У Болгарії до влади повертаються правоцентристи

Політичний маятник у Болгарії знову змістився управо. Підтвердженням цього стали результати позачергових парламентських виборів у цій країні з чисельністю населення у 7,5 млн. чоловік, яка вважається однією з найбідніших і найбільш корумпованих у ЄС.

У минулу неділю на дострокових виборах у Болгарії найбільше голосів набрала опозиційна правоцентристська партія «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (GERB). Як стало відомо після підрахунку голосів, за політичну силу колишнього глави уряду Бойка Борисова проголосувало 32,66 % виборців. Болгарська соціалістична партія, представники якої до липня перебували при владі, опинилися на другому місці, набравши 15,41 %. Ліберальна партія турецької меншини «Рух за права і свободи» набрала 14, 83%. Чотирьох відсотковий бар’єр подолали чотири партії. Реформаторський блок з  8,92 %, Патріотичний фронт — 7,30%, «Болгарія без цензури» — 5,69% і Атака — 4,53 %.

Однак, навряд чи можна назвати перемогою такий результат правоцентристської партії. Адже як заявив Борісов, що враховуючи результати голосування, йому буде складно сформувати уряд. «Я готовий робити все можливе, щоб уникнути найгіршого сценарію, коли ми не зможемо сформувати уряд. Якщо у державі не вдасться сформувати новий уряд, доведеться провести ще одні вибори, які стануть великою поразкою для Болгарії», — наголосив колишній глава уряду. Водночас він закликав інші партії сісти за стіл переговорів та знайти рішення. Однак не схоже, що йому готові йти на зустріч інші партії, які увійшли в парламент. Зокрема, за повідомленням Reuters, один з керівників Реформаторського блоку, як можливого союзника GERB по коаліції, заявив, що ця партія не бачить Борісова в якості наступного прем’єр-міністра. А представник Соціалістичної партії взагалі назвав результати «великою поразкою». І як відзначає політичний аналітик London School of Economics, Дімітар Бечев, «з таким фрагментованим парламентом буде складно сформувати уряд і виникають питання, наскільки стабільним він буде».

Нагадаємо, що уряд, утворений Болгарською соціалістичною партією та партією турецької меншини «Рух за права і свободи», зазнав серйозного удару після провалу соціалістів на виборах до Європарламенту у травні. Після цього кабінет міністрів пішов у відставку, а болгарський парламент було розпущено. Як відомо, за останні 26 місяців у результаті масових протестів у Болгарії пішли у відставку два уряди. Однією з причин відставки соціалістичного уряду була  банкрутство четвертого за величиною банку Corporate Commercial Bank AD.

До речі, у 2013 році уряд Борисова, колишнього охоронця, змушений був піти у відставку через заходи жорсткої економії. Сам факт того, що соціалістичній уряд також був змушений піти у відставку свідчить про те, що «соціалістичні» або читай популістські рецепти не вивели країну з кризи. Експерти вже говорять взагалі про банкрутство Болгарії.

Найбідніша країна ЄС потерпає від корупції та безробіття. Негативно вплинув на ситуацію і конфлікт в Україні. Болгарія майже повністю залежить від російського газу. Новий уряд країни повинен буде вирішити долю «Південного потоку». У «Газпромі» вже висловили надію, що будівництво газопроводу відновлять найближчим часом. Нагадаємо, через тиск Брюсселя у червні цього року офіційна Софія призупинила будівництво «Південного потоку», який мав би доставляти газ в Європу, минаючи територію України. 

Втім навряд чи можна розраховувати, що Борісов у якості прем’єра буде виступати за відновлення будівництва цього газопроводу. Тим більше після цього, як на днях президент Болгарії Росен Плевнелієв розкритикував російського президента Володимира Путіна як агресивного лідера зі стилем управління імперіаліста ХІХ століття. «У світі президента Путіна досі триває ХІХ століття, коли існували великі держави та їхні менші сусіди, які мали підкорятися», — констатував президент Болгарії. Він порадив Росії «навчитися мати партнерів, а не васалів та підлеглих». І справді, чому в даній ситуації Путіну мав би підігрувати Борісов у якості прем’єра.  

І займатися йому потрібно буде іншими речами, зокрема  викоріненням злочинності, яка є чи найголовнішою проблемою Болгарії. Політолог Євген Дайнов в інтерв’ю «Дойче велле» наголосив, що корупція є однією з найбільших загроз для держави. «Єдине вирішення цієї проблеми — заново відбудувати ті державні інститути, які сьогодні стали заручниками чиїхось особистих інтересів», — сказав він. За даними експерта з юридичних питань Тихомира Безлова, сума хабарів, отриманих болгарськими держслужбовцями від громадян минулого року, досягнула найвищого рівня з 2000 року. А його колега Тодор Яламов стверджує, що з 2009 року рівень корупції у державному секторі виріс удвічі. Олігархічні структури, які керують країною, повністю підірвали довіру громадян до інститутів влади, переконаний Яламов.

Після того як у 2007 році країна вступила до ЄС, цей показник почав поступово знижуватися. Тодор Яламов пояснює це тим, що тоді й організовані групи та багато дрібних злочинців «переорієнтувалися частково на Захід». Але за останні кілька років проявилася зворотна тенденція — у зв’язку з економічною кризою та вдосконаленням методів боротьби зі злочинністю у державах ЄС, стверджує Яламов. Він натякає на те, що реформи у правоохоронній сфері буксують. «Болгарія — лідирує за кількістю поліцейських на душу населення. Але на вулицях працівників поліції майже не видно. Зате управлінський апарат роздутий до неможливого», — пояснює експерт.

За його словами, якийсь час механізми контролю ЄС здійснювали тиск на болгарський уряд, і Софія якимось чином намагалася реалізувати реформи органів правосуддя. Утім, після вступу Болгарії у ЄС ці механізми втратили попереднє значення. «Болгарські політики зрозуміли, що критика із Брюсселя не призводить до жодних критичних наслідків. В окремих випадках припинялося фінансування із фондів ЄС, але не більше», — зазначає Яламов.

Зрозуміти, яку саме політику проводитиме новий уряд Болгарії, із передвиборчих програм дуже складно. Політолог Даніель Смілов вважає ці програми лише «виборчим атрибутом», який ані політики не сприймають всерйоз, ані виборці не читають. «Особливо націонал-популістські партії змагаються одна з одною, висуваючи нові й нові фантастичні пропозиції, — каже Смілов. — Скажімо, націоналізувати постачальників енергії та в екстреному порядку створити два мільйони робочих місць».

Улюблені теми популістів — зменшення ціни на енергоносії, пом’якшення податкової політики, доступність медичних послуг. Але досягти цього майже неможливо, попереджають експерти. Ціни на енергоносії в Болгарії — й без того найнижчі в ЄС. Зменшувати єдиний десятивідсотковий податок не можна, оскільки перерозподіл податкового тягаря задушить економіку. А у сфері охорони здоров’я панує корупція та нестача коштів, через що у результаті страждає велика кількість малозабезпечених пацієнтів. Тож — попереду лише реформи і непопулярні заходи. А для цього потрібна сміливість. А Борісову як колишньому охоронцю її, мабуть, не бракує, головне знайти партнерів.