Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців
Євген Коновалець, український військово-політичний діяч, організатор ОУН

«Забудова 1930-х була модною і сучасною»

У Луцьку говоритимуть про модернізм в архітектурі міста
28 лютого, 2018 - 10:12
КОЛИШНІЙ КІНОТЕАТР «БАТЬКІВЩИНА», ЯКИЙ НЕ ВТРАТИВ СВОЄЇ МОДЕРНОСТІ Й САМОБУТНОСТІ / ФОТО З САЙТА VOLYNPOST.COM

Минулого тижня багатьох лучан здивувало і шокувало повідомлення, що депутати міської ради планують перенести Центр зайнятості у недіючий наразі кінотеатр «Батьківщина». Свого часу, ще 1993 року, цю будівлю передали для потреб обласної телерадіокомпанії, але нового концертного залу чи ще якоїсь культурної установи тут так і не з’явилося. Проте й облаштувати тут кабінети — ідея не з кращих. Луцьк не має концертного залу для філармонії, але має багато колективів, майстрів народної творчості, яким потрібен простір для здійснення творчої діяльності. Водночас приміщення колишнього кінотеатру є яскравим прикладом тієї архітектури, яка значною мірою створила обличчя міста і про яку цієї п’ятниці говоритиме на своїй лекції Олександр КОТИС, краєзнавець, редактор видання про історію Луцька і Волині «Хроніки Любарта».

Тема лекції — «Модернізм: архітектура Луцька». Олександр каже: «Забудова Луцька 1930-х була модною і сучасною. Весь Луцьк, який будувався у 1930-х, модерністський. Це кінотеатри, банки, адміністративні установи, школи, приватні котеджі та багатоповерхові будинки. Архітектори реалізовували європейські містобудівні тенденції, які значною мірою задав німецький рух Bauhaus. Водночас явище модернізму є значно ширшим і проявилося в забудові й у пізніші періоди. Під час лекції говоритимемо про окремі споруди та урбаністичні проекти довоєнного Луцька, радянський модернізм 1960-х і вплив на подальшу архітектуру міста. Ця тема малознана і не досить досліджена, однак відображає самобутню частину культури та історії міста».

Олександр Котис планує видати і невеликий альбом про модерністську забудову Луцька. Про кінотеатр «Батьківщина» він каже, що це — «один із луцьких кінотеатрів, збудованих наприкінці тридцятих. Проект головного міського архітектора 1937 — 1938 років Тадеуша-Яна Красінського. Кінотеатр відкрили уже 1941 року. Під час німецької окупації він працював. Зал був розділений на дві частини. В одній була табличка: «Тільки для німців». Пізніші покоління знають його як «Батьківщина». Це був один із культових міських кінотеатрів за радянських часів, ще й досі є багато лучан, які мають особисті історії, пов’язані з цим місцем. Хтось зустрів тут своє кохання, хтось провів сотню сеансів за цікавими кінострічками. У дев’яностих, коли кінотеатр уже не працював, представники субкультурних рухів у сквері поруч «косили» від уроків, збиралися на імпровізовані квартирники просто неба і всіляко проводили час. З архітектурного погляду, кінотеатр представляє дуже популярний функціоналістичний стиль будівництва і дизайну, який панував у Європі перед Другою світовою війною (і пізніше). Він виглядав стильно, сучасно, модно. Через роки споруда не втратила свого модернізму. Тут прекрасне все: дуга стіни, вікна фойє, лінійчасті прорізи фасаду, витягнуті бокові вікна, нарощення об’єму. Сьогодні цей кінотеатр є цінною пам’яткою архітектури, яку потрібно зберегти».

Наталія МАЛІМОН, «День» Луцьк
Газета: 
Рубрика: