«Є відомі вчені, а є – Амосов...»
Що обговорювали на четвертих читаннях, присвячених легенді медицини
«Символ епохи, яка минула, легенда кардіології, засновник української кардіохірургії, знаний філософ, політик, прозаїк, Микола Михайлович Амосов залишився кумиром для сотень своїх учнів, рятівником для тисяч пацієнтів та ідеалом для тих, хто присвятив своє життя науці. Є відомі вчені, є мислителі, а є — Амосов... Ім’я стало значущим», — пише Василь Лазоришинець, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова, президент Асоціації серцево-судинних хірургів України, академік НАМН України, а ще — вихованець Миколи Амосова, про свого вчителя.
Якщо герої стародавніх епосів надихають різні покоління подвигами, достовірність яких сумнівна, то досягнення Миколи Амосова цілком реальні, вимірюються тисячами врятованих життів і використовуються у сучасній науці.
Минулого тижня у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця відбулася четверта щорічна науково-практична конференція «Амосовські читання». Подія приурочена до дня народження вченого і проходить під егідою Асоціації серцево-судинних хірургів України.
«Вперше «Амосовські читання» ми провели до сторіччя Миколи Михайловича Амосова. Вийшла постанова Верховної Ради про святкування сторіччя з його дня народження, це була урочиста подія. Наповненням перших двох читань займався наш Інститут і оргкомітет в ньому. З минулого року ми проводимо ці читання в Національному медичному університеті, це наше спільне напрацювання з його адміністрацією, — каже Василь Лазоришинець. — Запрошуємо видатних учених. Торік на читання приїздили президент Асоціації серцево-судинних хірургів Європи, професор Маріан Зембала і головний кардіохірург Білорусі Юрій Петрович Островський».
Цього року на читаннях теж були представники Білорусі. Наприклад, провідний науковий співробітник лабораторії хірургії серця РНПЦ «Кардіологія» Володимир Андрущук розповів про кардіоонкологію в цій країні. Йшлося про ситуації, коли одночасно з операцією на серці видаляється пухлина в якомусь органі.
«Наша ідеологія така, що ми обговорюємо питання, які є актуальними у світі, країні, науці. Так, академік НАМН України Сергій Комісаренко у доповіді «Кров людська — не водиця» говорив про згортання крові, дезагрегатні препарати і нашу спільну розробку з Інститутом проблем онкології та Інститутом біохімії імені Палладіна — кровозупинні пов’язки, що у світлі війни є дуже актуальним», — додає Василь Лазоришинець.
Сам Василь Васильович розповідав на читаннях про розвиток новітнього напрямку — акушерської кардіології. «Цей напрямок розвивається нашим Інститутом спільно з Інститутом педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України. Така мультидисциплінарна команда надає допомогу вагітним жінкам з набутими і вродженими вадами серця та дітям, — пояснює він. — Багато хто з фахівців у залі навіть не знав, що ми займаємося такими розробками і не тільки практичними, а саме науковими. Сьогодні ми є експертним центром з акушерської кардіології для всієї України, цей напрямок активно розвивається та є дуже актуальним».
На читаннях виступали з доповідями про вплив Миколи Амосова на дослідження в онкології, про нього як про кібернетика. «Маючи базис наукових досліджень Миколи Михайловича, можна рухатися далі, розвивати сучасні методики, — переконаний Василь Лазоришинець. — При вроджених вадах серця десь 50% операцій у нас виконується ендоваскулярним методом. А при Миколі Амосові вперше у Радянському Союзі виконали ендоваскулярну операцію. Зараз ми крокуємо далі, лікуємо ендоваскулярно вроджені і набуті вади серця. Такі втручання виконуються в усьому світі».
Читання завершились урочистим нагородженням Медаллю імені М.М. Амосова найкращих фахівців своєї справи. Як повідомляється на сайті Інституту імені Амосова, цього року серед номінантів був давній автор «Дня» Юрій Віленський — його відзначили за вагомий внесок у розвиток біографістики видатних українських вчених-лікарів.
