Кризу в Україні, що виникла після президентських виборів 21 листопада, підносять як вузловий момент політичної еволюції цієї країни і, по суті, вона ним справді є. Найрозумнішим компромісом в умовах нинішнього глухого кута стало б повторне голосування — цього разу, бажано, чесне — з участю лідера опозиції Віктора Ющенка і прем’єр-міністра Віктора Януковича... У цій політичній кризі на міцність перевіряються не лише українці, а й ті сили на Заході, хто заявляє, що вони горою стоять за демократію. Чи зрадить Захід народ України? Чи сприйме Захід як належне, що Україна належить до сфери впливу Росії, а може, і є фактично частиною її імперії?.. Поки що ситуація складається так, що відповіді на ці запитання дати важко...
Надій на швидкі та чесні нові вибори в Україні з кожною годиною стає дедалі менше... Звісно, опозиція не має права силою захоплювати президентський палац, незважаючи на широкомасштабну й систематичну фальсифікацію результатів виборів. Однак вона повинна посилити тиск вулиці, зміцнити блокаду урядових будівель... Демократичні та мирні перевороти в Сербії та Грузії не чекали реформ виборчого законодавства і не дотримувалися юридичних мудрощів, але вони досягли успіху й допомогли прийти до влади молодому законному президенту, у такий спосіб реалізовувавши демократичну волю виборців... ЄС не сприяє призначенню точної дати проведення нових виборів і не підтримує нікого з кандидатів. Ця позиція є невірною, вона завдає шкоди демократії в Україні... Демократії та свободі на Дніпрі знадобиться багато сил і терпіння і, власне, підтримка Заходу. Саме Європа зобов’язана підтримати українців, на яких вона так довго не звертала належної уваги.
Події в Україні, пов’язані з президентськими виборами, дуже хвилюють російську громадськість. Відбувається це не лише тому, що багато росіян розглядають Україну як колиску російської православної культури, яка виникла в Київській Русі на зламі тисячоліть... Втрата Києва й Мінська після розпаду Радянського Союзу російська громадськість насправді ніколи не сприймала як факт. Однак відтоді, як маси вийшли на вулиці Києва, щоб захистити себе від фальсифікації результатів виборів, у Росії в разі перемоги опозиції виникає можливість остаточної втрати Києва...
Володимир Путін, можливо, поки що цього не усвідомлює, але «програш» України може обіцяти Росії великі переваги. Україна стане успішним торговим партнером Росії і безпечнішим пунктом призначення для російських інвестицій... Москві зовсім не обов’язково шарахатися від України, за кермом якої виявиться Віктор Ющенко, який настійно наполягає на тому, що результати президентських виборів були сфальсифіковані. Лідер української опозиції, можливо, і прагне інтеграції із Заходом, але він не виступає рішуче проти посилення співробітництва з Росією, як було оголошено в російських й українських засобах масової інформації.
Боротьба за контроль над Україною, однією з найбільших держав Європи, боротьба за те, щоб відірвати від Росії її найбільшого історичного й потенційного союзника — це серйозна боротьба… Поразки Росії в битві за Україну допускати не можна. Ця поразка, крім усього іншого, означатиме, що в найближчі два роки оксамитові революції (тепер уже за київським сценарієм) стануться у Білорусі, Молдові, Казахстані, Киргизії і, можливо, Вірменії. Таким чином, Росії цілком відріжуть можливості для будь- якого маневру на пострадянському просторі... У принципі розпад України на Новоросію та Західну Україну для Росії є надзвичайно вигідним. Але Москва зараз не в змозі зіграти таку тонку гру...
Саме Україні довелося трусонути європейців. Цю країну багато західних європейців розглядали як філію московської влади, і як таку її списали з рахунків. У тому числі, Берлін і Брюссель. Оскільки Росія велика, важко піддається розумінню і її легко образити, європейці остерігалися робити Україні пропозиції, які могли викликати невдоволення шефів у Москві... За протестами в Україні знову виявляється конфлікт між Сходом і Заходом, який, здавалося, давно подолано... Таким чином, знову з’являється безодня між Росією і ЄС... Якщо в Україні відбудуться демократичні нові вибори, ЄС мав би вказати країні шлях до Європи: участь в європейському економічному просторі, можлива участь в окремих сферах європейської інтеграції (правові норми, безвізовий режим)...
