Життя у стилі карате

Ми зустрілися з Анною Ястребовою в тренувальному залі. Напередодні вона відсвяткувала день народження, але улюбленого тренера продовжували вітати. Скромна дівчинка вручила їй квіти та солодощі, висловила теплі побажання й зніяковіла. Згодом  тренер розповіла — заняття карате неодмінно додасть дітям впевненості в собі. До речі, серед її учнів дуже багато дівчаток віком від п’яти років. Хоча сама Анна Ястребова прийшла в карате аж у 13.

«ІЗ МЕНЕ НАМАГАЛИСЯ ВИРОСТИТИ «ПРАВИЛЬНУ» ДІВЧИНКУ»

У дитинстві Анна займалась бальними танцями, грала у великий теніс і вчила англійську. Так хотіли її батьки. Вже нині Анна, усміхаючись, пригадує, як мама намагалася виростити з неї «правильну» дівчинку з інтелігентної сім’ї. А от тоді, каже, було не до сміху. Їй дуже хотілося займатись карате. Вона із захопленням дивилась модні у 90-ті фільми про східні єдиноборства і кричала «кіай», бігаючи квартирою та імітуючи поєдинок. Вирішальний крок у долі майбутньої чемпіонки світу зробив тато-боксер.

«Забираючи мене з бальних танців, він запитав, чому ж я така сумна. Я відповіла, що ненавиджу бальні танці. Як же він здивувався, мовляв, як так, я ж шість років ними займаюсь?! І от я сказала, що всі ці шість років під час тренувань дивлюсь на годинник. Він поцікавився, чим же я хочу займатись, а я відповіла, що, звісно ж, карате!» — пригадує жінка.

Умови, в яких доводилось тренуватись Анні Ястребовій, для сучасних спортсменів видадуться екстремальними. А от сама каратистка зізнається — тоді на них мало зважала, головне, що могла займатися улюбленою справою. Тому сьогодні вона часто не розуміє тих, хто, маючи, здавалося б, ідеальні  умови для тренувань, доступ до різноманітних методик, ігрових форм,  здається і сходить з півдороги.

«Ми займалися на бетонній підлозі в підвалі, холодній як лід. У нас не було ні татамі, ні шведських стінок, нічого... Періодично в залі пробивало каналізацію, й ми одягали резинові чоботи й усю ту воду вичерпували. Це був кінець 90-х, фінансова скрута. Кімоно передавались «у спадок», перешивали їх. Було важко. Але цей спорт мене настільки у себе закохав, що я займалась цьому всьому всупереч», — говорить Анна. Розповідає, що їй дуже пощастило з колективом. Для неї це були найкращі люди того часу — студенти-відмінники фізфаку, радіофаку, математики. Спортсменка каже, що завдяки їм дуже добре вчилась у школі, «тримала планку», хотіла теж бути найкращою. Великий вплив на неї справив перший тренер Олег Духов. Його уроки не лише карате, а й життя Анна пам’ятає й нині: «Він позиціонував карате як спосіб життя, він жив ним. Ми навіть додзьо        — місце для занять карате — будували в його будинку. Це був не просто спорт і навички самооборони, а все разом, цілком і повністю. Я одразу зацікавилась японською мовою, каліграфією, у нас були вечори, на яких ми вчилися правильно оформляти ікебану. Він був дуже суворим учителем. Неодноразово моїм покаранням було мити підлогу в усьому залі, два-три місяці. Я обурювалась: чому я це роблю? І отримувала ще суворіше покарання».

На своєму першому в житті змаганні Анна здобула перемогу, але навіть тоді, пригадує, не почула від тренера похвальних слів, таким той був вимогливим.

«ПРИГРОЗИЛА ЧОЛОВІКОВІ РОЗЛУЧЕННЯМ, ЯКЩО ЗНІМЕ МЕНЕ ЗІ ЗМАГАНЬ...»

Уже багато років Анну Ястребову тренує її чоловік Олег Ястребов. Дружина зізнається — їй далеко до його техніки ведення поєдинку. Про нього вона говорить із великим захватом. Каже — саме карате їх і познайомило. Коли тренер-чоловік не зміг поїхати з Анною на чемпіонат світу в Австралію, давав їй поради телефоном. Це було важко, адже навіть телетрансляцій тоді не було, пригадує каратистка. Проте нелегко їй було й на чемпіонаті світу в Токіо, коли Олег Ястребов був поруч: «Я приїхала в Японію з майже переламаною ногою, але виграла «бронзу». Мені робили операцію, була тривала реабілітація. Я там билась до останнього, ніхто не вірив, що таке можливо з такою травмою. Мене тоді хотіли зняти зі змагань, але я пригрозила Олегові розлученням».

Крім карате, Анна Ястребова дуже любить математику. Викладає в університеті економічну кібернетику. Для перезавантаження між парами у виші і тренуваннями, каже, їй вистачало 15 хвилин сну. Проте зараз взяла як викладач тайм-аут, тому що рік тому стала мамою. У сім’ї Ястребових підростає маленька Анна.

ГАРТ І ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ

Каратисти Ястребови заснували у Харкові клуб «Тайкан», що в перекладі з японської означає «храм тіла». Побувавши на тренуваннях, побачила, що серед учнів дуже багато дітей. Проте Анна Ястребова запевнила — у клубі роблять ставку на дорослий спорт. Навіть дуже талановитих дітей стараються довго «притримувати», не навантажувати, щоб після 13 років вони не «перегоріли» й не кинули спорт.

«Ми довго готуємо дітей фізично, стараємося, щоб вони стали,  в доброму сенсі слова,     — хитрими, у зовсім маленьких розвиваємо реакцію, швидкість. Дітей потрібно спочатку закохати в спорт. Ідея на швидкий результат — не наша», — переконує жінка. За її словами, карате і східні єдиноборства загалом дуже позитивно впливають на дітей. Вони їх загартовують, додають упевненості в собі та вчать самозахисту. Для тих, хто не кидає заняття в юності, — це вже життя в стилі карате. До речі, чемпіонка переконує, що нині карате — вже не просто японська витримка та спокій, а спорт із елементами шоу: «Емоційність в карате допомагає. Ми, готуючись до Олімпіади, намагались зробити карате яскравим, таким, щоб глядачам було цікаво, захопливо дивитись. Продумували кожен кіай, щоб каратист яскраво демонстрував кожен виграний бал».

Наостанок тренер і чоловік Анни, Олег Ястребов, зауважив: найважче у карате — побороти свій власний страх і ні в якому разі не недооцінювати жодного суперника. В тому, що карате стало олімпійським видом спорту, він вбачає великі перспективи й водночас виклики для каратистів — конкуренція серед них тепер стала найзапеклішою, у фіналі зустрічатимуться кращі з кращих із усього світу.

ДОВІДКА «Дня»

Анна Ястребова — професійний тренер I категорії з вищою спортивно-педагогічною освітою, майстер спорту України міжнародного класу, технічний директор Харківської асоціації карате. Чемпіонка світу 2013 року, абсолютна чемпіонка світу 2012 р., чемпіонка Європи (2012 р., 2010 р.). Член національної збірної з карате WKF. Серед останніх нагород — дві срібні медалі на міжнародному турнірі Philadelphia Open 2017.