Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори
Григорій Сковорода — український філософ-містик, богослов, поет, педагог

Хлібне місце

Сьогодні у столиці відкривається Всеукраїнський фестиваль «Українська паляниця»
13 березня, 2003 - 00:00

Чи знаєте ви, як виглядає космічний хліб? Що таке «кобете» і «кураб’є», і обов’язковим елементом яких татарських обрядів є ці види випічки? А ось у столичному Музеї хліба, який уже 20 років функціонує при Національному еколого-натуралістичному центрі Міносвіти, знають про єдиний продукт, без якого людина не обходиться ані дня, напевно, все. «Філіалів» музею при дошкільних та шкільних установах України нараховується сотні. Сьогодні їхні представники зібралися в столиці на відкритті Всеукраїнського фестивалю «Українська паляниця».

Хлібобулочних «експонатів», привезених із регіонів, цілком вистачило б на солідне весілля. Власне, більша частина випічки якраз і є атрибутом даного дійства — про що біля стенду кожної представленої області із задоволенням і, головне, з глибоким знанням народних традицій розкажуть. Наприклад, про те, навіщо на весіллі потрібні «дивні» — очеретяні палички в тісті «привертали» до молодих сімейне щастя. Чернівці і взагалі забезпечили кожен виріб пізнавальною інформацією: калачик-оберіг у вигляді вісімки зашивався в одяг наречених у день весілля — це приносить щастя; оберіг-«плетінку» клали нареченій під весільний головний убір під час вінчання; з тіста, яке залишалося на стінках посуду під час весільних приготувань, ліпилися голуби — їх роздавали незаміжнім дівчатам на удачу. Власне, жоден обряд предків не обходився без хліба: його щороку на іменини хрещеник обов’язково носив хрещеній, під час хрестин святковий стіл обходили з так званим дитинцем (виліплена з тіста фігурка дитини), в день похоронів на дерево ставили випечену «драбину» — щоб полегшити душі сходження на небо. Відрадно, що оповідають про «тонкощі» народних традицій саме школярі — з випічкою, привезеною з Чернівецької області, кореспондента «Дня» знайомили дев’ятикласниця Оля Остафійчук і шестикласниця Катя Черновська. До речі, збір музейних експонатів і архівної інформації, — не єдине, чим займаються юні співробітники Музеїв хліба: при еколого-натуралістичних центрах школярами ведеться серйозна наукова робота. Наприклад, авторів досліджень Донецької школи №147 беруть «на замітку» вчені і біологічний факультет Університету, а деяким навіть пропонували стажування за кордоном.

А «космічний хліб» і справді існує. Зразки того, що беруть із собою космонавти (45-грамові «буханці» житнього, пшеничного і бородинського), є в столичному музеї (їх подарував космонавт П. Попович), у музеї донецької та петриківської загальноосвітніх шкіл — презенти від космонавтів Берегового і Гречка.

Наталя МЕЛЬНИК, «День»
Газета: 
Рубрика: