Не можуть вести когось за собою ті, що не мають ніяких внутрішніх даних на те, щоб самих себе повести.
В’ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист

«Конституція пишеться не тільки для юристів та установ, а й для всієї нації»

Фінський експерт поділився досвідом проведення реформ у своїй країні
30 квітня, 2014 - 11:27
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Екс-посол Фінляндії Лаура Рейніля бувала гостем «Дня» і часто давала інтерв’ю виданню під час виконання місії в Україні з 2003-го до 2007 року. Як посол з особливих доручень ініціативи «Ширша Європа», вона також   є головним спонсором програми фінського МЗС «Рівні перед законом».   

Нещодавно вона відвідала редакцію разом з доктором юридичних наук, доктором суспільних наук, колишнім президентом Вищого адміністративного суду Фінляндії Пекка ХАЛЛБЕРГОМ, щоб поспілкуватися з головним редактором Ларисою Івшиною про ситуацію в Україні. Маючи щільний графік зустрічей у Києві пан ХАЛЛБЕРГ люб’язно погодився дати ексклюзивне інтерв’ю «Дню».

— Я вперше в Україні і дуже зацікавлений у конституційній реформі, верховенстві права, — пояснив він мету свого візиту до Києва. Міністерство закордонних справ Фінляндії відправило нас у відрядження до Києва побачити, що тут відбувається. Я був би радий поділитися і розповісти про наш досвід, що може бути доступним для вас.

Пане Халлберг, ви працювали кілька років у країнах Центральної Азії, а тепер ваш інтерес до України, чим це зумовлено?

— Я був головою конституційної комісії в Фінляндії, коли у нас проводилися реформи. І можу розказати про наш досвід. Тому що Фінляндія це — свого роду лабораторія конституційних реформ. Вона — невелика країна, у нас змішана конституція, сильне верховенство права, сучасний парламент, і поступово ми реформували нашу конституцію. Відтак це парламентська західна країна з добре функціональною конституцією. І саме через це ми вважаємо, що це могла б бути добра ідея розповісти, як нам вдалося цього досягти. Ми не збираємось бути вчителями чи дуже активними консультантами. Фіни більш схильні слухати, ми є прагматиками. Але між Україною та Фінляндією є чимало спільного. Тому я вважаю, що ми можемо обговорювати ці речі.

Оскільки ви згадали про конституційні реформи, чи не могли б  сказати, у чому вони полягали?

— Перша конституція Фінляндії ухвалена  1919 року. І лише за 50 років ми здійснили перші реформи, які полягали в тому, щоб зробити президента більш незалежним у своїх пропозиціях щодо формування уряду. Також ішлося про те, як посилити роль уряду і прем’єр-міністра і як реформувати фундаментальні права  громадян. Тобто головним чином реформи стосувалися парламентаризму і фундаментальних прав.

Конституція загалом залишалась незмінною, але вона була написана гнучко, щоб функціонувати у різних обставинах. Коли ви стаєте членом ЄС, входите в глобалізований ринок, вам потрібна більш сучасна конституція-парасолька. І тому  1995 року реформа конституції полягала, зокрема, у змінах щодо фундаментальних прав.

«Я БУВ БИ ДУЖЕ ОБЕРЕЖНИЙ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ФЕДЕРАЛЬНОГО УСТРОЮ»

Чи знайомі ви з конституційною системою України?  

— Вам треба посилити вплив парламенту, можливо, зробити так, щоб механізм проведення виборів більше гарантував представництво для всієї країни. І мабуть, найголовніше — має відбутися реформа фундаментальних прав, не тільки свободи, а й деякі рекомендації про те, як розвивати соціальні, культурні права. У Фінляндії, а також у деяких інших країнах було дуже важливо, щоб конституція стала трохи ближчою до людей, а не тільки змінювались розділи, що стосуються відносин між державними установами. Ідея полягає в тому, що Конституція пишеться не тільки для юристів та установ, а й для всієї нації.

Який устрій держави, на вашу думку, унітарний чи федеративний найкращим для народу?

— Це хороше запитання. В одній зі своїх книжок я зробив порівняльні дослідження з питань федерацій на прикладі США і Німеччини. Великі держави можуть мати федеральний устрій, але невеликі країни, такі як Фінляндія, Швеція є унікальними, однорідними державами, тому ми не можемо думати ні про який федеральний устрій. Відповідно до дискусій, які ми мали, я був би дуже обережний щодо запровадження федерального устрою у державі.  Більш важливим є гарантування, наприклад, права використовувати власну мову, право виявляти власну ідентичність на муніципальному рівні, і створювати обласні та регіональні адміністрації, які б співпрацювали з центральною адміністрацією і водночас з муніципальною адміністрацією. Так, існує багато федеральних моделей, але це інша справа. Але загальновідомо, що ваша держава є унітарною.

Як в унітарній державі краще забезпечити мовні права? Чи обов’язково запроваджувати другу державу мову — російську, зважаючи на те,  що у нас існує багато національних меншин?

