Нехай думки, укладені в книгах, будуть твоїм основним капіталом, а думки, які виникнуть у тебе самого – відсотками з нього.
Тома Аквінський, теолог, святий католицької церкви

Смерть «косовського голуба»

24 січня, 2006 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

У суботу світ довідався про смерть знакової фігури на європейській політичній арені. Перший президент Косово Ібрагім Ругова помер від раку легень. Як з’ясувалося, він пішов iз життя на кілька днів раніше від офіційної звістки, але косовська влада, остерігаючись непередбачуваної реакції населення, навмисне перестрахувалася і оголосила про його смерть пізніше. Цей час було витрачено на посилення поліцейських постів на вулицях адміністративної столиці Приштини задля запобігання можливим безладам.

Інформація про серйозні проблеми зі здоров’ям косовського президента почала поширюватися у місцевих ЗМІ ще на початку грудня минулого року, але 21 грудня він з’явився на публіці, ніби заперечуючи це. Та вже за тиждень стало відомо про його термінову госпіталізацію.

Ругова був першим президентом Косово, багатолітнім лідером косовських албанців, що виступали за відокремлення краю від Сербії, і мав великий авторитет серед албанського населення регіону. Незважаючи на те, що у 90-х він очолив опозиційний рух проти політики президента Югославії Слободана Мілошевича, Ібрагім Ругова вважався помірним політичним лідером. Після повалення режиму Мілошевича, у 2002 році він став першим президентом сербського автономного краю Косово та відіграв важливу роль у врегулюванні міжетнічного конфлікту в цьому регіоні, за що й отримав ім’я «косовського голуба». У жовтні 2005 року, після перемоги на парламентських виборах його партії «Демократична ліга», Ругову було переобрано на другий президентський термін. Не можна сказати, що його бажання зробити Косово самостійним викликало захоплення в усього населення краю. Зайве тому підтвердження — невдалий замах на нього в березні минулого року в центрі столиці краю Приштини. Проте Ругова активно продовжував свою «автономістську» політику. Зробити більше йому завадила передчасна смерть, адже на 25 січня вже були призначені переговори під егідою ООН про статус Косово.

Після його смерті, відповідно до тимчасової конституції краю, функції президента автоматично перейшли до голови парламенту. Але згідно з чинним законодавством, протягом трьох місяців парламент має обрати нового президента. Ним стане той, кого затвердить парламент за поданням партії, що отримала більшість голосів на парламентських виборах.

Наразі оглядачі висловлюють побоювання, що після смерті Ругови, який не залишив після себе жодного офіційного «спадкоємця», між албанськими партіями може розпочатися жорстка боротьба за лідерство. Нині найбільш популярним політиком краю є колишній польовий командир Рамуш Харадинай, який раніше був прем’єр-міністром Косово. Проте його обрання на посаду президента навряд чи можливе, оскільки Харадиная звинувачено у військових злочинах і Гаагський трибунал готовий розпочати судовий процес над ним. Окрім нього певні шанси має і албанський бізнесмен Бексет Паколлі, що проживає у Швейцарії. За повідомленнями албанської преси, цей найбагатший албанець у світі вже висловив бажання очолити Косово та озвучив наміри домогтися незалежностi краю.

Зрештою, ймовірність перетворення колишньої югославської провінції на зону напруги не видається такою вже неможливою, адже національно неоднорідна косовська спільнота залишається потенційно небезпечною і нині, через декілька років після завершення бойових дій. А тому, результат нових президентських баталій має надзвичайно важливе значення не тільки для населення краю, а й для всього балканського, а з ним і європейського блоку держав. Адже новий вибух неконтрольованого насильства посеред Європи не потрібен нікому.

Сергій ОМЕЛЬЧЕНКО
Газета: 
Рубрика: