Добре сусідство – це справжнє сусідство

Київ, 15 жовтня — українці і поляки, в тому числі духовенство різних релігій, а насамперед, католики обох обрядів, спільно беруть участь в урочистому заході з надання одній із вулиць Києва імені Іоанна Павла II. Ця подія спонукає до роздумів на тему польсько-українських стосунків. Адже за справою Іоанна Павла ІІ в українському громадському просторі з’явився знак величезної сили тяжіння. Святий Іоанн Павло II, понтифік родом з Польщі, але серцем цілого «світу громадянин», був все ж великим другом України.

Партнерство з Україною залишається ключовим завданням зовнішньої політики нашої держави. Це — зв’язок глибокий і багаторівневий: такий, як між сусідами, пов’язаними не тільки багатою і кількасотлітньою історичною минувшиною, але, водночас, такими сусідами, які відчувають відповідальність за спільне європейське майбутнє. Саме тому не може викликати здивування активний і предметний характер польсько-української співпраці. Я і мій колектив у постійному контакті з українськими колегами з МЗС: миттєво реагуємо на поточні двосторонні ситуації та у міжнародному вимірі. Ми не ховаємо за плечима важкі теми, не губимо одночасно з-перед очей виникаючих шансів. Я ціную свій зв’язок з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним,  цей зв’язок будується на почутті відповідальності за державу, на професіоналізмі.

Віддзеркаленням високої цінності двостороннього співробітництва у галузі обороноздатності була участь міністра Степана Полторака і роти почесного караулу Збройних сил України у святі Війська Польського 15 серпня у Варшаві, а також міністра Антоні Мачєревіча і роти почесного караулу Війська Польського у Національному святі України 24 серпня у Києві. Тиждень тому в Любліні обидва міністри, разом із литовським колегою Раймундасом Кароблісом, вручили прапор та надали ім’я гетьмана Костянтина Острозького спільній бригаді наших трьох держав. Ця промовиста символіка супроводжує процес набуття чинності угодою про оборонну співпрацю Польщі й України, яка, разом із протоколом в додатку, розширює можливості взаємодії між оборонно-промисловими комплексами, для поставок озброєння.

Нещодавно у Варшаві проводили переговори міністри енергетики обох держав, між іншими темами, йшлося про побудову газового інтерконектора і використання термінала LNG у Сьвіноуйсті, тобто, про практичне наближення України до ініціативи Тримор’я.

Наразі перед нами — зустріч у Києві представників освітніх відомств та складні, але партнерські переговори щодо Закону про освіту, ухваленого українським парламентом 5 вересня. Нашою метою є досягнення впевненості, що зміни в освіті не призведуть до негативних наслідків для поляків в Україні.

Регулярний характер мають міжпарламентські зв’язки, в тому числі на найвищому рівні — як щойно завершений візит в Україні маршалка Сенату Станіслава Карчевського. Найближчими днями до Києва вирушає делегація віце-прем’єр-міністра, міністра культури Пьотра Ґліньського, якого супроводжуватиме віце-президент Інституту Національної пам’яті Кшиштоф Шваґжик. Після спільної урочистості на цвинтарі меморіалу «Биківнянські могили» на вшанування жертв, закатованих сталінським НКВД, відбудуться переговори, заплановані в столиці України. Вони мають встановити, чи історичний діалог залишатиметься в руках тих, хто не зацікавлений у досягненні згоди, чи він буде служити сотням тисяч поляків і українців, які хочуть запалити свічки на могилах близьких, помолитися в храмах предків, почути правду про їхню смерть.

Політичний сезон 2017 вінчатиме візит президента Республіки Польща Анджея Дуди у Харкові. Польща підтвердить свою позицію стосовно порушення Росією основних міжнародних норм та свою участь у відбудові регіонів України, знищених збройною агресією.

Польща знаходиться і надалі перебуватиме серед тих держав, які вважають, що міжнародна спільнота зобов’язана протистояти збройному, грубому порушенню міжнародного порядку — без огляду на те, з якими витратами, подеколи суттєвими, зокрема для наших підприємців, пов’язана така позиція. Ми висловлюємо свою солідарність із Києвом не тільки словесними заявами, докладаємо зусиль, практично якнайбільш відчутних, підтримуючи фінансово відновлення шкіл, медичних закладів, підприємств, що зазнали руйнувань унаслідок військових дій.

Неспокійне східне сусідство нашої країни та болючі наслідки російської агресії в Україні укріплюють у нас переконання, що необхідно не тільки посилювати нашу власну безпеку як члена НАТО, а й невтомно захищати право України на вільний вибір шляху розвитку та приєднання до міжнародних союзів. Польща активно включилася до започаткованої 2016 р. під час саміту НАТО у Варшаві платформи НАТО—Україна у питаннях боротьби з гібридними загрозами. За ініціативою МЗС і Бюро Національної безпеки у Варшаві у жовтні відбудеться перший семінар відповідно до цієї ініціативи. Ми підтримуємо Київ у рамках усіх програм Альянсу з надання допомоги своїм партнерам. Разом з Чехією і Нідерландами Польща виконує роль держав, які опікуються Трастовим фондом НАТО для України, створеним для підтримки у сфері логістики і стандартизації. Крім фінансового внеску, наші активні дії охоплюють пропозиції заходів з військової підготовки. Ми беремо також участь у Трастовому фонді з модернізації систем командування і зв’язку. Крім цього, ми підтримуємо українську армію в рамках програм DEEP (реформування системи військової освіти), PDP (стажування для цивільних працівників у війську) та BuildingIntegrity (боротьба з корупцією в оборонному секторі). Намагаємося також чим ширше використовувати спільну Литовсько-Польсько-Українську бригаду (LITPOLUKRBRIG).

З 1 січня наступного року після України Польща обійме строком на два роки функцію непостійного члена Ради Безпеки ООН. У цій ролі ми бачимо шанс і обов’язок для зусиль, спрямованих на повернення в наш регіон поваги до таких норм міжнародного права, як непорушність кордонів,  державний суверенітет, відмова від військової сили і шантажу її застосування у розв’язуванні суперечок між державами. В цьому дусі ми будемо активно працювати над справою скерування миротворчої місії в Україну.

Варшава дивиться на Київ як на партнера, з яким хоче ділитися успіхами, благами, а водночас, і відповідальністю. Тільки на такому рівноправному партнерстві будуються справжні союзи. У наступному році Польща святкуватиме століття відновлення незалежності після 123 років поневолення. Українці також знають гіркоту неволі й радість незалежності. Тому ви є нам такими близькими. Якщо ми будемо відкритими між собою, нас не зможуть поконати. Якщо будемо озлобленими один до одного, ми додаватимемо сили ворогам

Польща діє з почуттям глибокого переконання, що для безпеки нашого континенту необхідною є європейська, політично і економічно стабільна Україна. Тому для нас одночасно важливо, аби в Україні відбувалися реальні і глибокі реформи. Вже багато років поспіль Польща надає практичну підтримку Києву. Систематично зростає розмір такої допомоги на благо розвитку — у 2016 р. було передано на такі цілі близько 95 млн злотих. Польські експерти готові й надалі підтримувати реформи у сфері боротьби з корупцією, реформи освіти і процесу децентралізації. Крім того, ми охоче ділимося своїм 28-літнім досвідом перетворень, і, тому, таку важливу роль у наших взаєминах займає транскордонне співробітництво і співпраця органів самоврядування. Радісним є той факт, що нині важко знайти якийсь орган українського самоврядування, який не має угоди про партнерські контакти з одиницею територіального самоврядування у Польщі.

Суттєвим знаряддям зближення нашого українського сусіда з Європейським Союзом є участь України в Східному Партнерстві, польсько-шведській ініціативі, що стала однією з найголовніших політичних програм Євросоюзу. Завдяки ній ми підтвердили, що маємо достатньо сили для того, аби в Європі мобілізувати себе й інших заради ухвалення угоди про асоціацію та її складову про вільну торгівлю. Після років порожніх запевнень з боку попередників уряд Республіки Польща нині ефективно просунув питання звільнення громадян України від обов’язку отримувати візи для подорожей до Європейського Союзу. Це є історичним прогресом у формуванні почуття приналежності до європейської спільноти, яка виходить поза межі Євросоюзу. Польський уряд ще до цього ухвалив свідоме рішення стосовно спрощень для громадян України у принципах, за якими вони можуть проживати, навчатися і шукати працевлаштування в країні над Віслою. В результаті цього у нас в країні ми сьогодні приймаємо понад мільйон українців. Про масштаб цього явища  і його значення для наших взаємин найкраще свідчать дані Національного банку Польщі — у 2016 українці, які працюють в Польщі, переказали додому своїм рідним 8 млрд злотих!

Євросоюз повинен залишатися відкритим співтовариством, зберігаючи свою силу тяжіння для устремлінь наших східних сусідів. Польща не припиняє зусиль в напрямі нового практичного виміру Східного Партнерства — розвитку інфраструктурних і транспортних сполучень.

Зрозуміло, що я не можу забути і про те, що, незалежно від усіх названих галузей, в яких Польща і Україна прекрасно розуміються, предметом наших переговорів бувають складні справи, особливо ті, що пов’язані зі спільною історією наших країн: відплатою за геноцид ОУН/УПА по відношенню до польських сусідів на Волині, наданням можливості для гідного поховання або вшанування останків жертв конфліктів, розсіяних по території колись спільної держави, функціонуванням римсько-католицьких громад в Україні. Окрім здавна відомих питань, з’являються нові, як заборона на в’їзд в Україну польських громадських активістів або науковців, що критично ставляться до історичної політики Києва. Це і недостатність заходів відповідних українських служб із охорони польських дипломатичних представництв, які стають цілем нападів із застосуванням вибухових матеріалів і бойових засобів.

Наголошу ще раз: Варшава дивиться на Київ як на партнера, з яким хоче ділитися успіхами, благами, а водночас, і відповідальністю. Тільки на такому рівноправному партнерстві будуються справжні союзи. У наступному році Польща святкуватиме століття відновлення незалежності після 123 років поневолення. Українці також знають гіркоту неволі й радість незалежності. Тому ви є нам такими близькими. Якщо ми будемо відкритими між собою, нас не зможуть поконати. Якщо будемо озлобленими один до одного, ми додаватимемо сили ворогам.