— Так, справді, необхідно, щоб кожен мав право використовувати рідну мову. Це було дуже важливо для фінської мови, коли   1863 року вона отримала статус державної, і це при тому, що більшість населення, яке проживало у Фінляндії, були фінами. Водночас ми повинні були гарантувати, звичайно, права шведськомовних фінів. Я думаю, це добре не лише для тих, хто розмовляє різними мовами, а й для економічного розвитку, ідентичності в країні. Мова є частиною ідентичності. Я не знаю чи можу сказати більше, але я зараз є головою мовного бюро — мозкового центру при нашому уряді.  Навіть у Гельсінкі розмовляють 143 мовами. Звичайно, ми не можемо гарантувати ці мови в конституції. В основному законі є тільки фінська, шведська та саамська мова. Це свого роду питання ідентичності.

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ

Нещодавно фінський експерт Аркадій Мошес, який брав участь у Київському безпековому форумі, коментуючи пропозицію Бжезинського і Кіссінджера вирішити українську кризу шляхом «фінляндізації» України, заявив, таке словосполучення означає образу для обох країн. А що ви скажете з цього приводу?

— Фінляндія є суверенною республікою і дуже сильно керується принципами верховенства права. Я знаю, що деякі американці використовували термін «фінляндизація» після Другої світової війни. Але подивіться, чого нині досягла маленька країна Фінляндія. Ми номер один у рейтингу свободи слова, номер один серед найменш корумпованих країн, і наші стандарти життя є досить високими.

Якщо ви запитаєте мене про пораду Україні, то я б сказав: боріться з корупцією, зміцнюйте засади верховенства права, тому що верховенство права є найкращим фундаментом для економіки та сталого рівня життя.

А найкращий спосіб боротьби з корупцією — це добре функціонуюча конституція, принцип верховенства права, доступ до правосуддя, незалежна судова система і відкрита адміністрація.

І саме ця система зробила фінський народ не корумпованим?

— Багато хто запитує про це. Якщо ми згадаємо історію, то Фінляндія та Швеція, які були разом у той час, стали першою країною, в якій була забезпечена свобода слова  1766 року, набагато раніше, ніж в інших країнах Північної Європи, або навіть до Першої поправки чи навіть конституції США. Водночас, тоді діяв принцип, згідно з яким громадяни мали право на доступ до інформації і подачі запиту на отримання офіційних документів. Це дуже старий принцип. І в наші дні ми маємо досить сучасний закон, який гарантує це право. Кожен громадянин може звернутися до адміністративних органів, попросити офіційні документи й отримати копію. І ця система є найкращим засобом боротьби проти корупції. Звичайно, кримінальні санкції необхідні, але вони не допомагають, хтось може стати корумпованим або брати гроші, і цьому може зарадити те, якщо їх вивести на чисту воду.

НАТО І РОСІЯ

У світлі останніх подій, зокрема після анексії Росією Криму і намагання Кремля дестабілізувати ситуацію на сході України, у Швеції та Фінляндії заговорили про можливість приєднання цих країн до НАТО. Зокрема, прем’єр-міністр вашої країни Катайнен сказав, що опозиція фінської громадськості є недостатньою причиною, щоб відхилити членство в НАТО, оскільки населення не може бути ознайомлене з цими питаннями так, як політики. Що ви скажете про це?

— Звичайно, лідери несуть відповідальність за ухвалення рішень. А крім того, політики повинні більше прислухатись до того, що пишуть засоби масової інформації, газети, що кажуть пересічні люди, бо треба бачити і мати перспективу щодо минулого і майбутнього. Наприклад, я був головою курсів національної оборони, до складу якої делегуються лідери і парламентарії, щоб ми були більше обізнаними щодо політики безпеки. Сьогодні ця асоціація налічує понад сім тисяч членів, і ми часто проводимо форуми й дискусії. І тому я набагато ретельніше розглядаю ці питання, аніж це відбувається у щоденній політиці.   Легко зробити якусь заяву, але після цього ви повинні розрахувати вартість процедур, а це означає також деякі реформи, які стосуються національної організації оборони і так далі. На мою думку, національна система оборони у Фінляндії це і соціальний капітал. Це одна з причин, чому ми маленька країна досягли багато. У нашій  конституції записано про обов’язок кожної людини служити в збройних силах. Ми єдина західноєвропейська країна, де настільки позитивна атмосфера у сенсі захисту своєї власної країни.

І ви не боїтеся, що одного дня Росія захоче повернути Фінляндію до свого складу? А такі голоси лунають з уст деяких російських депутатів.

— Я так не думаю. Можливо, я занадто оптимістичний, але ви в Україні знаєте значно краще після важких тижнів та місяців, що навіть у Росії — а я там був багато разів, надрукував кілька книжок, маю добрих друзів у судах, — я сподіваюсь, демократичні рухи відіграватимуть більш вагому роль. Є чимало цивілізованих людей, які вважають, що така політика не може тривати вічно. І це причина, чому я вважаю, що нам треба мати більше контактів, я друкуватиму книжки про верховенство права в Росії, хоча дехто каже, що це не має сенсу, але матиме в майбутньому. Я реаліст і не є таким уже ідеалістом.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