку, по яких завозили вагонеткою вугілля до внутрішнього двору Першого театру. Фахівець Ростислав Малецький відновив багато втрачених різьблених декоративних елементів, зокрема – декоративний карниз, притульну планку із капітеллю і кронштейном, різьблений портал довкола дверей по центру, а також накладну різьбу у вигляді квіткових орнаментів на центральній дверці. Нове життя отримали і декоративні тяги з елементами орнаментики в стилі гуцульської сецесії.

У «Бюро спадщини» зазначають, що загалом стилістика цієї брами відповідає історизму, який поєднує в собі елементи бароко та гуцульської сецесії.

«Вартість робіт – 108 000 гривень, з яких місто оплатило 70%, відтак внесок мешканців у відновлення брами становить 32 400 гривень», – підсумовує  директор  ЛКП «Бюро спадщини» Павло Богайчик.

Далі буде.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів
Фото пресслужби Львівської міської ради та ЛКП «Бюро спадщини»