Передбачення українського вченого підтвердив адронний колайдер

Виповнилося 100 років із дня народження відомого вченого, який у науковій теорії пішов далі за Альберта Ейнштейна. Видатний дослідник, заслужений діяч науки і техніки, доктор технічних наук, професор Дніпропетровського університету Михайло Іларіонович Дупліщев (1912—1993) був одним із корифеїв ракетно-космічної галузі.

Свою кар’єру ракетника він почав 1948 року в керованому Корольовим НДІ-88 під Москвою. Потім керував конструкторським бюро на Уралі, але найбільш плідним виявився період його роботи в дніпропетровському ГКБ «Південне», куди він приїхав 1955 року. Тут довгі роки М.Дупліщев був заступником генерального конструктора й одним із провідних учених фізтеху ДДУ, розповіла на прес-конференції його дочка Ольга. Як теоретик і практик М.Дупліщев займався створенням експериментальної бази для випробувань ракетних систем. Він розробив спосіб нейтралізації одного з найнебезпечніших компонентів ракетного палива, а створена ним установка працює до цих пір. Величезний внесок учений зробив у галузі досліджень динаміки просторового руху і стабілізації траєкторії ракет, що дозволило помітно збільшити точність їх прицілювання. М.Дупліщев — автор дев’яти підручників і понад 100 наукових робіт, які дали потужний імпульс ракетно-космічній галузі.

Проте найголовнішим науковим проривом стали дослідження вченого в рамках оптичного експерименту, що довів, що швидкість світла може перевищувати свою константу в 300 тисяч км/сек. Це відкриття настільки міняло існуючі наукові уявлення, що АН УРСР не наважилася дати згоду на публікацію результатів робіт ученого, розповідає дочка М.Дупліщева. Як відомо, теорія відносності Альберта Ейнштейна опирається на принцип постійності швидкості світла як граничну величину швидкості руху електромагнітних хвиль. Експеримент для перевірки цього постулату виявився надзвичайно дорогим, але в його успіх повірив генеральний директор «Південмашу» Олександр Макаров і допоміг створити умови для наукових досліджень — лабораторну базу та спеціальну роторну установку. В результаті була доведена наукова спроможність балістичної теорії, яка не обмежує швидкість світла граничною величиною. Спираючись на це відкриття, М.І.Дупліщев провів фундаментальне дослідження законів випромінювання і поширення світла в просторі і зробив практичний крок для відкриття нової епохи в науці.

«Він був настільки зосередженою людиною, що для проведення оптичних дослідів продав свою «Волгу» і замовив на Ленінградському оптико-механічному об’єднанні дві спеціальні дорогі лінзи», — згадує учень професора М.Дупліщева — Ігор Шпірка. Він вважає, що у той час в Україні було два учених, які вийшли на новий рівень розуміння фізичних процесів. «Відомий мислитель і дисидент Микола Руденко створив нове бачення того, як влаштований космос, а М.Дупліщев дав ключ до цього розуміння», — сказав І.Шпірка. Лише зовсім недавно наукові прозріння дніпропетровського ученого отримали підтвердження в ході експерименту в Швейцарії. «Під час дослідів на адронному колайдері фізикам удалося розігнати елементарні частинки до швидкості, що перевищує швидкість світла, зауважує учень професора М.Дупліщева. — Відхилення дуже невелике, але такий результат в найближчому майбутньому здатний перевернути наші уявлення про Всесвіт». До 100-річчя відомого вченого в Дніпропетровську вийшла друком монографія, в якій викладаються теоретичні й експериментальні дослідження явищ випромінювання та поширення світла в просторі. Книжка вміщує відгуки та спогади колег, а також багаточисельні фотографії, що розповідають про життєвий шлях М.Дупліщева.