Характер є гідністю у важкі часи.
Шарль де Голль, французький генерал, перший президент П'ятої республіки

«Гра нервів»...

Про рішення Мадрида позбавити Каталонію автономії
23 жовтня, 2017 - 18:39
ФОТО РЕЙТЕР

Цими вихідними уряд Іспанії на екстреному засіданні ухвалив рішення щодо виходу із кризи, в яку поринула країна після референдуму в Каталонії, на якому 90% учасників проголосували за відокремлення. Прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой заявив, що було вирішено розпустити регіональний парламент і відсторонити від влади уряд на чолі з лідером Карлесом Пучдемоном. Крім того, глава уряду оголосив, що в регіоні протягом півроку проведуть дострокові місцеві вибори. «Це не було нашим бажанням або наміром, — наголосив він і додав:    — Але жоден демократичний уряд не може дозволити, щоб закон було порушено».

Офіційно в уряді пояснили, що метою цих дій є відновлення конституційного порядку та законності, забезпечення інституціонального суверенітету, збереження соціального добробуту та економічного зростання, забезпечення прав і свобод усіх каталонців, пише DW.

В уряді пояснили, що ухвалюючи це рішення, керувалися статтею 155 іспанської Конституції, яка дозволяє вводити пряме управління регіоном із Мадрида, якщо дії місцевого уряду «створюють серйозну загрозу загальним інтересам Іспанії». Як повідомляє Бі-Бі-Сі, ця стаття все ж таки не дає іспанському уряду повністю скасувати автономний статус регіону.

ФОТО РЕЙТЕР

Ці заходи ще має схвалити сенат. Як зазначає DW, голосування, ймовірно, відбудеться в п’ятницю. Консервативна Народна партія, яку очолює Рахой, має більшість у сенаті, і більша частина опозиційних партій підтримують єдність країни, тому ЗМІ прогнозує, що рішення буде ухвалено.

Рішення влади викликало протест каталонців. Як повідомляють ЗМІ, на демонстрації вийшли тисячі людей.

Лідер регіону Карлес Пучдемон пообіцяв, що Каталонія не прийме умови Мадрида. Він назвав наміри центральної влади протиправними, такими, що суперечать демократичним цінностям і сказав, що іспанська влада намагається «ліквідувати автономію та демократію». Він назвав рішення «найгіршою атакою» на каталонців з часів диктатури генерала Франко в 1939—1975 рр., коли була скасована автономія регіонів.

Раніше Карлес Пучдемон оголосив, що якщо іспанська влада скасує автономію, він негайно оголосить незалежність. Проте в Генеральній прокуратурі в Мадриді повідомили, що якщо Пучдемон вчинить подібний крок, його негайно заарештують, при цьому йому загрожуватиме до 30 років позбавлення волі.

«Іспанія могла б навчитися співіснувати з Каталонією, — зазначає Вера Естер у коментарі для каталонського видання  Ara.cat і додає: — Але в суботу іспанський прем’єр  оголосив свою велику історичну поразку». За її словами, щодня все більше людей дистанціюють себе від Іспанії і Маріано Рахой стає все більш авторитарним і навіть більш безсилим»,            — йдеться у статті.

Кореспондент Бі-Бі-Сі в Мадриді Том Баррідж пише: «Центральний уряд у Мадриді хотів би мінімізувати ризик масштабних демонстрацій». Він підкреслює, що перед ухваленням таких заходів «держслужбовці та юристи довго і важко» думали над тим, яких заходів і коли вжити.

Іспанська газета El Pais пише, що рішення Мадрида — «найбільш розсудливий і найбільш доречний інструмент у цих обставинах з точки зору захисту автономії Каталонії».

DW зазначає, що рішення Мадрида позбавити регіон автономії може відкрити «ящик Пандори». Наприклад, незрозуміло, що станеться, якщо каталонська поліція та держслужбовці відмовляться виконувати розпорядження центральної влади. Крім того, деякі експерти кажуть про те, що сепаратисти можуть намагатися перешкодити планам Мадрида та блокувати міністерства, щоб не пустити туди посадовців, надісланих з Мадрида. На думку ЗМІ, поки що каталонські сепаратисти зважують свої можливості.

Колумніст іспанського видання El Pais Віктор Лапуент Жіне у матеріалі для The Guardian написав, що Іспанії потрібні відповідальні політики. Він зазначає, що перш за все Рахой мав би звернутися до Пучдемона з вимогою провести дострокові вибори і тільки в разі негативної відповіді Мадрид міг би застосувати 155-ту статтю конституції.

The New York Times вважає, що нині протистояння між Мадридом і Барселоною сягнуло «найбільш серйознішого повороту», адже це вперше іспанський уряд намагається позбавити автономії один із регіонів і вперше застосовує 155 статтю Конституції. Видання зазначає, що крок, до якого вдався Рахой був «несподівано сильним» і  «вводить Іспанію в незвідані води».

