Парад українських Біблій
У Києві, на території Києво- Печерського історико-культурного заповідника відбулася урочиста презентація виставки «Біблія: крізь епохи і тисячоліття», організована Українським біблійним товариством та Музеєм книги і друкарства України. Експонати розміщені в приміщенні, де колись працювала знана у всьому слов’янському світі друкарня Києво-Печерської лаври. Це історичні та новітні видання Біблії, наукові книги, пов’язані з дослідженням біблійних перекладів, портрети подвижників-перекладачів, які в різні часи робили святе діло — перекладали Біблію старослов’янською або українською мовами.
Головними експонатами виставки є, звичайно, книги Святого Письма. Це Біблії в перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Нечуй-Левицького, Біблія в перекладі Івана Огієнка (митрополита Іларіона), Біблія Івана Хоменка, а також книги Нового Завіту та Псалмів отця Рафаїла Турконяка, «Острозька Біблія в дослідженнях о. Рафаїла Турконюка». А також інші численні видання Біблійного товариства України (УБТ), яке існує в нашій країні понад 15 років. Зокрема, там здійснено три видання української Біблії Івана Огієнка, а також наукова монографія Дмитра Степовика «Київська Біблія ХVII століття», де йдеться про незавершене біблійне видання середини ХVIІ ст. Важливою подією для українського суспільства стало також перше видання (2006) однією книгою Острозької Біблії, присвячене до її 425-річчя. У процесі підготовки видання з’ясувалося, що передмову до цієї Біблії писав не князь Острозький, як вважали раніше, а відомий Милетій Смотрицький. Між іншим, отець Рафаїл — один із найавторитетніших у світі знавців Біблії — вважає, що Острозька Біблія грала неабияку роль при підготовці перших видань Біблії в Росії.
На виставці можна побачити Біблії різними мовами (зокрема, татарською та циганською), ілюстровані біблійні видання, дитячу біблійну літературу. А також довідники, підручники з християнської етики та книги для незрячих (шрифтом Брайля) — все це видання Українського Біблійного товариства. Його представляв генеральний директор товариства Роман Вовк та менеджер Марина Слободянук. Безпосереднім оформленням виставки займався Музей книги і друкарства, очолюваний Оленою Погонець.
Чи не найбільшу увагу присутніх привертав отець Рафаїл Турконяк, який працює над сучасним — повним четвертим — українським перекладом Святого Письма. Як сказав знаний Євген Сверстюк, не кожному поколінню українців «випадає честь і щастя бачити живого перекладача Біблії українською мовою». Це дійсно так. Рафаїл Турконяк — доктор теології, вчений-біблеїст — почав займатися біблійною текстологією та перекладом Святого Письма з 1975 року за дорученням патріарха Йосипа Сліпого. І займається тим вже понад 30-ть років! Сьогодні о. Рафаїл працює разом з групою дуже кваліфікованих науковців, знавців тих стародавніх мов, на яких писалася Біблія. Однією з найскладніших завдань є знайдення балансу між українською літературною (художньою) мовою, з одного боку, і мінімальними відхиленнями від оригіналу, з іншого. Адже зовсім не завжди милозвучна українська мова пропонує належні еквіваленти оригінального тексту Книги, яка укладалася кілька тисячоліть тому, а до того — мовами, вельми далекими від української. Та попри всі складнощі, четвертий переклад друкується — частинами. Вже вийшов «Новий Заповіт», на черзі — «Новий Заповіт та Книга Псалмів». Повним ходом йде праця над Старим Завітом. В останні десятиліття робота вельми прискорилася — завдяки комп’ютерам, які, зокрема, допомагають відтворити — на рівні пікселів — старовинне написання літер, оформлення сторінок, закладок та ін. Але для цього треба було переписати в комп’ютерну пам’ять всю Біблію. Нагадаємо, що о. Рафаїл Турконяк — вчений світового рівня, спеціаліст, знаний в багатьох університетах світу. (Отець Рафаїл працює і живе у Львові, і найближчим часом ми плануємо — згідно з попередніми домовленостями — взяти у нього інтерв’ю. — К.Г. )
Євген Сверстюк нагадав у своєму виступі, що за радянської влади Біблія завжди була в списку заборонених книг. Забороняли всюди — вдома, у в’язницях, у таборах. Залишився один єдиний спосіб — якось дістати Біблію іноземною мовою. Пан Сверстюк також нагадав, що «не хлібом єдиним живе людина», але майже ніхто не виконує цієї заповіді — сьогоденне життя орієнтується виключно на матеріальне, на економіку, а не, скажімо, на макрокосмос Сковороди. Через те зв’язок між макро- і мікрокосмосом обірвався — наше життя засмічене і викривлене брехливими словами. Пан Сверстюк слушно зауважив, що всі перекладачі української Біблії — подвижники, які завжди працювали «проти», тобто в супереч зовнішнім обставинам — згадати тільки «ходіння по мукам» Пантелеймона Куліша — невизнання, відсутність підтримки, пожежа, в якій згоріла значна частина готового перекладу та ін. Але світ не без добрих людей — Біблія Куліша таки є!
