Українська діаспора і безпека України

Днями в Будапешті відбувся міжнародний круглий стіл експертів на тему «Українська діаспора: через культуру до взаєморозуміння та безпеки». Ініціатором проведення форуму виступила українська громада угорського міста Дунауйварош за підтримки адміністрації міста і «Фонду української культури Угорщини». В його роботі взяли участь угорські, українські та міжнародні науковці, експерти аналітичних центрів та дослідницьких установ, представники громадських організацій, ЗМІ. Співорганізатором заходу з українського боку виступала ГО «Центр аналізу регіональних ризиків».

На зустрічі висвітлювалися сучасні аспекти безпеки в контексті подій 1991 р. — визнання державної незалежності України Угорщиною; 1994 р. — Будапештський меморандум; 2014 р. — напад РФ на Україну, а також нинішнього скупчення російських військ біля кордонів України; представник одного із угорських аналітичних центрів озвучив припущення, що поточна вірогідність масштабного воєнного нападу РФ на Україну становить 20%. Яким є логічний зв’язок між усіма цими подіями, визначила у своєму виступі директорка ГО «Центр аналізу регіональних ризиків» Світлана МІТРЯЄВА.

Під час дискусії відзначалося, що 27 років тому Україна позбулася статусу ядерної держави, розраховуючи на захист та підтримку з боку США, Великої Британії та Росії, а натомість дістала анексію Криму, війну на Донбасі та «глибоку стурбованість демократичного світу». Наша держава отримала навзаєм лише запевнення, підписані найвищими посадовцями ядерних держав. Про Будапештський меморандум особливо варто згадувати сьогодні — в контексті нової ймовірної російської військової агресії та примусової дипломатії, коли на звороті Будапештського меморандуму намагаються намалювати нову угоду про сфери впливу в Європі. Порушення запевнень, які було дано в такій формі, є міжнародним злочином, який чекає на свою судову юрисдикцію для визначення покарання. Щоб наблизити той день історичної справедливості, необхідно наявними дипломатичними, політичними, економічними та військовими інструментами прискорено заповнювати прогалину між запевненнями і вищими інтересами національної безпеки України. Яка роль української діаспори у просуванні євроатлантичних прагнень України і забезпеченні регіональної стабільності в цьому процесі? Саме про це, зокрема, й говорили в межах експертної компетенції Джеймс Шеррі, Александр Дулеба, Ґейза Ясінскі, Валерій Кравченко, Олексій Їжак, Галина Зеленько, Володимир Приходько, Одраш Родноті, Ілдико Еперйеші, Наталія Никифорак та ін.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Любов НЕПОП у своєму виступі наголосила: «Для нас надзвичайно важливо, щоб українці за кордоном зберігали свою єдність, сприяли розвитку відносин України з державами, в яких вони проживають, і допомагали мобілізації міжнародного співтовариства на підтримку України. Сьогодні, коли ми спостерігаємо нарощування російської військової присутності вздовж українських кордонів і на тимчасово окупованих Росією українських територіях, що існує серйозна загроза широкомасштабного вторгнення Росії вже на початку наступного року, — така підтримка має особливу вагу. Так само, як і протидія інформаційним атакам, спробам розколоти єдність міжнародної коаліції довкола України та єдність української громади. Наші іноземні партнери та українці за кордоном — це той голос правди, на який Україна розраховує і якого потребує. Світ має знати більше про російську агресію. Разом ми зможемо запобігти її нарощуванню і зупинити її. Ми — держава, яка визначила своєю метою вступ до Європейського Союзу і НАТО і вже сьогодні чимало зробила для того, щоб відповідати критеріям членства. Ми були і є частиною Європи географічно та ментально, і ми заслуговуємо на те, щоб бути частиною цих організацій, завершивши в такий спосіб інституційно свій шлях повернення до Європи, яке триває з 1991 року. У цьому ми також потребуємо підтримки з боку наших іноземних партнерів і закордонних українців».

Ішлося також про сучасний стан відносин між двома державами та роль діаспори. Особливо важливо збагнути, як так вийшло, що держава, яка в числі перших визнала незалежність України, першою відкрила посольство в Києві, сьогодні вороже сприймається експертним середовищем та політикумом України. І навзаєм — Україна має зовсім не найкраще реноме в Угорщині. Експерт відділу зовнішньої політики НІСД Валерій КРАВЧЕНКО вважає, що «порозуміння потрібно починати з рівня think tanks, потрібно говорити і знаходити компроміси, пояснювати додану вартість та ризики відсутності добросусідства й довіри у час істини. І спільно боротися з різними наративами й дезінформацією. Переконаний, що Будапешт залишається союзником Києва на міжнародній арені, а парадигма європейського розвитку, членство в ЄС і НАТО аж ніяк не дозволяють проводити якісь паралелі з російським шовінізмом та реваншизмом».

Організатори зустрічі анонсували також презентацію угорського видання книги Володимира Горбуліна «Як перемогти Росію у війні майбутнього».