Тим часом ЗМІ повідомили, що в двох регіонах Італії — Ломбардії та Венето — цієї неділі відбулося голосування щодо розширення автономії. Згідно з попередніми результатами, оприлюдненими владою, в Ломбардії на вибори прийшли 39% виборців, і 95% з них висловилися за розширення автономії, а у Венето на плебісцит прийшли 57% жителів і 98% з них сказали «так» більшій автономії. Як пише Бі-Бі-Сі, Ломбардія та Венето — найбільш економічно успішні регіони країни, частка яких у ВВП країни становить 30%. Як зазначає ЗМІ, найбільша претензія регіонів у тому, що вони платять набагато більші податки, ніж отримують із бюджету і тому бажають скоротити, як мінімум удвічі, свої виплати Риму.

«ГРАДУС ПРОТИСТОЯННЯ НАРОСТАТИМЕ»

«День» звернувся до наукового директора Iнституту Євроатлантичного співробітництва Олександра СУШКА з проханням прокоментувати  рішення іспанської влади, а також пояснити, про що свідчать результати голосування в Італії:

— Обидві сторони залишили собі надто мало простору для маневру. На цей момент дуже мало шансів, що за цих умов ситуація піде по шляху діалогу та порозуміння. Напевно, буде продовжуватися наростання градусу протистояння між двома сторонами. Питання тільки в тому, в якій точці буде знайдено шлях до нормалізації. Це рішення є цілком логічним у ланцюжку подій, які вже відбулися та продовжують відбуватися.

Обидві сторони так чи інакше закликали до діалогу, але на своїх умовах. У даному випадку, вони не відмовляються від тих дій, які були визнані незаконними Конституційним судом Іспанії. Тому з точки іспанського права вони є порушеннями. Якби було щире прагнення до діалогу, то вони могли б зробити певний крок назад. А на сьогодні вони фактично закликають до діалогу на своїх умовах, тобто до діалогу про процедуру набуття незалежності Каталонії та діалог пропонують вести тільки про це. Очевидно, що для іспанської сторони це є неприйнятним. Вони не висувають пропозиції щодо певного конституційного шляху, наприклад, обговорення в Іспанії чи проведення загальноіспанського референдуму, тобто ті рішення, які би вкладалися в законне русло. А з іншого боку, іспанська сторона також не пропонує нічого такого, що б на даний момент могло заспокоїти суспільство в Каталонії. Тому поки що йде гра нервів і очікування того, що одна зі сторін припуститься якоїсь критичної помилки, яка зруйнує їхню стратегію. Зараз триває взаємне очікування вирішальної помилки, яка б дозволила покласти всю відповідальність на протилежну сторону. Це тактика обох сторін.

Що стосується голосування в Італії, то ця тема не нова, це частина давньої політики партії «Ліга півночі», яка має більшість у місцевих парламентах у цих провінціях. Тут немає якогось сюрпризу. Інша справа, наскільки це все реалістично.

В Італії немає тієї проблеми, яка є в Іспанії, а саме наявності регіональних націй, реальних спільнот, які б мали свою виразну національну ідентичність, яка би відрізнялася від решти країни. Саме тому будь-який автономізм італійських провінцій суттєво відрізняється від того, що є в Каталонії чи Країні Басків, де є достатньо повноцінна національна ідентичність, яка відділяє їх від решти країни та вмотивована історично.

У випадку Італії автономізм живиться певним незадоволенням існуючими економічними, соціальними проблемами, стереотипами щодо того, що ці регіони є багатшими, годують інших, за рахунок них фінансується розвиток інших італійських регіонів, які є менш успішними. Це класичне невдоволення використовується політичним партіями, насамперед, «Лігою півночі» для мобілізації своїх виборців. Проте це суттєво відрізняється від сепаратистських рухів, тут немає серйозних підстав розраховувати на те, що автономістський рух на півночі Італії перетвориться на сепаратистський.

«РІШЕННЯ ІСПАНСЬКОГО УРЯДУ ПРИЗВЕДЕ ДО ЗАГОСТРЕННЯ»

Катерина ЗАРЕМБО, заступниця директора Центру "Нова Європа":

- Насамперед треба згадати дуже давні дебати про примат національного самовизначення чи непорушності кордонів. Для того, щоб дати оцінку, правильно чи неправильно вчинив центральний уряд, потрібно передусім відповісти собі на питання - на якому боці стоїмо ми? Україна традиційно обстоювала примат непорушності кордонів - з цієї точки зору хтось в Україні, приміром, може симпатизувати Косову, однак офіційно Україна не визнає цієї держави.

Я переконана, що рішення іспанського уряду призведе до загострення.

Що стосується голосування в двох італійських регіонах. По-перше, насправді, тут трапилося дещо досить типове для Італії, оскільки вона в принципі є "країною регіонів": італійські регіони мають велику автономію. По-друге, північні регіони через свою фінансову значущість для країни традиційно відстоювали власні права - саме так, між іншим, з'явилася партія "Ліга Півночі", тобто північних регіонів. Просто зараз відцентрові рухи в Європі в центрі уваги, тому й італійські референдуми постають у новому ракурсі.

Що стосується подолання в Європі сепаратистських настроїв - це питання і внутрішнього законодавства, а також прав і свобод меншин та регіонів. У кожної країни своя ситуація. Наприклад, в Україні, будьмо відвертими, проблеми сепаратизму не було ніколи, попри те, що Україна була централізованою країною. А Італія - навпаки, зразок децентралізації. Тому тут маємо справу з цілою низкою факторів, для оцінки яких потрібне ґрунтовне дослідження.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments