Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ — нацією, країна — державою
Михайло Грушевський, професор історії, організатор української науки, політичний діяч і публіцист

Дуплетом по Навальному

22 лютого, 2021 - 18:09
ФОТО РЕЙТЕР

Обидві справи проти Олексія Навального мали більш ніж передбачуваний фінал у російських судах і завершилися в один день. Російська влада вирішила вдарити по опозиціонеру дуплетом. Спочатку Мосміськсуд відхилив апеляцію захисту на вирок Симонывського райсуду, згідно з яким умовний термін вироку Навального у справі «Ів Роше» було замінено на реальний, але милостиво зменшив термін ув’язнення на три місяці — з 2 років і 8 місяців до 2 років і 5 місяців колонії загального режиму, врахувавши час, який Навальний провів під домашнім арештом, а також місяць у СІЗО «Матроська тиша». Рішення про реальний термін було прийняте за поданням Федеральної служби виконання покарань. ФСВП порахувала, що Навальний порушив випробувальний термін умовного покарання й переховувався від правосуддя, коли після отруєння бойовою отруйною речовиною класу «Новачок» перебував на лікуванні в Німеччині. Відчуваючи всю хиткість тих підстав, за якими Навальному умовний термін був замінений на реальний, російська влада вирішила підстрахуватися. Тому прокуратура на засіданні Бабушкінського райсуду, який розглядав звинувачення Навального в наклепі на ветерана Великої Вітчизняної війни, вимагала не тільки оштрафувати Олексія Анатолійовича на 950 тис. рублів, що майже дорівнює граничній сумі штрафу за цією статтею, а й замінити йому умовний термін на реальний у справі «Ів Роше». Однак потім у Кремлі, вочевидь, знайшовся хтось, хто зрозумів, що мотивування такої заміни справою за звинуваченням у наклепі буде ще безглуздішою, ніж перша. Тому в текст вироку ця абсурдна прокурорська вимога не потрапила, що мало продемонструвати російській і світовій громадськості справжню незалежність російського суду. Цій же меті служить зменшення судом суми штрафу з 950 до 850 тис. рублів.

Справа про наклеп ще більшою мірою шита білими нитками, ніж справа «Ів Роше». Але обвинувальний вирок у цій справі створив небезпечний прецедент. Адже навіть обраний слідством експерт визнала, що висловлювання Навального на адресу ветерана мають оціночний характер, а такі, згідно з поки що чинним російським законодавством, не можуть вважатися наклепом. Тож тепер за кримінальною статтею про наклеп можна буде притягати у принципі за будь-яке висловлювання, якщо російська влада вважатиме це за необхідне. Навальний у своєму останньому слові на засіданні Бабушкінського районного суду абсолютно справедливо вказав, викриваючи лицемірство прокуратури, суду у усій російській державі: «Коли ви, ваша честь, говорили: «Не смійте. Ветерани — це найголовніше. Усе в Росії для ветеранів «. І навіть потім, коли у своїй камері я телевізор вмикав, там розповідали про те, як я образив ветерана. Ветеран, звичайно, найважливіше, що тільки є в країні, і вся Росія існує для ветерана. Я знову діставав цей папірець і дивився на нього, а цей аркушик — довідка з відділу соціального забезпечення, і вони там пишуть, яку допомогу вони надали ветерану Артеменку.

Ось вам довідка за останні чотири роки. Там зазначено, що востаннє він отримав продуктовий набір 06.07, а всього за останні чотири роки він отримав допомогу сім разів. Він тричі отримав сертифікати на проднабори, один раз набір продуктів, і три рази він отримав сертифікати на продукти. І якщо я правильно порахував, а мені здається, я правильно порахував, загальна вартість цих сертифікатів — приблизно 10 тисяч рублів. От і вся ваша турбота, йо-майо, про ветеранів, розумієте, лицемірні ви негідники! От у цьому й виражається все справжнє ставлення до ветеранів. До людей похилого віку, до всіх, як це відбувається в країні.

Ще одна сторінка матеріалів справи — це склад слідчої групи. 15 осіб з різних регіонів, 15 нероб і охламонів, яких звезли в Москву, зняли їм житло, дали їм відрядження, підвищену зарплату, для того, щоб вони розслідували цей «злочин», розумієте. На це пішло більше грошей, ніж ветеран отримав від держави допомоги за все життя, напевно. Один день цього суду, порахуйте, скільки тут стоїть держслужбовців, один день цього суду коштує набагато, набагато більше, ніж ветеран, учасник війни Артеменко отримав за останні чотири роки допомоги від держави, яка насмілюється заявляти про те, що вона піклується про ветеранів «.

Але на боротьбі з реальною опозицією, так само, як і на захист державної ідеології, російська держава, як відомо, ніколи не економила!

Однак обидва звинувачувальні вироки поки не вирішують головного на сьогоднішній день завдання Кремля у зв’язку з Навальний: як бути з вимогою ЄСПЛ про негайне звільнення опозиціонера. Прецедентів невиконання рішень Європейського суду з прав людини ще не було. Поки що Москва у звільненні відмовила. Більше того, російський Мін’юст офіційно вимагав від ЄСПЛ переглянути рішення про звільнення Навального. Згідно з ухваленими поправками до російської Конституції, міжнародні зобов’язання Росії слід виконувати лише в тому випадку, якщо вони не суперечать російському законодавству. Теоретично невиконання вимоги Європейського суду може загрожувати Росії виключенням з Ради Європи. Однак, пам’ятаючи про те, скільки зусиль було докладено Радою Європи, щоб повернути російську делегацію до складу ПАРЄ, у серйозну ймовірність реалізації сценарію, за якого Москву виключать з Ради Європи, якось не віриться. Усе знову обмежиться якимись досить символічними санкціями, максимум — повторним позбавленням російської делегації права голосу у ПАРЄ. І одним з аргументів проти виключення Росії з Ради Європи напевно стане твердження, що така дія автоматично призведе до скасування мораторію на смертну кару в Росії (хоча ніякого автоматизму тут все-таки немає). Більше надій щодо санкцій на структури Євросоюзу, але й від них не слід очікувати занадто багато. Крім того, залишається ймовірність того, що Навального фізично ліквідують у в’язниці, замаскувавши його вбивство під смерть від природних причин. За принципом: немає людини — немає проблеми. Адже тоді й санкції не буде приводу запроваджувати! Звісно, у природну смерть Навального ніхто не повірить, але ж слідство вестимуть російські правоохоронці, тож юридичних доказів того, що головний противник Путіна був убитий, отримати не вдасться. А шуму у будь-якому випадку буде не більше, ніж після отруєння «Новачком». Тож Путіну втрачати нічого. Навального він боїться більше, ніж гніву колективного Заходу. Тим паче що сподівається: цей гнів розрахований на публіку, а не на те, щоб добитися від Росії реальних поступок щодо відновлення в країні демократичних норм і цінностей.

Борис Соколов
Газета: 
Рубрика: