Для недержавного народу духова культура грає величезну ролю, бо власне нею він може перевищувати народ, що політично підбив його.
Іван Огієнко, український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець

Гаральд ЛАЙБРЕХТ: Я не вірю в небезпеку розколу України

4 грудня, 2004 - 00:00
ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА / «День»

Гаральд Лайбрехт, член комітету Бундестагу Німеччини у міжнародних справах, представник опозиційної фракції вільних демократів, переконаний, що те, що відбувається зараз в Україні — насправді дуже добре. Депутат Лайбрехт закликає європейців морально підтримати «хоробрих людей», які беруть участь у масових демонстраціях. Він розчарований тим, у якому руслі тривають переговори між сторонами українського конфлікту, і не вірить у ризик розколу в Україні. Можливо, він — один з небагатьох іноземців, які дійсно уявляють собі, що зараз відбувається в Україні (депутат Бундестагу Лайбрехт спостерігав за президентськими виборами й підтверджує, що зустрічався з масовими фальсифікаціями). Чи почують його державні лідери?

— Яке ваше загальне враження: що відбувається в Україні зараз?

— Я вважаю, це дуже правильно, що люди вийшли на вулицю, щоб висловити свою думку з приводу того, що вибори не відповідали демократичним стандартам, і вони з цього приводу протестують. Цим хоробрим людям необхідно надати моральну підтримку з боку керівництва країн Заходу, особливо — країн Європейського Союзу. Я особисто вважав би необхідним висловлення більшої підтримки з боку федерального канцлера Німеччини, його активнішої ролі в цій ситуації. Коли ми в Німеччині переживали кардинальний політичний поворот у нашій історії, ми теж потребували моральної підтримки з боку керівництва західних країн. Така підтримка зараз абсолютно необхідна. Йдеться не про те, щоб Україна якомога швидше стала членом Європейського Союзу або розірвала свої відносини з Росією. Йдеться про те, щоб вона стала міцнішою, більш самостійною, щоб вона не впадала у залежність від інших держав. Що стосується співпраці з Росією — це абсолютно необхідно для економічного розвитку України. Але що мене дуже непокоїть, так це позиція президента Росії Володимира Путіна у нинішній ситуації. Він дуже сильно втручається у внутрішні справи України. Він був серед тих, хто поздоровив Віктора Януковича, коли було ясно, що були великі порушення.

— Коли ви вказуєте на необхідність більш активної ролі канцлера ФРН, чи маєте на увазі його останні заяви про необхідність нових виборів в Україні?

— Я повністю згоден з тим, що слова федерального канцлера Німеччини могли б бути більш чіткими, більш однозначними. Людям в Україні сьогодні потрібні не дипломатичні «еківоки», а ясні висловлювання. Ми не можемо вказувати Україні, куди і як їй слід іти. Ми зацікавлені в розвитку демократії в Україні. І перша мета, якої потрібно було б досягти — це повторне голосування у другому турі президентських виборів. Якби я був присутнім на цьому «круглому столі», я б визначив саме таку мету. Без цього навряд чи можливо буде вирішити питання врегулювання ситуації.

— Чи будете ви зустрічатися з представниками німецького керівництва, Європейського парламенту, аби донести свою думку?

— Як член комітету в закордонних справах Бундестагу я робитиму доповідь на засіданні цього комітету. Україна взагалі займає одне з перших місць у діяльності цього комітету, а особливо зараз. Я також інформуватиму керівництво моєї фракції для того, щоб ця моя думка була передана до інших інстанцій. Я буду спілкуватися із представниками засобів масової інформації з тим, щоб вони теж донесли мою думку. Я висловлюватиму критичне ставлення до позиції керівництва моєї держави.

— Чи все правильно, з вашого погляду, робить опозиція?

— Звісно, коли є такий масовий рух, знайдуться ті, хто не завжди ідентифікується з тими цінностями, яких бажає народ. У ейфорії подій завжди знайдуться люди, які роблять заяви, що не завжди можуть бути сприйняті як демократичні. Не завжди можна стверджувати, що та частина народу, яка вийшла для висловлення своєї думки, висловлює думку всього народу.

— Чи можна розраховувати на те, що тепер Україна розглядатиметься принаймні окремо від Росії та не в контексті політики ЄС стосовно Росії?

— Я вважаю, що цей народний рух — він дуже сильно змінить ідентифікацію, усвідомлення українського народу на Заході. Я не вірю в небезпеку розколу України. Останніми роками наш канцлер багато говорить про вісь Париж — Берлін — Москва. Але географічна карта показує, наскільки для тих країн, які належать до цієї осі, важливі відносини з Україною — як із погляду економіки, так і з погляду безпеки.

— Що в сьогоднішніх реаліях міг би Україні запропонувати Європейський Союз, а що — ні?

— Зараз ідеться про зміцнення економічної співпраці між Україною та Європейським Союзом. Я переконаний, що певні дії у цьому напрямку будуть ужиті. Також створюване коло друзів на західному кордоні Європейського Союзу — не можна сприймати це коло як буферну зону між Сходом і Заходом. Це створює дуже великі можливості для співпраці. Інтересам Європейського Союзу також відповідало б зміцнення співпраці з Україною в галузі безпеки.

Віктор ЗАМ’ЯТІН, «День»
Газета: 
Рубрика: